Чому минулий тиждень був насправді дуже хорошим для України?

Чому минулий тиждень насправді був хорошим?

Це не дуже корисно під час війни. Але головне – і дуже неправильно. Нераціонально і нелогічно. Про це пише Сергій Фурса, інформує 24 Канал.

Читайте також "Я більше не хочу донатити": як не перетворити розчарування на зраду фронту

Чому? Бо, як на мою думку, все, що сталось минулого тижня, було дуже позитивним. Це був реально хороший тиждень для сил світла і поганий – для сил темряви.

Чому? Почнемо з того, що ми маємо визначитись з системою координат. А саме: Україна – корумпована країна. Україна була корумпованою країною у 2021 році, а війна це не здатна змінити. Ба більше, війна завжди збільшує рівень корупції, бо створює дуже сприятливе для корупціонерів середовище. І так, це мародерство під час війни. І це не морально. 

Але якщо корупціонери крали до війни, то це відразу говорить нам, що моральні якості у них не дуже. Таких людей війна не зупиняє. 

По-друге, ми всі чули про схеми в енергетиці. Вони працювали довго. НАБУ не розказали нам нічого нового. Вони просто зайшли в кімнату і включили світло, щоб ми побачили тарганів.

Чи означає це, що не можна допомагати армії чи що західну допомогу з'їдають "Карлсони" і "Че Гевари"? Ні. Звісно, ні. Вони дійсно паразитують, а система не ідеальна. Не всі гроші йдуть туди, куди треба. Але це просто каже нам, що у системи не 100% ККД. 

Але чи існують інакші системи? Звісно, ні. Ми все одно заливаємо в бак авто бензин, навіть знаючи, що не вся його можлива енергія буде використана. Чому? Бо треба їхати. І треба працювати, щоб ефективність системи зростала.

Отже. Ще на початку тижня Міндіч сидів під своїм дахом і організовував корупційні оборудки. Двоє міністрів, залучених до корупції, були біля Олімпу. Люди в "бекофісі" Енергоатому відчували безкарність, відпочиваючи на Мальдівах. Деркач отримував свою "двушку" у Москві, ілюструючи собою корупційний інтернаціонал.

Ще тиждень тому вони були господарями життя і тріумфували. Сьогодні це все зруйновано. 

Так, фінальна справедливість ще не настала. Так, Міндіч може ніколи не стати другим другом президента, що потрапить за ґрати. Але схеми зруйновані, друг президента вимушений накивати п'ятами через кордон, міністри втратили свої посади, їх посіпаки ховаються по кущах. НАБУ продемонструвало, що навіть під тиском може давати результат. 

Це прекрасно. Це навіть більше, ніж ми могли б очікувати.

Ми знали, що в Україні крадуть. Знали ж. А тепер ми знаємо, що з цим в Україні можливо боротися. І що в Україні з цим борються. На відміну від Росії, наприклад. Яка намагається використати боротьбу з корупцією в Україні, щоб розхитати ситуацію й організувати штучний Майдан. Добре, що вони так нічого і не зрозуміли про Майдан…

Зауважте У G7 зробили заяву про "плівки Міндіча" і нагадали про ключову умову руху України в НАТО

Окремо треба поговорити про те, що багатьох людей вразив цинізм корупціонерів і те, як вони роблять свої оборудки. Але стоп. Ви там що, аристократів чекали? Інтелігентів? Хто, по вашому, займається корупцією? Ось такі люди як раз і крадуть під час війни. Все логічно. Бо люди, чиї записи вам було б приємно слухати, не опускаються до корупційних дій. Тим більше ми маємо згадати, де навчався Міндіч і хто там викладав. 

Тому те, що такі люди крадуть під час війни в Україні – це природно. Якщо ви в шоці, то тут проблема ваших очікувань.

Величезне досягнення, яке ми маємо цінувати

Ще одна причина для бідкання – влада не хоче визнавати помилки, влада лиш намагається врятувати себе, продовжуючи спроби дискредитації антикорупційної інфраструктури. Влада не має правильних цінностей. Але стоп. Влада з нами давно і про її цінності нам давно все відомо. І байдуже – хочуть політики щось робити чи вимушені. Головне, що вони це роблять. Головне, що розуміють, що у них немає вибору, окрім зробити правильно.  

Чи означає те, що крадуть під час війни, що у нас вкрали майбутнє, і в Україні нічого ніколи не зміниться? Маячня. Нісенітниця.

Чому? Просто порівняйте з Україною до 2014 року, чи з Росією, чи з Китаєм, де корупціонерів розстрілюють. В Україні близький друг президента вимушений бігти полями, бо дізнався, що йому мають вручити підозру. Ви можете це уявити з Януковичем? Чи з Путіним? Чи з Сі? Та навіть із Трампом не можете. 

У Китаї за корупцію можуть розстріляти. Але тільки, якщо ти ворог Сі Цзіньпіна. Якщо ти друг – то тобі можна все, і розстріляють тих, хто косо на тебе подивиться. Якщо ти милий Путіну, ніхто не прийде до тебе в Росії. І це також про різницю. Не можна уявити як Ротенберг у жіночому платті переходить кордон із Фінляндією. А Міндіча тепер можна. І так, я знаю, що він виїхав на таксі, але суті це не міняє.

Суть про те, що можливо в Україні. Про те, що Україна не Росія. Так, у нас Міндіч ще може завчасно втекти. Ми ще не Фінляндія. Але у нас Міндіч вимушений тікати. Вже вимушений. Хоча раніше спокійно попивав би віскі у своєму кварталі. Це насправді величезне досягнення, яке ми маємо цінувати. Якщо не будемо цінувати, то можемо й втратити.

Тому я радий. Радий, що уряд вимушений відправляти у відставку міністрів. Друг президента вимушений тікати. Схеми зруйновані, а багато корупціонерів налякані. Цього всього не було ще тиждень тому. Це був дуже позитивний тиждень.

І так, я не очікую, що після цього в Україні більше не буде корупції. Буде. І в армії також. На всіх рівнях. Під час війни. По-іншому в такій країні як Україна, де метастази суспільного прийняття корупції проникли скрізь, і бути не може. 

Системна боротьба з корупцією – це дуже довгий процес, де не буває швидких рішень і див. Проте наш організм живий. Він демонструє, що здатен вилікуватись. І поки я бачу, що ми рухаємось у правильному напрямку, я буду лишатись оптимістом. Прояви боротьби з корупцією, які, як не крути, завжди пов'язані з підсвічуванням деталей цієї корупції, будуть мене радувати. Як радувала кожна серія від НАБУ. 

І я тому буду стверджувати знов і знов, що цей тиждень був дуже позитивним.