У спілкуванні з росіянами є лише один дієвий аргумент
Джерело:
Петро ОлещукЯкщо проаналізувати дискурс, який останнім часом складається на Заході, то там зрештою приходить розуміння того, що єдиний варіант довготривалої стабільності на європейському континенті – це вступ України до НАТО.
Як Захід вказав Росії на ціль
Про це згадували нещодавно навіть Фукуяма і Кіссінджер, хоча й у досить своєрідній концепції "часткового вступу" без окупованих Росією територій.
Цікаво Як на окупованих територіях росіяни виховують нове совкове покоління
Такі міркування є малореальними. За всієї теоретичної привабливості для когось, це не вийде реалізувати на практиці. Однак тут важливо, що думка працює у правильному напрямку. Хоча і не тими темпами, якими потрібно.
Знову ж таки, зараз ведеться мова про гарантії безпеки для України. Тут найдієвішою гарантією залишається вступ до НАТО. Причина тут проста – Росія повинна розуміти, що вона здійснюватиме у майбутньому напад не на Україну, яка менша, а на Захід, який більший.
Це критично важливо у рамках російського світосприйняття, яке продовжує існувати за логікою первісних племен: хто більший – той і правий.
За підсумками усіх процесів у 90-ті роки минулого сторіччя, нас залишили незахищеними та беззбройними і водночас – за межами логіки колективної безпеки. Фактично, Захід вивісив над Україною величезний плакат для Росії – "атакувати тут".
У росіян все зводиться до сили
Щодо гарантій безпеки, про які зараз говорять. Це може бути щось перехідне та тимчасове, допоки питання з НАТО не буде вирішене. Логіка "насичувати Україну зброєю, аби ціна для Росії ставала все вищою" має одну ваду. Росія цілком може цю ціну платити. Грошей у них дуже багато. Витрачати їх на щось окрім війни вони не планують. Ну яка може бути "висока ціна" для держави, яка готова витратити мільярди доларів на ракетні обстріли українських трансформаторів?
Читайте також Як Україні стати такою успішною як США
Навіть у випадку найвдалішого для України завершення війни, Росія через деякий час може забажати взяти реванш. Просто спробувати. За логікою: "А що ми втрачаємо? Ну, окрім грошей, яких і так багато, або людських життів, на які нам плювати".
Водночас членство України у НАТО – це інша справа. Це розуміння для росіян, що за агресію проти України можна одержати у пику. І лише таке розуміння – дієвий аргумент у спілкуванні з московитським племенем. Захід може десятиліттями шукати раціональне у московитах, а все зводиться до простого: розраховує московит дати у пику іншому, чи боїться одержати сам.
Ну і ще. Важливо, щоб принципове рішення про НАТО для України було ухвалене зараз. Не абстрактне про "відкриті двері", які лише підвищують агресію московитів, а конкретне. Ціль війни з боку агресора – захопити Україну. Україна у НАТО унеможливлює цю мету. Відповідно, треба думати про "відповзання". Це настільки очевидно, що і говорити тут немає про що. Якби євроатлантична спільнота не була вражена вірусом страху, то вони б самі прийшли до відповідного розуміння. Тому адекватні рішення доводиться вигризати.
Добре, що розуміння реалій шириться, але про терміни поки що говорити важко. Хоча ціна "гальмування" лишається максимально високою.