На початку літа минулого року "Гаврилівські курчата" наробили багато галасу у медіа. Тоді вся країна побачила вражаючі кадри, як спецпризначені ламали двері в офісі компанії "Агромарс", як виводили під білі рученята та садили до автозаків її власників, як обирали їм запобіжний захід у фантастичні 250 мільйонів. І як місцеві мешканці жалілися журналістам про нестерпне сусідство та сморід, в якому доводиться жити роками.
Читайте також: Купи гниючого м'яса курей від екс-регіонала Сігала: що довелось пережити мешканцям Гаврилівки
Діяльність птахофабрики екологи назвали екоцидом.
Що таке екоцид? Це юридичне поняття, що означає кримінальну відповідальність за свідому шкоду навколишньому середовищу.
То чим так дошкуляє гаврилівцям птахофабрика? Успішний курячий бізнес Сігалів існує понад 20 років. На перший погляд, для села мати під боком велике підприємство – безумовний плюс. У першу чергу – завдяки наявності роботи. Проте місцеві раді були б позбавитись від такого блага, адже птахофабрика зробила життя у селі нестерпним.
Екологія. Смердюче повітря – не найстрашніше, із чим живуть ці люди. Навколо геть забруднені грунти, вода у криницях, місцеві річки. Справа у тому, що "Агромарс" має в оренді тисячу гектарів у цій місцевості. Призначення – сільськогосподарське. Але на цих полях не вирощують корми, сюди скидають та закопують загиблих курей! По суті, орендовані в державі сільськогосподарські землі перетворили на могильник.
Люди, із якими ми спілкувалися, стверджують: такі курячі захоронення здійснювалися систематично. І хоча "Агромарс" навіть побудував утилізаційий заводик, питання викидів у грунт загиблої птиці це не вирішило.
Гниючі тушки курей
Апофеозом гаврилівської історії став кінець 2017 року. Тоді з птахоферми тоннами вивозили загиблих курей, виривали рови та закопували. Скарги людей, увага ЗМІ тривалий час не сприймалася правоохоронцями як знак "треба врешті реагувати". Як раптом у червні несподівано до Сігалів навідалась поліція, влаштувавши усім відомі "маски-шоу". Марині та Євгену Сігалам одразу пред'явили підозру в порушенні правил екологічної безпеки під час експлуатації підприємства, що спричинено збитки державі на загальну суму майже 254 мільйони гривень!
І знаєте що? У термін трохи більше як півроку усі підозри прокурорів адвокати Сігалів "знищили до пня". Справу проти них закрили, бо ті пояснили: закопували гнилля у чорноземи, бо інакше не знали як вчинити. У жовтні 2017 року Київобленерго несподівано відімкнуло електрику, і через зупинку вентиляції птиця просто задихнулася. Тонни відходів нема куди було дівати. Вивезли і закопали у полі в урочищі "Каланча", мовляв, бо не було іншого виходу, і то був тимчасовий захід.
Марина та Євген Сігали
Те, що отакий спосід утилізації "агромарсівці" застосовували постійно, прокурори не згадали. Судячи з усього, про цей факт не запитав і суддя – справу проти власників "Гаврилівських курчат" закрили.
Читайте також: Власника "Гаврилівських курчат" Сігала відпустили, знизивши заставу у 16 разів
Насправді, юридично це не означає, що кримінальне провадження завершене. Шкоду довкіллю продовжують досліджувати, але із вагомих фігур у ньому лишився хіба виконавчий директор підприємства Іван Зозуля. Та якщо головне обвинувачення базувалося лише на історії із відключенням електрики, то сухим із води незабаром може вийти і цей персонаж.
А що люди? Гаврилівці розчаровані. Вони вимагали від суду визнати їх потерпілими у справі проти "Агромарсу" щодо забрудення екології. Але суд їм у цьому відмовив. Гучна справа, скандал, затримання бізнесменів під камери, врешті – фантастична застава у 250 мільйонів, яка зрештою була суттєво знижена, і – "фініта ля комедія". Винуватих нема, можна розходитись.
Але ж збитки державі заподіяні. Орендована агромарсом земля забруднена. Ще не минули ті 49 років оренди, вирощувати на ній нічого не можна. Рекультивувати – ймовірно. Але хто оплачуватиме цей бенкет? Сігали – навряд. Навіть наявні утилізаційні потужності вони воліють не використовувати, ймовірно, із метою банальної економії на енергоресурсах.
Читайте також: Справа про могильник "Гаврилівських курчат": власник-екс-регіонал вийшов сухим з води
Шкідливі викиди продовжуються. От кадри, відзняті місцевим мешканцем Михайлом Накалюжним 15 березня 2019 року: кривава річка, що тече від птахофабрики у місцеву річку Кізка. А звідти – у Київське водосховище.
Проблема Гарилівки – це не лише проблема місцевих мешканців, це проблема столиці також. Насправді, після отаких новин запал людей у відстоюванні своїх прав на гідне існування, суттєво згас. Виявляється, будь-яку справу можна злити, а системне забруднення екології списати на разовий форс-мажор.
Читайте також: Справа "Гаврилівських курчат": чому суд такий поблажливий до Сігалів
Сумні висновки, проте це не привід миритися із отакою дійсістю. Закликаю вас не опускати рук та боротися за своє право на гідне життя у гідній країні. І не забуваймо – ми будь-що маємо змінити на краще.
Журналісти проекту "ЦРУ" на 24 каналі чекаємо від вас цікаві історії, які можуть стати основою для журналістського розслідування.
Українці можуть поскаржитись на якість доріг: програма 24 каналу запускає дорожню інспекцію. Розкажіть нам про дороги у своїх населених пунктах. Ті, на які виділялися гроші, які ремонтували, скажімо, рік тому, а зараз – вони зійшли разом зі снігом.
Пошта нашої редакції cru-24@ukr.net.