Так вийшло і цього разу: не встиг генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявити про підтримку прагнення України вступити до Північноатлантичного альянсу, як із російського боку посипалися статті та сюжети, які намагаються довести, що і Україні нема на що сподіватися, і НАТО як не сьогодні, то завтра розвалиться.

Читайте також: Росія проти НАТО: Альянс спасує перед Путіним?

А й справді – чи готовий найбільший у світі військовий союз до можливого нападу з боку Росії? Чи стримають навалу в разі її початку? Деякі внутрішні документи НАТО, які було оприлюднено нещодавно, викликають певні сумніви щодо цього. Втім, керівництво Альянсу одразу було проголосило, що на виявлені слабкі місця буде блискавична реакція: НАТО ґрунтовно змінює власну оборонну стратегію.

Першочергово Альянс вирішив відновити деякі старі командні структури часів холодної війни – як відповідь на агресивну політику Росії. За даними, які оприлюднив Єнс Столтенберг, окрім усього іншого, будуть збудовані нові командні центри військово-морських операцій в Атлантиці, а також оперативні центри логістики для швидкого пересування військ в Європі. Мета – у випадку російської агресії забезпечити швидку та ефективну реакцію НАТО.


У зв'язку із зростанням загрози з боку Росії НАТО змінює свою оборону стратегію

Генсек Столтенберг підкреслив, що під час сьогоднішньої зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі ці плани будуть схвалені в будь-якому разі. На рівні послів вони вже були затверджені, тож навряд чи хтось, окрім російських пропагандистів, має сумніви, що їх буде втілено в життя.

Читайте також: Росія висунула нові звинувачення до НАТО

Чи швидко реагують "сили швидкого реагування"?

Всі ці плани нового озброєння та нових військових структур з'явилися на тлі простого розуміння, що командні структури "мирного часу" нині просто вже не відповідають суворій дійсності та актуальним воєнним викликам. Те, про що українці просто криком волали західним союзникам від початку гібридної війни на Донбасі та російської анексії Криму, почало доходити до світлих голів у штабах НАТО лише зараз: період миру, період "розслабленого" існування після переможного завершення холодної війни остаточно та безповоротно закінчився. Врятований "ніжками Буша" та відгодований дорогими цінами на нафту та газ ведмідь знову взявся за своє: махати лапами та шкірити ікла в бік "проклятого ворога".

Один із внутрішніх документів брюссельського штабу Альянсу прямо піддає сумніву спроможність європейських сил НАТО до захисту в разі так званого "оборонного випадку". Називається він "Звіт про прогрес підсилення відлякуючої та захисної диспозиції Альянсу". В ньому висловлюються обґрунтовані побоювання щодо спроможності так званих "сил швидкого реагування" справді швидко пересуватися до потенційних театрів військових дій в Європі та ефективно діяти. Окрім того, в ньому зазначається, що особливо великі дефіцити в логістиці та інфраструктурі існують саме у так званій "східній частині Альянсу" – тобто в країнах Східної Європи, які мають спільні кордони з Росією.

Читайте також: На сили швидкого реагування НАТО покладатися не можна, – Der Spiegel

Це, перш за все, важливо тому, що Росія з початку "української кризи" (так офіційно все ще називає НАТО гібридну війну, яку веде РФ проти України) остаточно проявила себе як найбільший фактор небезпеки і має відтепер розглядатися Альянсом саме як така. Особливо слабкими виявилися північно-східні держави НАТО – ті, які відчувають найбільшу загрозу. Аби відлякати Росію, в останні місяці туди були перекинуті тисячі солдатів Альянсу – їх розмістили в країнах Балтики та в Польщі.

Курс на війну

Насправді, це були лише перші дієві рішення НАТО, які, відверто кажучи, спізнилися десь так на три роки. Нинішні ж кроки лише підтверджують найпотужніший розворот політики НАТО після закінчення холодної війни. Тоді Альянс вважав, що може "відпочити" від дорогої та напруженої політики війни, розпустити частину персоналу, скоротити армії – перемогли ж, більш нема кого боятися, чи не так? Боротьба проти різноманітних криз у "гарячих точках" світу стала новою "головною справою", але вона не потребувала стільки коштів та зусиль, скільки забирала холодна війна. Тож і командні структури були різко скорочені: із 33 штабів НАТО, які існували до початку 1990-х років, наразі існують лише сім. Кількість персоналу в них було скорочено із 22 тисяч співробітників до 6800.

Читайте також: Литва зміцнює свою оборону через загрозу з боку Росії

Де саме будуть збудовані нові командні структури, скільки вони коштуватимуть та скільки нового персоналу нараховуватимуть – поки що не повідомлялося. Єнс Столтенберг, втім, заявив про те, що принаймні один основний пункт вже визначився: європейський штаб логістики НАТО буде збудовано, швидше за все, в Німеччині. Конкретні дані щодо цього очікуються в лютому 2018 року. Цілком можливо, що збудований американцями командний пункт Військово-морських сил України в Одесі може, теоретично, перетворитися на одну з таких командних структур НАТО.


НАТО може зробити базу військово-морських сил України в Одесі одним зі своїх командних пунктів

Для нової штаб-квартири в Атлантиці, ймовірно, згодяться або Португалія, або Британія. Ця командна гілка має керувати діями флоту в разі російського нападу та забезпечити вільний морський шлях між США та Європою. Скільки це коштуватиме – поки що також невідомо, але здається, що скупитися НАТО не стане: чого-чого, а грошей йому навряд чи забракне, особливо зважаючи на те, що всі без винятку члени Альянсу вже цього року підвищили свої військові бюджети та продовжать це підвищення в наступному році.

Як заявив Столтенберг, всі ці нові структури насправді є лише частиною того, що буде збудовано або відроджено найближчим часом.

Ми маємо потурбуватися про те, щоб наші дороги та мости були вибудувані так, аби витримати навіть найважчі машини,
– зазначив він, пояснюючи, що НАТО має наміри докорінно перебудувати всю автотранспортну структуру Європи.

Те ж саме чекає й на європейські залізничні шляхи, по яких планується швидко перекидати великі танкові підрозділи.

Як не крути, а схоже, що НАТО – і особливо Європа – серйозно та швидко готуються до можливої великої війни. І потенційний ворог у ній теж не є анонімом – це Росія. Розпочнеться ця війна чи ні – питання другорядне, а от готовими треба бути "вже вчора".

Читайте також: НАТО готове до нападу Росії на Україну, але не зобов’язане захищати нашу країну, – посол