Результати можуть бути щодня: інтерв'ю з Подоляком про зміни на фронті й обмін полоненими

Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу прокоментував інформацію про те, що під час обміну в Україну нібито повернули бійця, який співпрацював з Росією. Більше про це, зміни на фронті, візит Володимира Зеленського до Великої Британії та інше – читайте далі у матеріалі.

Дивіться також Закінчуються добровольці, а поповнення втрат коштує мільярди: чому Путіну потрібне перемир'я

Нагадаємо, що у першій частині інтерв'ю ми писали, за скільки часу можна знищити інфраструктуру на кордоні з Росією. Деталі – читайте за посиланням.

Терористи загрожують світовому порядку

Деякі країни ЄС розмірковують про відновлення посольства в Афганістані, що означає фактичне визнання режиму терористів Талібану. За даними видання Bloomberg, однією з таких країн є Італія. Як на мене, це може стати прецедентом.

Росії дозволяють головувати в Радбезі ООН в момент, коли вона свідомо б'є по "Охматдиту". Вона говорить: "Дивіться, я б'ю по "Охматдиту", головую в Радбезі ООН". І як це має сприймати той же Талібан? Вбивати жінок, тому що вони "щось не так зробили", публічні страти? Приїдуть та зроблять амбасаду тієї чи іншої країни. Просто виставлять умову, що якщо хочете відкрити посольство – надавайте гуманітарні програми на ось таку суму. Це має такий вигляд.

Тобто це і є обнулення міжнародного права, продовження обнулення. У такі історичні моменти все дуже чорно-біле. Якщо ви визнаєте організацію терористичною, незалежно від того, що вона фактично контролює територію, вона має бути ізольованою.

Вона не має права сидіти за глобальним столом, представляти юридично свою країну, адже вона юридично є терористичною організацією. З нею не треба вести ніякі розмови. Тим більше не треба робити посольства чи щось інше. Це очевидні речі.

Якщо світ продовжить визнавати Росію членом Радбезу ООН чи просто ООН, якщо продовжить запрошувати представників нелегітимних структур влади Росії кудись, якщо говоритиме про те, що Талібан, ІДІЛ чи інші терористичні організації – це "непогано". Північна Корея підписала договір про партнерство з Росією, вони обмінюються технологіями – "добре". 

Тоді ви своїм виборцям маєте сказати, що гарантія безпеки, майбутнього, рівня життя – це фікція, тому що в будь-який момент це все може зникнути. Чому? Тому що сьогодні терористам надається можливість формувати свій альянс.

Сутність тероризму – це постійні агресії, вбивства. Тероризм не може існувати заради підвищення комфорту життя. Талібан не може існувати, щоб Афганістан став конкурентоспроможною країною, такою собі "Швейцарією Сходу". Це ж очевидно. Якщо ви толеруєте Талібан, це означає, що ви готові співпрацювати з концепцією терористичного приниження.

Так само якщо ви толеруєте Росію, ви готові існувати з концепцією терористичного домінування, яку Росія просуває. Тоді (світові – 24 Канал) треба сказати прямо: "Ми не готові перемагати Росії, адже нам буде подобатись стояти на колінах перед російським окупантом. Ми не готові блокувати Афганістан, тому що ми хочемо, щоб тероризм став нормою життя". Це треба говорити виборцям.

Україна якраз наполягає на фундаментальних речах. Є міжнародне право? Так. Якщо є міжнародне право, то так само треба чітко фіксувати: якщо країна порушує ті чи інші позиції міжнародного права, вона має бути покарана. Якщо цього не відбувається – міжнародного права не існує. Це правильно.

Якщо ми визнаємо юридичну відповідальність за порушення міжнародного гуманітарного права, наприклад, за вбивство дитини, то, напевно, не треба запрошувати представників Росії й з ними обговорювати миротворчі місії чи сталий розвиток світу. Ми сьогодні маємо багато кримінальних справ щодо Росії, заведених не тільки в Україні.

