Голова Верховного Суду прокоментував закиди щодо себе. Станіслав Кравченко також відповів щодо отримання негативного висновку на доброчесність.
Дізнайтеся більше Випустив вбивцю Гонгадзе: що відомо про Станіслава Кравченка – нового голову Верховного Суду
Невідповідність критеріям доброчесності
Кравченко зазначив, що коли було прийнято рішення про те, що створюється новий Верховний Суд, у рамках конкурсу було перезапущено Вищу кваліфікаційну комісію суддів України і з'явилася "Громадська рада доброчесності". Вона була дорадчим органом для проходження конкурсної комісії.
Я був дуже здивований, коли ГРД дала щодо мене негативний висновок. Це було неочікувано. Важливість громадських організацій в контролі, в оцінці, я ніколи до цього негативно не ставився. Але, коли подивився, що написали про мене, вирішив – добре, я ж правник,
– зазначив голова Верховного Суду.
По закону існувала двоступенева процедура – подолання висновку ГРД. Кравченко наголосив, що не знявся з конкурсу і не пішов, мовляв, пояснив претензії, які до нього були спочатку відповідній колегії, потім кваліфікаційній комісії і потім, коли вносили подання до Вищої ради правосуддя.
"Тобто я тричі публічно розказав про все і вважав, що все вичерпано", – підкреслив суддя.
Додав, що коли вже був призначений на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду і знову обрали головою, були ті ж питання.
"Після того, як я побачив, що ці питання курсують і далі, мені навіть хотілось звернутись до суду, але виходить, що ти оскаржуєш те, чого нема", – заявив Кравченко.
Справа Гонгадзе
Станіслав Кравченко назвав справу щодо вбивства Гонгадзе сумною сторінкою в історії становлення нашої держави. Зазначив, що спочатку як суддя Апеляційного суду, потім, як заступник голови Вищого спеціалізованого суду, а далі як голова Касаційного кримінального суду брав участь у розслідуванні цієї справи та організації її судового розгляду. Ба більше, заявив, що може "пишатися" тим, що був причетним до цих процесів.
Суддя пригадав, що 20 років тому, коли розслідувалася справа Пукача, колегія суддів, до складу якої входив Кравченко, переглядала рішення про обрання запобіжного заходу Пукачу у вигляді тримання під вартою.
Пукач на той час обвинувачувався не у вбивстві, а в тому, що він надав вказівку на знищення певних документів, які, ймовірно, підтверджували, що співробітники МВС вели спостереження за Гонгадзе, чи вказували на це. Суд проаналізувавши всі представлені докази і, враховуючи практику ЄСПЛ, який неодноразово вказував на необґрунтованість застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, змінив його на підписку про невиїзд,
– заявив голова Верховного Суду.
Також підкреслив, що "жодного впливу на суддів не було, рішення ухвалювалося відповідно до чинного на той час КПК 1960 року".
За його словами, після зміни запобіжки "Пукач нікуди не втік, а звернувся до суду та оскаржив постанову про порушення кримінальної справи, його скаргу задовольнили".
"Справа щодо нього була закрита на підставі цього рішення, яке пройшло апеляційну та касаційну інстанції. Через кілька місяців з'явилося нове обвинувачення Пукача у вбивстві. І тоді його уже оголосили в розшук. Я цю справу не розглядав, тому деякі ЗМІ в цьому плані подають дещо викривлену інформацію", – підкреслив Кравченко.
Дивіться також Брат-підсудний, сотні справ і жодного штрафу: як працював Тандир і які родинні секрети має
"Людина Портнова"
Також голова Верховного Суду прокоментував зв'язки з Портновим.
З Портновим я не знайомий і ніколи з ним не зустрічався,
– заявив суддя.
Кравченко зазначив, що до 2014 року "ніколи не обіймав в судах адміністративні посади", але після Революції Гідності, коли був прийнятий Закон України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні", всі судді, які обіймали адміністративні посади в судах, були звільнені.
"Наприкінці квітня 2014 року колектив обрав мене заступником голови ВССУ. Я ніколи не призначався на посаду владою, відповідні повноваження завжди мені надавали колективи, в яких я працював", – підсумував голова Верховного Суду.