Casus belli
21 листопада на сторінках у соцмережах серіалу "Вікінги: Вальгалла" найпопулярнішого стрімінгу Netflix з'явилися промоційні фото другого сезону й були представлені герої. Серед них – Ярослав Мудрий. Київського князя СММники Netflix чомусь презентували як "войовничого володаря Північної Росії". 24 канал аналізує скандальну історію і що з нею насправді не так.
Читайте також Netflix видалив твіт, в якому сплутав Київську Русь та Росію, на прохання Мінкульту
Цей перл обурив українців, які почали бомбардувати сторінки Netflix у соцмережах, а також ділитися власною рефлексією з даного приводу.
Як Netflix "накосячив" / скриншот
Очолив інтернет-військо сам міністр культури Олександр Ткаченко. Ввечері того ж дня він повідомив, що Мінкульт звернувся до регіонального директора стрімінгу Алекса Лонга, який переконав СММників таки відредагувати скандальний пост.
Дописувачі атакують сторінку Netflix та розповідають кінематографістам про "Київську Русь" / скриншот
Нова версія називала вже "войовничим правителем Київської Русі". На цьому громада заспокоїлася, а Ткаченко оголосив перемогу. Проте, й тут закралася зрада, адже, як такої, держави "Київська Русь" ніколи не існувало, ба більше –
це російський наратив.Переможна реляція міністра культури / скриншот
І якщо до пересічних дописувачів питань нема, то профільний міністр мав би розібратись у питанні, а не поширювати шкідливі наративи.
Що ж тоді було
А було тоді Велике князівство Київське, Ярослав Мудрий був його очільником на початку 11 століття та мав титул "великий князь Київський". До речі, він також правив і землями сучасної північної Росії –
був новгородським князем, починаючи з 1010 року. Про це розповідає навіть Вікіпедія, яка вочевидь і була головним джерелом для сценаристів серіалу. І головне – Росії на той час не існувало. На це вірно вказали численні дописувачі соцмереж Netflix, проте, помилились щодо "Київської Русі". Це історична помилка, правильніше називати державу Ярослава Мудрого – Київське князівство або Київська держава.Звідки взялася "Київська Русь"
Це вигаданий конструкт. Авторство його приписують київському історику початку 19 століття Михайлу Максимовичу. Він розглядав усю Київську середньовічну державу як Русь, а її частини локалізував за географічним принципом. Науковий термін підхопили російські вчені, але надали йому нового змісту. На той час Московія вже називала себе Росією, ця назва походила від спотвореного "Русь".Таким чином росіяни намагалися легітимізувати московську державу та представити її не просто як спадкоємицю держави київських князів, а як пряме її продовження. За 200 років термін "Київська Русь" став загальним трендом у російській історичній науці, а водночас і в історіографії залежних країн. Також він механічно перекочував до західної історичної науки.
"Київська Русь" як ідеологічна зброя
У сучасній Росії термін "Київська Русь" використовувався для підтвердження тези про "один народ" і права Москви за володіння Україною та Києвом. Так було в часи Російської імперії, СРСР та химерного утворення під назвою Російська Федерація.
Щоправда, далі росіяни самі заплутались. Втім, це не робить "Київську Русь" чимось більш реальним.
Зараз росіяни почали самі викорчовувати зі шкільних підручників з історії та наукових робіт усі можливі згадки про Київ та Україну.
Нині у їхній свідомості прикметник "Київська" пересилив іменник "Русь" й вони останнім часом стали використовувати інший термін – "Давньоруська держава". Він, до речі, ближчий до реалій (тут росіяни влучили пальцем у небо), але не має жодного стосунку до Росії.
При цьому, табу на "Київ" і похідні від назви українського міста жодним чином не вплинуло на плани сучасних росіян на спекуляції щодо київської спадщини. Це стосується і Ярослава Мудрого. З-поміж низки ганебних прикладів варто пригадати 29 травня 2017 року, коли під час візиту до Франції президент Росії Путін ляпнув абсолютно зухвалу дикість.
Освічена французька публіка знає про російську Анну –
– видав Путін.
