Не хочуть їхати, бояться. Бо у нас – "війна, воєнний стан, націоналісти з факелами вулицями Києва ходять і б'ють геїв"... Зрозуміло, що всіх цих страхів мої друзі з-за кордону понабиралися із "Раша Тудей" – дуже якісного англомовного російського пропагандистського телеканалу, що є ефірі мало не будь-якої країни світу.

Звісно, я намагаюсь розвінчувати міфи. А коли таки вдається вмовити іноземців приїхати в Україну, вони на власні очі все бачать і залишаються враженими. По тому вже й самі жадають приїжджати ще й ще, бо їм цікаво, смачно і дуже-дуже дешево коштує відпочинок в Україні. Та коли вмовляєш їх перший раз приїхати – таких нісенітниць наслуховуюсь та змушений спростовувати, що не знаєю чи то плакати, чи сміятися.

Читайте також: Чому українці обирають тих самих та хто дійсно може змінити країну

Проте, сталося так, що і я нині з подібним зіткнувся. Тільки тепер я по той бік барикад! Тепер я боюсь їхати у благодатну Європу, де зараз у розпалі різдвяні ярмарки та ісламістські теракти.

Тьфу-тьфу-тьфу, але чого у нас в країні точно немає – терористів-смертників, які готові не просто покласти своє життя на вівтар своєї віри, а й покласти життя випадкових перехожих. Скоюють вони теракти переважно у людяних місцях, переповнених іноземними туристами.

Погодьтеся, що, напевно, немає дурнішої ситуації, аніж поїхати з Україні відсвяткувати Різдво у затишний німецький Берлін чи французький Страсбург й загинути там під колесами автівки релігійного фанатика, що спрямував її у натовп, або ж стікати кров'ю від кулі того ж таки фанатика, який із вигуками "Алах Акбар" відкриває вогонь по натовпу із автоматичної рушниці.

Саме тому мені в Україні тепер спокійніше. Тепер вже буду ніяковіти і відмовлятися їхати в гості за кордон, коли мене кликатимуть туди на свята. І ніяковіти буду від того, що мені соромно зізнатися друзям-іноземцям, що боюся їхати на свята до Європи через можливі теракти.

Читайте також: Чому щезли черги на кордоні?