Чому? Тому що це дає Талібану розуміння, що там терористи домінують. "Ми – терористи, ми – їхні партнери, ми хочемо сидіти поряд, по праву руку і вимагати, щоб домінував у світі інший закон".

Єдиний шлях для Заходу

ВВП країн, які підтримують Україну, набагато потужніші, ніж економіка Росії та її спроможності. Водночас США готуються до виборів, а це означає, що в наступному році відкритим буде питання для України щодо американської допомоги. Наскільки нам можна розраховувати на власні сили? Чи достатньо в України партнерів, аби підтримувати нашу обороноздатність?

ВВП дійсно у 25 чи у 27 разів більше. Але це ж питання не ВВП, а питання волі. Можна мати набагато менше ресурсу й виграти війну, якщо буде на це відповідна воля. А можна мати безліч ресурсу, програти й визнати Талібан, наприклад, не терористичною організацією та зробити там посольство. І будете платити ренту варварам.

Це питання не тільки економічної й фінансової спроможності, а політичної волі еліти, яка є домінуючою, аналітичності цієї еліти, чи розуміє вона ризики, з якими буде мати справу. Реалізованими ризиками Росія конкретно показує, що буде чекати на Європу.

Можна вести дискусії про те, хто в США виграє чи не виграє на виборах. Але я досі вірю, що політичні еліти Європи, маю на увазі класичні консервативні частини Європи – Центральна Європа, Франція, Італія, Німеччина і США, незалежно від табору, до якого вони належать, демократи чи республіканці, усвідомлюють, що сьогодні відбувається, усвідомлюють, яка ціна буде заплачена, якщо це буде неправильно фіналізовано. 

Росія хоче довести не тільки, що вона має право вбивати, вона хоче довести, що є домінуючою державою. Якщо Росія не програє таку масштабну війну, наприклад, залишається на окупованих територіях, то буде говорити про те, що має право прописувати міжнародні правила. І для мене буде дивно, що США погодяться на це і будуть більше платити, щоб Росія не атакувала.

А чому будуть атакувати Сполучені Штати? Тому що всі країни, які підтримують Росію, включно з Росією, вважають США та Європейський Союз ключовими опонентами, яких треба знищити чи захопити. Внутрішньо захопити через неправильну міграцію або зовнішньо – через пропаганду, кібератаки, експансію в Україну і так далі.

Якщо вони цього не розуміють, то тоді немає сенсу говорити про щось. Чи буде це означати зміну підтримки України в цілому? Ні. Я вважаю, що є кістяк дуже потужних держав, не тільки Східної чи Північної Європи, а й Центральної, які усвідомлюють це все в повному обсязі. Фінляндія, Норвегія, Нідерланди, Швеція, частково Франція й Німеччина все це розуміють.

Тому що ви говорите про рішення, але ці рішення дебатуються. Є багато політичних груп у тому ж парламенті Німеччини, які абсолютно чітко розуміють ризики, які несе неправильно фіналізована війна в Україні. Тому є політичні групи, які підтримують Україну.

Політичні групи ЄС, які підтримують Україну, наполягають на декількох речах:

• на додаткових інвестиціях у військові виробництва (українські, свої і так далі);
• переформатування європейських армій;
• переформатування НАТО.

Там є конкретні лобісти, які зацікавлені у тому, щоб НАТО став воєнним Альянсом, а не був просто політично-воєнним, який буде відігравати у Європі набагато більш важливу інтеграційну, модераційну ролі. Щоб не було такого, що тут десь виготовляються снаряди, десь гаубиці, які врешті між собою не поєднуються (французькі чи німецькі). Альянс, який буде більш ефектно працювати на ринку України. Тобто пришвидшувати, збільшувати постачання, більш чітко проводити аналітику, що, де, як потрібно робити. Україна збільшує свої виробництва, а ЄС – своє.

Я все-таки вважаю, що США точно не відмовляться від ролі глобального лідера. Якщо Росія не програє, тоді Україна програє територіально, тому що буде заморожений конфлікт, а Сполучені Штати програють своє глобальне лідерство. І тоді буде тільки ескалація, зміна міжнародних правил, суттєве зростання інвестицій в безпекові архітектури та конфліктів різної інтенсивності й масштабу скрізь на планеті.