Що ж таке "Русь"
Русь у жодному разі не дорівнює – росіяни, щоб не казали та як би не переконували антинорманісти. Це взагалі не слов'яни, а вікінги, точніше –
здебільшого вікінги або "варяги", як їх називали в цих землях. Ба більше, це не термін, який визначає національність, а швидше – приналежність до "корпорації" . Русь – це об'єднання воїнів і купців, що в 9 столітті нашої ери встановили контроль над важливим логістичним коридором між Скандинавією та Візантією.Так, мова про "Шлях з варяг у греки". Головним товаром варягів були –
раби (літописна "челядь") та хутро. І те, і інше їм доставляли молодші торговельні партнери – місцеві правителі, які взамін отримували зброю, вина та шовк (літописні "паволоки"). Варяги заснували на берегах Дніпра торговельні факторії, що згодом перетворилися на міста. Головним їх хабом став Київ. Факторія тут виникла не на пустому місці, поселення на території Києва відомі й раніше, проте, саме варяги дали йому новий імпульс.Мініатюра з Радзивілівського літопису 15 століття показує руських купців, що повернулися з Царгорода
Як це відбулося –
достеменно невідомо, реконструювати ті події завдяки літописам, написаним через 200 років після тих часів, є доволі безнадійною справою (якщо не вірите – спробуйте з висоти 21 століття пригадати, ким були і чим займалися ваші прямі предки, наприклад, 150 років тому, або розповісти, в яких умовах вони жили та хто тоді "правив").Згодом варяги поширили свою владу й обклали даниною тубільні народи. Верхівка цих "операторів" шляху "з варяг у греки" започаткувала князівську династію –
тих самих Рюриковичів. Вони поступово розширили свою владу на весь басейн Дніпра, а згодом і на інші території, що за кілька століть перетворилися на те, що ми знаємо як Київська держава доби Середньовіччя.Термін "Русь" вперше стає географічною назвою власне, як означення Київської землі – вотчини князів з династії Рюриковичів. Тут літописам можна довіряти, адже мова йде не про датування історичної події, а власне про історичну пам'ять. Так само на Київщині "Русь" стає означення етносу, хоча початково ним не була.
Був же один народ слов'янський: слов'яни, що сиділи по Дунаю і яких захопили угри, і морави, і чехи, і ляхи, і поляни, яких нині звуть русь,
– Повість минулих літ пояснює, що таке "Русь".
Мініатюра з Радзивілівського літопису 15 століття презентує князя Ярослава Мудрого
Так що ж з серіалом "Вікінги"
Серіал "Вікінги" заявлений як історичний. Він навіть є розробкою канала History (Netflix просто з часом "перехопив" франшизу), проте, його в жодному разі не варто сприймати як історичне джерелом (як і будь-який художній "історичний" твір).
Серіал "Вікінги: Вальгалла" є його сиквелом і отримав від попередника усі плюси та мінуси.
"Дружинник київського князя" / скриншот з серіалу "Вікінги"
Так, у шостому сезоні "Вікінгів" головним антогоністом був руський князь Олег. Його грав російський актор Даніла Козловський, відомий за стражданнями в образі київського князя Володимира у російському "кінохіті" під назвою "Варяг".
Як і "Варяг" серіальний князь Олег і його Русь є карикатурними. У нього був рідний брат, увага, Дір, який взагалі правив частиною Русі з якогось сараю.
У зображенні Олега та його князівства взагалі немає нічого історичного –
від руських воїнів, представлених як орки або навіть дотракійці, але в монгольских капелюхах, до Києва з дерев'яним теремом, що є копією московського собору Василія Блаженного. У цих декораціях можна було б знімати умовного "Конана", ніхто б і не помітив різниці.У кожного князя має бути фото з килимом / скриншот
Звісно, вся ця клюква перекочувала й до "Вальгалли". Так, вже на тому ж скандальному фото князя Ярослава ми бачимо його на фоні килима (мабуть, цю традицію автори серіалу підгледіли з радянських 80-х років) та з воїнами у тих самих орківських обладунках та шоломах, які нагадують шолом Дон Кіхота. Все це зроблено за схемою "й так підійде".
Середньовічний Київ за версією авторів "Вікінгів" / скриншот
Якщо у Netflix розраховували на скандал у якості промо серіалу, вони його отримали. Проте, це аж ніяк не впливає на якість продукту. Якщо ви прагнете побачити автентичне зображення життя вікінгів краще подивіться фільм The Northman Роберта Еггерса, який для чогось переклали як "Варяг". До нього теж є багато питань, проте костюмери та дизайнери попрацювали на славу. А Ярослав Мудрий лише чекає на свій фільм, наразі маємо лише не надто вдалу версію 1981 року Григорія Кохана за сценарієм Павла Загребельного.