Про 24 каналу в межах проєкту СВОЇ розповіла переселенка Ріна. Вона поділилася спогадами про життя в окупації, евакуацію з Херсона та цинічні вчинки російської армії.

Зауважимо, що ім'я співрозмовниці змінене задля безпеки її рідних, які залишилися на тимчасово окупованій території.

До теми Не виключаємо провокацій, – Гуменюк про "відхід" росіян з Херсона

Батьки залишилися в окупованому Херсоні

Дівчина розповіла, що її батьки залишилися в Херсоні. Від травня з ними немає стабільного зв'язку.

"Ми переважно спілкуємося через інтернет. Влітку у них зникав і Wi-Fi. Потім з'явилися російські сімкартки. Вони видавалися по паспорту, аби їх отримати, потрібно було вказати свої дані. Якось вони тягнули, до жовтня було більш-менш стабільно", – додала Ріна.

За її словами, коли виринали теми, пов'язані з окупацією чи війною, розмова могла перериватися. Однак це могло бути й збігом.

Дівчина зазначила, що не обговорює таке з батьками. Звичайно, вона запитує про життя в окупації, однак вони не відповідають, адже це небезпечно.

От пам'ятаю, як мама розповідала про те, що бачила її знайома. Поблизу Антонівського моста ця жінка бачила, як окупанти вели чоловіка, а в нього на голові був мішок. А це ти бачиш, коли просто на роботу йдеш,
– згадує Ріна.

Окрім цього, в Херсоні окупанти почали розформовувати бригади швидкої допомоги, закривати лікарні. Ріна знає про один випадок, коли з онкологічної лікарні вивезли препарати, обладнання, а пацієнтів просто відправили додому. Для росіян це була норма.

"Коли я тільки виїхала, мені було дуже складно. Це зараз я вже можу про це говорити. У мене була пара в університеті, і одна з викладачок почала запитувати у студентів, де вони перебувають. Тут дійшла черга до мене і запитали: "А правда, що в Херсоні окупанти лояльніші?". Нам потрібно розкласти тіла загиблих на площі, щоб всі зрозуміли, що там пи*дець?" – додала дівчина.

Не всі можуть покинути своє рідне місто, яке окупували росіяни

Переселенка вважає, що коли Херсон звільнять, усі дізнаються багато моторошних історій.

Пам'ятаю, як я не могла вийти з дому. Батьки не дозволяли мені та моїй сестрі кудись іти, бо у місті були випадки зґвалтування. І тут викладачка знову питає: "А батьки твої чому не виїхали?". Я морально не стійка, нещодавно вибралася з окупації, а тут вона перед всіма одногрупниками таке питає,
– згадує дівчина.

Вона зауважила, що дехто не розуміє, чому багато українців не покидають свій дім:

  • По-перше, це дорого, не у всіх є гроші.
  • По-друге, ніхто не гарантує безпечний виїзд. За словами Ріни, бували такі випадки, що люди виїжджали до Криму, а їх далі вже нікуди не випускали й не впускали назад.
  • По-третє, це дім. Коли тобі 20, то це набагато легше зробити, а коли тобі за 60 – ні. Дівчина не знає, чи вистачить її батькам здоров'я, адже у тата – діабет.

"До прикладу, коли виїжджала, то не спала десь близько тижня, дорога тривала десь 4 – 5 днів. Не всі можуть покинути свій дім, життя. Батьки ще наглядають за квартирою моєї сестри. Є такі випадки, що окупанти дізнаються, де є вільне житло, а потім заселяють туди своїх солдатів чи якихось інших людей", – підсумувала Ріна.

Варто подивитися – В НАТО відреагували на ситуацію довкола Херсона: відео