Справа Катерини Гандзюк: ДБР відкрило кримінальне провадження проти генпрокурора Луценка

Заявником виступив адвокат Масі Найєм. Він і повідомив про відкриття кримінальної справи проти Луценка.

Читайте також: Хто замовник і організатор вбивства Катерини Гандзюк: Луценко оприлюднив гучні деталі слідства

У листі від ДБР вказано, що кримінальне провадження зареєстрували 18 березня. Своєю чергою, Найєм зазначив, що подав свою заяву до Державного бюро розслідувань ще 27 грудня 2018 року.

Проте, оскільки відомості за заявою внесені не були, 4 січня він відніс до Печерського суду скаргу на бездіяльність ДБР. 28 лютого суд задовольнив скаргу Найєма та зобов’язав ДБР зареєструвати кримінальне провадження.

Так, проти Луценка відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 387 "Розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи брала ця особа безпосередньо участь у досудовому слідстві".

Порушення цієї статті Кримінального кодексу карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Зазначимо, що ще у грудні 2018 року адвокат родини Катерини Гандзюк, Євгенія Закревська, сказала: заяви генпрокурора Луценка про подробиці у справі вбивства активістки шкодять слідству.

Я взагалі не вважаю нормальним розголошувати інформацію, яку розголошує генеральний прокурор. Є стаття кримінального кодексу, яка власне говорить, що не можна цього робити,
– наголошувала тоді захисниця.

Що відомо про справу Катерини Гандзюк?31 липня у Херсоні її облили сірчаною кислотою, внаслідок чого жінка зазнала опіки тіла та її було прооперовано. 22 серпня голова відомства Сергій Князєв повідомив, що загалом правоохоронці затримали шість осіб, підозрюваних у скоєнні злочину. Четверо із них уже зізнались у причетності до злочину.

4 листопада Катерина Гандзюк померла. Офіційна причина смерті активістки – поліорганна недостатність та хімічні опіки із залученням 39% тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини. Правоохоронці розслідують цю справу як "закінчене умисне вбивство, скоєне групою осіб з корисливих мотивів з особливою жорстокістю та на замовлення". 7 листопада Катерину Гандзюк поховали у Херсоні.

Опісля активісти та журналісти заявили, що посередником між організатором і виконавцями вбивства Катерини Гандзюк є помічник нардепа від БПП Миколи Паламарчука – Ігор Павловський. За їхніми словами, Павловський нібито передавав гроші "за роботу" підозрюваному у злочині Сергію Торбіну. Згодом як Павловський, так і Паламарчук обвинувачення відкинули та запевнили, що до цієї справи не мають жодного стосунку. 12 листопада Павловського було затримано.

3 грудня 2018 року генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що слідство встановило усіх замовників і організаторів вбивства Гандзюк. За його словами, мотив цього злочину – активність Гандзюк проти однієї із великих корупційних схем місцевої влади.

4 грудня 2018 року очільник ГПУ зазначив, що правоохоронці заочно оголосили Левіну про підозру у причетності до вбивства Гандзюк. За даними слідства, Левін був важливим елементом підготовки та організації нападу на активістку. Ймовірно, Левін зараз переховується у Домінікані. Його було оголошено у розшук.

Вже 11 лютого 2019 року у справі відбулося нове зрушення: очільнику Херсонської облради Мангеру оголосили підозру у замовленні вбивства Катерини Гандзюк. 15 числа Шевченківський райсуд Києва обрав йому запобіжний захід – чиновника було взято під варту на 17 днів із правом внесення застави у сумі 2 497 300 гривень.

Того ж дня за Мангера внесли заставу. Увечері ж голова Херсонської облради вийшов із СІЗО на волю: в нього забрали закордонні паспорти та одягнули електронний браслет. Проте майже через місяць, 11 березня, з посадовця зняли електронний браслет стеження та повернули закордонний паспорт.