Таку думку в інтерв'ю для сайту "24" висловив Ігор Руляк, боєць ВМС, який своїми викривальними записами у Facebook сприяв звільненню командувача Військово-Морськими силами ЗСУ Сергія Гайдука у 2016 році.
Читайте также: Український флот в небезпеці: командування розвалює військово-морські сили
Сам боєць родом із Севастополя, де відслужив строкову службу в Першому батальйоні морської піхоти на півострові. Після вимушеного переїзду на материкову Україну Руляк спробував продовжити службу у флоті в проміжках між участю у війні на Донбасі в складі одного з добробатів. У вересні 2014-го став бійцем 801-го протидиверсійного загону ВМС ЗСУ.
Руляк розповів, чому вирішив піти воювати добровольцем.
Напевно, як і кожен чоловік, коли ворог стукає в двері, я повинен був взяти в руки зброю і йти захищати свою країну. Знову ж таки, через бюрократичну тяганину я не зміг потрапити у флотську частину. У мене вже було ставлення, але наш штаб навіть не чесався, і мене півроку просто не могли призвати. Тобто, я пішов добровольцем і в перервах між ротаціями, операціями та боями, їздив у штаб і з'ясовував про свій призов. Вони не знали, що зі мною робити і куди мене направити, ніби нічого не відбувається, і наших пацанів ніде не вбивають. Так, усіма правдами і неправдами я відвоював у добровольчому батальйоні 2014 рік. Восени потрапив вже у флот,
– згадує військовий.
За словами Руляка, добровольчий досвід дуже багато чого дав йому під час служби на флоті – це і ставлення до особового складу, й один до одного, і до амуніції. Загалом служба в добровольчому батальйоні вбиває в солдатові совкові армійські фішки, пояснює боєць, і додає, що коли добровольці пішли в регулярну армію – опір командирів був колосальним, але все ж добровольчий дух в армію просочився.
Детальніше про історію життя Руляка, а також про службу у військово-морських силах та чому це круто – читайте у публікації: Боєць Руляк, який "змістив" віце-адмірала: Це було непорозуміння, а не командувач