Європейські союзники побоюються, що компенсувати ці втрати буде вкрай складно, а часу на пошук рішень залишається дедалі менше. Про це пише Welt.
Дивіться також Зеленський заявив, що Росії вигідне членство України в НАТО
Що відомо про секретний список від США?
Американські представники передали НАТО документ із грифом "таємно", в якому викладено перелік військових можливостей, які Вашингтон планує скоротити в межах Альянсу. Документ містить лише 11 пунктів, однак його зміст може суттєво вплинути на всю систему колективної оборони НАТО.
За даними журналістів, про майбутні скорочення союзників попередили ще під час закритого засідання наприкінці травня. Зміни насамперед стосуються так званої моделі сил НАТО – механізму, який визначає, які війська та в які терміни Альянс здатен перекинути на потенційний театр бойових дій.
Згідно з оприлюдненими даними, Вашингтон має намір суттєво зменшити кількість літаків-заправників у плануванні НАТО. Кількість літаків KC-135 планують скоротити з 71 до 63 одиниць. Водночас усі вісім сучасних літаків-заправників KC-46 можуть повністю прибрати з оборонних планів Альянсу.
Також значних змін зазнає бойова авіація. США мають намір скоротити кількість винищувачів F-16 із 99 до 63 одиниць, а F-15E – з 54 до 36. Окремо Вашингтон планує практично повністю переглянути участь у програмі безпілотної авіації НАТО. Усі далекобійні розвідувальні дрони можуть бути вилучені з планування, а кількість ударних безпілотників MQ-9 скоротиться майже вдвічі.
Не менш відчутні зміни очікують військово-морські сили. США можуть вивести з планування одну з двох авіаносних ударних груп, скоротити майже половину крейсерів і есмінців, а також прибрати частину підводних спроможностей із запуску крилатих ракет.
Крім того, кількість морських патрульних літаків Boeing P-8A Poseidon планують зменшити з 26 до 15. Ще одним кроком стане скорочення стратегічної авіації: із двох бомбардувальних угруповань у НАТО залишиться лише одне.
Як реагують на ситуацію у НАТО?
Вашингтон дедалі більше концентрується на протистоянні Китаю та викликах у Тихоокеанському регіоні. Саме тому морські сили, стратегічна авіація та засоби повітряного домінування потрібні США насамперед в Індо-Тихоокеанському театрі.
Фактично це означає, що Європі доведеться швидше нарощувати власні оборонні можливості та компенсувати ті ресурси, які раніше забезпечували американці.
Попри серйозність ситуації, у НАТО намагаються демонструвати стриманий оптимізм. Речниця Альянсу Еллісон Гарт заявила, що нинішні зміни є частиною ширшої трансформації системи колективної безпеки.
У минулому існувала надмірна залежність від американських сил та можливостей. Однак у міру того, як Європа та Канада збільшують інвестиції в оборону та нарощують власні спроможності, баланс відповідальності може змінюватися. Ця зміна зміцнює оборонні плани НАТО, зменшуючи надмірну залежність від одного члена Альянсу, і відображає ширшу трансформацію всередині організації,
– сказала вона.
Однією з головних проблем залишається час. У середині червня країни НАТО планують провести додаткові консультації на рівні міністерств оборони. Після цього, вже 7 – 8 липня в Анкарі, відбудеться саміт лідерів держав Альянсу, де союзники мають представити узгоджену позицію щодо нової конфігурації сил.
Фактично в НАТО залишається лише кілька тижнів для того, щоб знайти механізми компенсації американських скорочень та продемонструвати єдність перед обличчям загроз.
Чи означає це вихід США з НАТО?
Про вихід США з Альянсу наразі не йдеться. Державний секретар Марко Рубіо підтвердив, що президент Дональд Трамп особисто візьме участь у саміті НАТО в Туреччині 7 – 8 липня та наголосив, що Сполучені Штати залишаються відданими союзницьким зобов’язанням.
За його словами, попри суперечки з окремими союзниками через їхню позицію щодо Ірану та розподілу оборонних витрат, Вашингтон і надалі розглядає НАТО як ключовий безпековий союз.
США також планують зберегти контроль над основними командними посадами Альянсу, зокрема посадою Верховного головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі та керівництвом тактичних командувань. Тому нинішні зміни свідчать не про розрив із НАТО, а про масштабний перерозподіл відповідальності всередині Альянсу.