Єдиний шлях до того, щоб мати гарантоване завтра – це підтримка України: фінансова, військова, інвестиційна у військові виробництва, дипломатична, інформаційна.

Про відступ з Урожайного

Сили оборони України відійшли від Урожайного на Донеччині. Командування ухвалили рішення, щоб зберегти життя військових. Наші партнери приймають правильні рішення, але з великим запізненням. Зокрема, щодо F-16. Партнери пообіцяли надати Україні більше винищувачів, ніж наразі є навчених пілотів та інженерів. Чи вистачить за таких обставин в Україні персоналу?

Щодо того, чи відступити десь, чи провести наступальні операції – це оперативний рівень. Відповідні рішення приймає Генштаб і далі вниз по вертикалі. Вони абсолютно праві у всіх своїх рішеннях, враховуючи обсяг зброї, необхідної для проведення тих чи інших операцій. Треба дозакрити небо над лінією фронту, тому що там Росія має тотальну перевагу: 300 літаків (МіГ і СУ), щомісяця 5 – 6 тисяч керованих авіаційних бомб. Це до артилерії, дронів, всього іншого додається. Якщо це не прибрати, то складно розраховувати на ефективні наступальні операції.

Щодо того, скільки персоналу є для F-16, говорити не будемо. Думаю, що тут все нормально: і підготовка, і рішення будуть. Тому що немає сенсу отримувати певну кількість літаків, наприклад, 80, і мати всього 20 пілотів. Питання в тому, щоб суттєво вплинути на перебіг подій в повітрі над лінією фронту, потрібно не 5, 6, 12, 15 літаків F-16. Потрібно зовсім інша кількість – 128, як говорить президент, або 130 літаків. Це зовсім інша кількість, яка суттєво повпливає, дозволить домінувати у повітрі.

Домінування у повітрі – це зовсім інша картинка для тих, хто перебуває на землі. Насамперед для росіян. Безумовно, це буде мати ще гірший вигляд, ніж сьогодні, з погляду кількості знищених ресурсів чи мобілізованих. 

Хотілося б, щоб рішення про передачу зброї та її обсягів приймались швидше. Але спокійно ставимось до будь-яких заяв сьогодні. Як тільки на лінії фронту будуть відбуватись відповідні зміни, пов'язані з використанням суттєвої кількості тактичної авіації, ми будемо говорити про інші результати кожного дня. 

Україна очікує на винищувачі F-16 / Getty Images

Обмін військового, який нібито співпрацював з Росією

Повернулися з полону військові, які нібито співпрацювали з окупантами і були причетні до побиття бійців "Азову", хотіли отримати російське громадянство і опинилися по обміну в Україні. Для чого це зробила Росія? Аби дискредитувати ці обміни? Щоб показати тим, хто у полоні, що можна бути ув'язненими в Україні, що "в Україні ніхто не чекає" чи "хоче більше покарати"?

Росія буде використовувати будь-яку ситуацію для певної психологічно-інформаційної роботи. Але обміни – це святе. У будь-якому випадку обмінювати треба всіх, хто має громадянство України. Зараз я говорю про військовополонених.

Тому що є ще окрема програма – обмін цивільних. Росія використовує, цивільних також заарештовують. Вони проходять через тортури. 

Обміни треба проводити у будь-якому випадку, усіх забирати у межах цих списків. Тому що є дуже багато різних списків, майданчиків, на яких проводять переговори. Списки постійно уточнюються. І забираємо. Це не має ніяк впливати на емоційне сприйняття самого процесу обміну. Обмінювати потрібно. Це святе, це всі наші люди. 

