Згідно з постановою Кабміну №509, годинник переводять в останню неділю жовтня. Стандартно це відбувається о 4 годині на 1 годину назад.

До теми Чи потрібно залишити зимовий час: думка науковиці щодо скасування літнього часу

Україна переходить на зимовий час

Постанова про переведення годинників чинна з 1996 року.

Запровадити на території України такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад,
– мовиться у повідомленні.

Через це можуть виникнути питання щодо часу відправлення автобусів, поїздів та іншого транспорту. Проте у постанові мовиться, що відправлення має відбуватись суто за діючим київським часом.

До речі, зазвичай всі сучасні смартфони налаштовані так, що автоматично переводять години.

В Укрзалізниці розповіли, як відправлятимуться потяги

У компанії пояснили, що час відправлення та прибуття на квитках вказується з урахуванням переведення стрілок годинника.

Саме тому у квитках вказали вже відкоригований графік руху пасажирських та приміських поїздів.

Мандрівникам, які запланували поїздки на цей вихідний день, а також тим, хто зустрічатиме на вокзалі друзів або гостей, варто бути уважними та вчасно привести у відповідність час свого годинника,
– наголосили в УЗ.

Окрім того, пасажирів запевнили, що усі зміни заздалегідь узгодили з адміністраціями залізниць сусідніх країн.

Перехід на зимовий час: що допоможе організму адаптуватись

Зміна світлового дня може спричинити дратівливість і відчуття стомленості. Через те, що день стане коротшим, може виникнути дефіцит вітаміну Д, тож у МОЗ радять частіше бувати на вулиці у світлу пору доби, адже це один зі способів отримати вітамін Д.

У час, коли ніч стає довшою, а день – коротшим, може виникнути дефіциту цього вітаміну (мовиться про вітамін Д – 24 канал). Тож варто проконсультуватися з лікарем щодо приймання профілактичної дози вітаміну Д,
– розповіли у МОЗ.

Ба більше, у відомстві дали кілька порад, що допоможуть безболісно перейти на зимовий час:

  • за кілька днів до переведення годинників варто спробувати лягати спати на 15 – 20 хвилин пізніше. Сон має бути регулярним і мати однакову тривалість;
  • дотримуватися гігієни сну – відкладати телефон щонайменше за годину до того, як лягатимете спати;
  • замість перегляду телевізора – обирати читання книги, прийняття теплого душу та приглушене світло;
  • зробити своє життя активнішим, адже легка руханка покращить сон. Проте тренуватися потрібно не пізніше ніж за 4 години до відпочинку, оскільки підвищення температури тіла може ускладнити процес засинання.

У міністерстві також заявили, що після переведення годинника варто вечеряти в один і той самий час. Під час вечері надавайте перевагу білкам та клітковині, споживаючи менше вуглеводів.

До речі, "Дзеркало тижня", посилаючись на дослідження німецьких вчених з Інституту медичної психології в Мюнхені щодо впливу переведення годинників на організм, написало – зміна часу тягне за собою негативні наслідки:

  • насамперед – порушення балансу між внутрішніми біологічними годинниками та реальним часом;
  • люди в період адаптації часто знаходяться в змішаних почуттях і відчуттях;
  • через перехід на "зимовий" час у людини виникає втома і можуть активізуватися хронічні хвороби;
  • організм просто не встигає перебудуватися під зміни нового графіка життя.

Україна може залишитися у зимовому часі назавжди

Під час брифінгу після погоджувальної ради, 18 жовтня Руслан Стефанчук заявив, що Україна повинна повернутися до питання переведення годинників і зрештою схвалити рішення залишитися на так званому "зимовому" часі.

Ми перейшли на літній час – і голосувати його (законопроєкт у другому читанні – 24 канал) у період літнього часу, мені здається, немає сенсу, тому що ідеологія, яка закладалася у цей законопроєкт, – це зберегти природний для України час +2, а це зимовий час,
– заявив Стефанчук.

Політик пояснив, свою позицію:

  • після того, як наприкінці жовтня Україна перейде на зимовий час, ця дискусія має знову бути піднята;
  • однак її треба піднімати у сукупності з рішеннями Європейського Союзу, який також висловився за відмову від цих питань;
  • "найголовніше – її треба піднімати, беручи до уваги основний фактор, який цьому (переходу) суперечить – це біологічні ритми і здоров'я громадян України";
  • тому що всі відчувають, зазначив спікер, що ця зміна часових рамок ніякої логічно доведеної економії, окрім пошкодження біоритмів і здоров'я людини, не принесла.

Давайте почекаємо переведення України на зимовий час і тоді продовжимо дискусію щодо цього питання,
– підсумував голова Верховної Ради.

До речі, у березні 2021 року Верховна Рада схвалила на основу законопроєкт про скасування переходу на літній і зимовий час. Проте згодом документ відправили на повторне доопрацювання.

До речі, перехід на літній і зимовий часи відбувається ще з 1996 року з метою заощадження електроенергії.