Один з найгучніших скандалів епохи Януковича – розкрадання коштів Кіотського протоколу. 470 мільйонів євро отримала Україна, продавши Японії квоти на викиди парникових газів. Умова була одна — гроші мають піти на підвищення енергоефективності.

Тому уряд Азарова виділив майже 2 мільярди гривень на утеплення шкіл, лікарень та дитячих садків по всій Україні. Кошти отримали фірми без офісів і телефонів, а більшість об’єктів так і не утеплили. Після зміни влади Міністерство екології та природних ресурсів, яке розподіляло "японські гроші", очолив свободівець Андрій Мохник.

Доволі важко розбиратися з цими кіотськими коштами. Залучені представники багатьох органів центральної виконавчої влади. Оскільки кошти доволі великі — є ціла низка фірм, які мають ознаки сумнівності,
— зізнавався він.

Міністерство Мохника Революція гідності не зачепила. Вже при новому керівництві скандальні посередники знову почали вигравати мільйонні тендери. У липні цього року переможцем конкурсу на заміну освітлення в 11-ти населених пунктах Івано-Франківщини стало ТОВ "Інтертехенерго". Хоча його конкурент пропонував утричі нижчу ціну.

Моя ціна була 10 мільйонів 916 тисяч 798 гривень, а переможець мав 27 мільйонів 973 тисячі 186 гривень. Моє враження склалося, що вони їх всіх знають,
— каже директор львівського ТОВ "Вальво" Володимир Колошко.

Компанія-переможець "Інтертехенерго" справді добре відома в екологічному відомстві. Наприкінці минулого року на неї переоформили мало не половину тих самих підрядів на утеплення. На щастя, люди Януковича встигли розкрасти не все, тому значна частина кіотських грошей досі лишається в бюджеті. За словами голови Держеконінвестагентства Романа Марголича, у них на рахунках зараз приблизно 200 мільйонів євро.

З "Інтертехенерго" уклали угоди на утеплення 249-ти шкіл та лікарень на суму в 972 мільйони гривень. "Слідство.Інфо" спробувало дізнатися в самій компанії, як їй вдалося отримати стільки державних замовлень. Телефони "Інтертехнерего" не відповідали, а офіс був зачинений.

Сусіди не бачили тут нікого вже багато днів. Номер телефону нинішнього власника і директора фірми Олексія Попова вдалось відшукати в інтернеті. Імена своїх загадкових компаньйонів директор підозрілої фірми назвати відмовився.

"Слідство.Інфо" з’ясувало зв’язки компанії самостійно. "Інтертехенерго" було створено в Миколаєві, вигравало тендери на Донбасі, але нещодавно змінило дах на київський. В прямому і переносному сенсі. Тепер фірма офіційно зареєстрована на столичній вулиці Саксаганського, 44Е. Поруч з офісом "Інтертехенерго" — поштова скринька. На ній назви інших фірм у цьому маленькому будинку. Як встановило "Слідство.Інфо", вказані організації мають безпосередній стосунок до керманичів "Свободи".

Зокрема, директором ТОВ "Ларі" раніше була Людмила Байло. Сьогодні вона обіймає посаду директора департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності міністра екології Андрія Мохника. Також пані Байло раніше була директором прописаного тут же "Фонду Регіональних ініціатив".

Головою наглядової ради цього фонду був Сергій Рудик. Донедавна Рудик за квотою "Свободи" очолював Державне агентство земельних ресурсів та влітку став фігурантом скандалу, коли начебто намагався призначити керівником управління земельних ресурсів у Дніпропетровський області людину, звинувачену в корупції. "Дніпропетровські" відреагували різко. Як розповідав Рудик, на нього натягли мішок, посадовили в автомобіль, і годину-півтори возили невідомими дорогами.

До приходу в уряд Мохник та Рудик працювали разом. Мохник був заступником голови парламентської фракції "Свободи", а Рудик – керівником її секретаріату. А ще раніше Рудик очолював київський осередок громадянської кампанії "ПОРА". Хоча всередині офісу "Інтертехнерго" порожньо, нікого немає, але якщо зазирнути у вікно і уважно роздивитися, то на меблях можна побачити наліпки громадянської кампанії "ПОРА".

Улюбленець Мінекології — фірма "Інтертехенерго", очевидно, опинилася в цьому будиночку невипадково. Як свідчать дані департаменту комунальної власності Києва, три роки тому місто продало його за 318 тисяч гривень – фактично за ціну іномарки.

Придбала його фірма "Ларі", власником якої сьогодні є Ярослав Дем’янович Рудик. Його син Сергій Рудик якраз тоді працював заступником мера Києва Черновецього. Міністр Мохник не знайшов можливості прокоментувати свої зв’язки з Рудиком і любов до "Інтертехенерго".

Кіотськими грошима розпоряджається Державне агентство екологічних інвестицій, яке входить в структуру Мінекології. Керівник агентства Роман Марголич раніше був помічником народного депутата Мохника. Зв’язок своїх партійних босів зі скандальним підрядником Марголич рішуче заперечує. Каже, підстав хвилюватися за кіотські гроші взагалі немає, бо розрахунки з "Інтертехенерго" поки що призупинили Міністерство фінансів та Державне казначейство.

Цього року об’єкти — навчальні заклади, лікарні, дитсадки — не фінансувалися, тому що проводилися певні дії для унеможливлення розкрадання цих коштів,
— каже Марголич.

Та навіть якщо напряму "Інтертехенерго" кошти за утеплення ще не отримало, фірма вже знайшла ефективний спосіб витягти з бюджету 56 мільйонів гривень. У вересні "Інтертехенерго" відсудило нібито витрачені фірмою власні гроші за утеплення об’єктів у Криму.

"Слідство.Інфо" попросило своїх колег з Кримського Центру журналістських розслідувань дізнатися, за що "Інтертехенерго" вимагає гроші в українського бюджету. Вибіркова перевірка кількох об’єктів показала: роботи зроблені неякісно або не проведені взагалі. Робітникам, які утеплювали об’єкти, "Інтертехенерго" так і не заплатило.

Голодних та обірваних будівельників лікарі та вчителі годували за свої гроші. Не кращий вигляд після заміни їх фірмою "Інтертехенерго" мають металопластикові вікна. Якщо суд відхилить апеляцію, бюджету доведеться платити за фіктивну роботу скандального підрядника. Тоді залишиться скаржитися хіба що лідеру "Свободи". Пригадується, колись Олег Тягнибок казав таке: "А ви не смійтеся, люди добрі. Якщо вони будуть знати, що одного, другого, третього розстріляють за корупцію, як зловлять – то прибіжать і будуть все розказувати".