Є щось символічне в тому, що схематоз крадіжок на оборонних замовленнях сплив на поверхню в останні тижні перед виборами. Те, про що раніше говорили антикорупціонери, отримало особливий резонанс перед обранням президента України.
Читайте також: Конфлікт між правоохоронними органами: чому Україна може залишитися без підтримки світу
Ситуація нагадує останні вибори у Франції, коли висуванець керівної партії республіканців Франсуа Фійон, у переобранні якого ніхто не сумнівався, програв вибори президента.
Франсуа Фійон програв президентські вибори у Франції через розкрадання коштів
Причиною програшу було викриття оборудок, пов’язаних зі зловживаннями влади. Фійон протягом десятиліть виплачував бюджетні кошти власній дружині, оформивши її помічником депутата, проте жодної подібної роботи вона не виконувала. На фоні українських оборудок скандал Фійона виглядає дитячим жартом, але саме ця історія коштувала йому перемоги.
Корупційні схеми в Україні стали можливими, бо суспільство жодним чином не контролювало оборонні замовлення. Закон, який запроваджував громадський контроль за витрачанням грошей, був заветований президентом Порошенком ще у 2016 році.
Застосування запропонованого підходу до державних підприємств та акціонерних товариств в оборонно-промисловому комплексі неможливе. Особливо зараз, в умовах воєнної агресії на Сході України, бо створює реальну загрозу національній безпеці України,
– обґрунтували право вето представники президента.
Є ще один приклад розпилу бюджетів, про який відомо менше, ніж про історії, оприлюднені Денисом Бігусом. Через секретність закупівель усі оборонні замовлення на будівництво кораблів пішли на підприємство "Ленінська кузня", власником якого донедавна був Петро Порошенко.
"Ленкузня" отримувала бюджети замість державного Миколаївського суднобудівного заводу, де працівники сиділи без зарплати. Саму схему вів Роман Романов. Він очолював державний концерн оборонних замовлень "Укроборонпром" до нинішнього керівника Павла Букіна, який засвітився у розслідуваннях Дениса Бігуса.
Роман Романов – колишній керівник "Укроборонпрому"
Романов, учитель фізики за освітою, проте з 2000 року був дилером автомобілів Hunday та KIA в Херсоні. У 2014 році він очолював виборчий штаб Порошенка у Херсонській області. На віддяку за вірну службу та з метою заповнення стратегічної вакансії відданою людиною, Романова поставили керувати "Укроборонпромом".
На початку 2018 року прем’єр-міністр Гройсман ініціював звільнення Романова з посади директора концерну "Укроборонпром". Причиною була невиплачена заробітна плата працівникам державного Миколаївського суднобудівного заводу в розмірі понад 60 мільйонів гривень. У завода також накопичилися мільйонні заборгованості перед бюджетом.
Єдина реформа оборонки полягала в перейменуванні підприємства у рамках декомунізації на нову назву "Кузня на Рибальському". В цей час завод виробив і передав Міноборони шість броньованих штурмових катерів "Гюрза" і два броньованих десантно-штурмових катери "Кентавр".
Катер "Кентавр"
Ці катери були розроблені в Миколаєві для патрулювання мілководних річок Середньої Азії, як стверджують експерти, не призначені для експлуатації на морі. Вартість одного такого катера без озброєння становить 132 мільйони гривень, що в три рази дорожче, ніж турецький або шведський аналог. Додатково було заплачено на "Ленкузню" сотні мільйонів гривень на озброєння кораблів.
У 2016 році заводу "Ленкузня" були передані функції спецекспортера, що дало можливість безпосередньо отримувати гроші від Міноборони. У 2017 році півмільярда гривень на модернізацію і ремонт крейсера "Сагайдачний". Проте крейсер навіть не може зайти в Дніпро і дійти до заводу, який розташований у Києві.
Крейсер "Сагайдачний"
Гладковський-молодший з вересня 2018 року ввійшов до наглядової ради "Ленкузні". Окрім передачі державних оборонних замовлень на "Ленінську кузню", ще одне підприємство стало буквально тріщати від оборонних замовлень – це корпорація "Богдан" Олега Гладковського.
"Богдан" з грудня 2018 року по березень 2019 року отримав нові 510 мільйонів гривень на виконання таємних угод з Міноборони в рамках державного оборонного замовлення на постачання автотранспорту. Звичайно ж, без тендеру.
Читайте також: Санкції на папері: чому ЄС та США реагують на збройну агресію Росії, а Україна – ні
Виготовляються вони на базі білоруських автомобілів МАЗ, які на 80% створюються в Росії. Тобто Україна не просто виводить валюту закордон, а фактично оборонне замовлення України поповнює бюджет Росії.
При цьому інші українські виробники, такі як "Краз", який майже повністю виготовлений з українських комплектуючих, фактично відсунутий від воєнного замовлення.
"Краз"
Влада неконтрольовано витрачає бюджетні гроші громадян в оборонці. А через це викликає бажання у чинної влади безкарно наживатися. Виправити цю помилку можна на виборах, коли є шанс обрати чесних політиків.
