Згортання децентралізації? Так! Лобізм забудовників? Так! Боротьба з корупцією? Не в тому місці! Про це Любомир Зубач пише у колонці для Zaxid.net.

ДІАМ став онлайн-сервісом для забудовників

Це рішення просто чудово демонструє цілковиту відмову від контролю за будівництвом у державі. Бо структура, яка мала б це робити, відверто заявляє про те, що перетворюється на такий собі онлайн-сервіс для забудовників.

Будь-яка система потребує контролю для запобігання хаосу, виправлення помилок і вчасної адаптації до змін. Здавалося б, що в час війни контролю мало би бути більше, але ж – ні. Мабуть, містобудівна сфера – якась "улюблена донька", якій дозволено все. І якщо не пакетом у вигляді законопроєкту 5655, то хоча б завдяки отаким точковим змінам і нововведенням.

Чому ДІАМ такою "послугою" відкриває скриньку Пандори?

Це чудово демонструє нещодавній кейс вулиці Олесницького, 1 у Львові – безпрецедентний випадок, який просто не налазить на голову.

Інспекція Держархбудконтролю у Львові ще в грудні 2025 року видає припис про знесення цього самобуду, а через пів року ДІАМ, "за відсутності підстав для відмови", видає дозвіл на його будівництво.

Питання є? Питань нема. Але до суду Львівська міська рада таки піде. Бо самобуд – він і в Африці самобуд, яким схематозом це не прикривали б.

Насправді це яскравий приклад того, як забудовник уміло скористався лазівками в містобудівному законодавстві, про які ми з експертами торочимо не один рік поспіль. А держава їх не просто залишила, вона їх йому створила. І сьогоднішньою "послугою" продовжує це робити.

Містобудівні умови і обмеження

У вересні до Львівської міськради звертається Деркач М. М. На ділянці у зоні Ж-1, де передбачена садибна забудова, тобто можливе зведення однородинних будинків, він мав намір будувати багатоквартирний будинок. Звісно, міська рада відмовляє.

Через два місяці він знову звертається до міської ради, але за кілька днів свою заяву відкликає. Щоб наприкінці серпня 2023 року знову податися.

Так збігається у часі, що в цей період тривають судові процеси щодо повноважного органу видавати містобуди. від Львівської міської ради Тоді, у зв'язку з рішенням суду, жодних містобудів не могли видавати. Це тривало кілька місяців.

Тож забудовник не розгубився і скористався лазівкою номер один, яку дала йому держава – принципом мовчазної згоди: якщо за 10 днів від дати звернення не відмовили – значить, погодили. А безпека будівництва? – Не чули, не бачили…

За кордоном можна роками чекати на дозвіл від місцевої влади, поки не буде узгоджено всі аспекти будівництва, включно зі схваленням від громади. У нас на це передбачено 10 днів. Не встигли – ви корупціонери, а забудовник – няшка хай будує. Сумно…

Якими будуть наслідки?

Забудова на Олесницького – це будинок на 5 поверхів, на 1 під'їзд. Навіть не найбільша, відверто кажучи, багатоповерхівка. Але не вірте очам: мабуть, це ілюзія чи дива сучасної архітектури, бо на папері це будинок класу наслідків СС3.

Для непосвячених поясню: це найвищий рівень відповідальності та складності будівельних об'єктів в Україні. І масштабних – коли на об'єкті постійно перебуває понад 400 осіб. До цього класу наслідків належать будівлі та споруди, аварія яких може призвести до масових людських жертв, колосальних економічних збитків або серйозних екологічних наслідків. Приклади таких об'єктів – великі торгові центри, стадіони, школи чи університети, мости, ТЕЦ, хімічні заводи, а також багатоповерхові висотні житлові комплекси від 25 поверхів і вище.

І от вам лазівка номер два.

Забудовник чудово розумів, що дозвіл від Львівської міської ради не отримає, бо мав купу порушень в документації і зауважень щодо мереж, тому присвоїв своєму будинку клас наслідків СС3 і втік на ДІАМ у Київ. Саме цей клас наслідків донедавна давав змогу отримувати дозволи на будівництво у столиці. Але тепер і це змінилося. Зараз ДІАМ може видавати дозволи на будівництво для всіх класів наслідків.

Сервіс – наше все. Але то для забудовників. А для людей – проблеми.

Що з комунікаціями?

У спірному будинку на Олесницького каналізації нема. Є лише договір, укладений із сусідньою хатою. Не багатоповерхівкою, а із одноповерховим маєтком по сусідству, який начебто має щось там забезпечити в плані води і каналізації оце новозбудоване на п'ять поверхів. Це як взагалі можливо?!

Вангую, що якби туди заселилися люди, то за якийсь час прийшли б до міської ради з вимогою "ми шо не люди, дайте нам воду і каналізацію".

Але ДІАМ це влаштувало. Договір на папері є – все чудово.

Схожа ситуація з газом – у реєстрі немає дозволів від служб, які відповідають за газифікацію будинку. Але забудовник якимсь папером у столиці тряс. А зі столиці воно ж не видно. І це ще одна лазівка.

Мій сумний прогноз

Якщо так триватиме, то за рік – два ми прийдемо до ситуації, коли забудовник завантажить онлайн в якусь систему мотиваційний лист на тему "Чому я хочу будувати на вул. N у місті М" – і цього буде достатньо. Навіть більше: ніхто не перевірятиме, чи бува не згенерував цього листа ШІ.

Гроші є, бажання є – то хай будує. Вам шо, шкода?