Далі проводяться заходи щодо перевірки людей, які перебували у полоні. Це звичайна практика. Будь-які випадки, про які ви говорите, будуть відстежені, відповідну роботу здійснюватиме контррозвідка СБУ чи ГУР. Це все буде юридично реалізовано. Але це не має відбиватись на самому обмінному процесі. Тобто потрібно забирати людей, а далі проводити юридичну роботу. Герої – це Герої. А люди, які поводили себе дивно у полоні, матимуть юридичну відповідальність. І це не має дискредитувати процеси обміну.

Чи буде це використовувати Росія? Так, Росія сьогодні буде влаштовувати будь-які інформаційні атаки на Україну. Чи буде це впливати на повернення чи неповернення людей з полону? Обмінні процеси у нас й так складні, тільки із залученням посередників. У цьому випадку ми говоримо про Об'єднані Арабські Емірати. Якщо ми говоримо про дітей, то це Катар більше долучається. Є низка країн, які активно долучаються і ці обмінні процеси все-таки йдуть. Було декілька місяців, коли Росія категорично відмовлялась, використовуючи цей факт для відповідної інформаційної роботи. 

Чи буде Росія знущатись з наших військовополонених, цивільних полонених? Так, тому що вона веде геноцидний тип війни. Вона не спирається на ті чи інші конвенції щодо поводження з військовополоненими, тому максимально жорстко з ними обходиться, на жаль.

До теми Лахно заявив, що з полону повернули воїна, який співпрацював з окупантами: що кажуть в ГУР

Чи буде вона використовувати якісь елементи у рамках інформаційної контрроботи проти України? Так, буде. Але це ж не означає, що з 93 людей 91 чи 92 людини мають далі продовжувати перебувати у полоні, тому що у списках з'явилось якесь дивне прізвище. Щодо дивних прізвищ, то треба все-таки до кінця з'ясувати, що і як юридично відбувалось. 

Візит Зеленського до Великої Британії

Є фото зустрічі президента Володимира Зеленського і Валерія Залужного у Великій Британії. Чого чекати від візиту українського лідера до Британії?

Насамперед президент зустрічається з послом Британії – це абсолютно нормально, абсолютно правильно. Друге. Британія, на мій погляд, є найголовнішим нашим партнером з ціннісного ідеологічного погляду. Британія з першого дня війни правильно розставила всі акценти.

Зеленський та Залужний у Великій Британії 18 липня / Володимир Зеленський

Британія незалежно від очільника уряду, очільника Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони чітко розуміє всі ризики, які сьогодні генерує Росія у повному обсязі. Найбільш чітко це розуміє. Розуміє, що це практично спроба Росії домінувати через насилля у Європі.

Британія, як і Україна, максимально зацікавлена в обнуленні сучасної російської політичної вертикалі. Тобто не кордони 1991 року, а саме трансформація політичної системи Росії. Тоді Європа, Британія, Україна отримують шанс на більш-менш правильно структуроване, гарантоване майбутнє.

І Британія буде допомагати в повному обсязі Україні, незалежно від всіх цих інформаційних, дипломатичних спекуляцій і так далі. Британія так само розуміє, що переговорний процес Росії – це фікція, що Росія розуміє тільки силу, що європейські партнери України мають збільшити максимально допомогу і пришвидшити її, що треба надавати будь-які дозволи Україні на будь-які удари по місцях концентрації, незалежно від того, де вони розташовані, по тих же авіабазах, що потрібно нарощувати інвестиційні потенціали для військового виробництва України.

Це все Британія розуміє й адвокатує. Головне – адвокатує на різних рівнях. Про того ж Бориса Джонсона, який, до речі, на з'їзді Республіканської партії в Пенсільванії активно попрацював з Дональдом Трампом, пояснюючи позицію щодо України, чому вона має бути такою, як у самого Джонсона. Це нормально, це адвокатування на різних рівнях у глобальному політичному процесі. Цим займається Британія для нас.

Я не беру конкретику з погляду певних угод, фінансової чи військової допомоги. Президент завжди прагматично підходить до тих чи інших візитів і отримує максимально можливі ресурсні пакети, які треба Україні. Але я беру більш глобальні виміри. У цьому глобальному вимірі Британія – це найнадійніший партнер України.