Один із таких випадків стосується сумнозвісного судді Олексія Тандира, який звернувся з проханням звільнити його з-під варти, щоб він міг мобілізуватися. Однак, за словами журналістів, йому не пощастило через розголос і увагу ЗМІ до його справи.

До теми До Ради внесли законопроєкти про продовження воєнного стану та мобілізації

Журналісти наголосили, що можливість зупинки судового провадження через мобілізацію передбачена статтею Кримінального процесуального кодексу, де вказано, що у випадку, якщо обвинувачений "був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до звільнення з військової служби".

З усього масиву зупинених через мобілізацію справ журналісти детально проаналізували 400 довільно обраних справ і виявили, що близько ста обвинувачених (25%) у цих справах вчинили інкриміновані їм злочини уже у статусі військових. З решти справ у 95% випадків суди припинили розгляд після мобілізації обвинувачених. І лише у 5% справ суд відмовився це зробити. Важливо підкреслити, що рішення судів у таких випадках оскарженню не підлягають.

Наприклад, колишнього депутата Хмельницької обласної ради Миколу Харкавого визнали винним у справі про вимагання хабаря у розмірі 50 тисяч доларів від директора кам'янець-подільської школи-інтернату "Славутинка" у 2017 році.

У січні 2022 року Вищий антикорупційний суд засудив його до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Однак у лютому адвокати Харкавого подали апеляцію, що призвело до призупинення провадження у зв'язку з його мобілізацією до Збройних сил України у травні 2022 року.

Так само Людмила Яценко, колишня працівниця суду, обвинувачена в отриманні хабаря, ухилялася від судових засідань, стверджуючи, що стала добровольцем на захист Козинської ОТГ у Київській області в березні 2022 року. Після того, як з'ясувалося, що блокпости, на яких мала перебувати Яценко, були розформовані, її адвокат у березні 2023 року подав клопотання про призупинення справи у зв'язку з її мобілізацією на Закарпатті.

В іншому випадку Дмитра Духновського, який у стані алкогольного сп'яніння скоїв наїзд на людину, суд у Полтаві призупинив провадження у справі після того, як його мобілізували. Однак справа була відновлена після того, як Духновський самовільно залишив військову частину, а згодом був знайдений і знову постав перед судом.

У аналізі, проведеному NGL.media, було виявлено, що невеликий відсоток (менше ніж 5%) суддів все ще відмовляються зупиняти розгляд справ у зв'язку з мобілізацією обвинуваченого. Це часто пов'язано з недостатнім вивченням місцеперебування обвинуваченого та його можливості брати участь у слуханнях дистанційно.

Деякі судді трактують статтю 335 КПК як обов'язкову норму без урахування конкретних обставин мобілізації обвинуваченого. За словами Марти Берези з DEJURE, деякі судді вважають, що існують строки та інші принципи кримінального процесу, яких необхідно дотримуватися, щоб не дати можливості особам уникнути відповідальності, а більшість суддів сприймає цю норму як імперативну.

Як наслідок, рішення про відмову у призупиненні судового розгляду хоч і рідко, але все ж трапляються, навіть на рівні місцевих судів.

Одна з резонансних справ стосується Руслани Курлятович, колишнього прокурора з Дрогобича, яка кілька разів не з'являлася до суду, а згодом була призвана до лав Збройних Сил. Попри її заяви про хворобу та майбутню операцію, суд відмовився призупинити розгляд справи, розцінивши її призов як спробу ухилитися від кримінальної відповідальності.

Хоча спочатку Курлятович була визнана винною у шахрайстві, апеляція скасувала вирок, і наразі справа перебуває на розгляді знову. Тим часом вона вказала своїм місцем роботи Стрийський РТЦ та СП.

NGL.media виявив, що більшість проаналізованих справ стосуються незначних злочинів, з акцентом на крадіжках, які мають короткий термін давності. Однак були випадки, коли суди призупиняли провадження щодо осіб, яким висувалися серйозні звинувачення.

Наприклад, Жовтневий районний суд Миколаївської області наразі розглядає справу Владислава Раковчена, якого звинувачують у завданні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого понад чотири роки тому.

У червні 2022 року Раковчена був призначений на посаду "стрільця-сержанта відділення супроводження військових вантажів взводу охорони", через що суд призупинив розгляд його справи.

У схожій ситуації в тому ж регіоні суд також призупинив справу проти Тимофія Великого, якого звинувачують у пособництві та підбурюванні до замовного вбивства майже десятирічної давнини. Попри те, що в липні 2022 року він вступив до лав Добровольчих сил Вознесенської міської територіальної громади, суд відмовився призупинити справу, оскільки Добровольчі сили не входять до складу Збройних сил України. Однак наступного року суд таки призупинив справу після того, як Великого мобілізували до Збройних сил.

Окремий інцидент, що стався на початку 2019 року, – Броварський міськрайонний суд Київської області розглядав справу про зґвалтування неповнолітньої. У зв'язку з делікатним характером справи, імена обвинуваченого та потерпілої не розголошуються. Підсудний разом зі спільниками звинувачується у фізичному насильстві та зґвалтуванні неповнолітньої дівчини, в тому числі у неприродний спосіб. Попри такі серйозні звинувачення, суд вирішив призупинити провадження у травні 2022 року у зв'язку з мобілізацією обвинуваченого. Особливе занепокоєння викликає той факт, що підозрюваний обіймає посаду заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення.

Навіть, якщо судді відмовляються зупинити розгляд справи, такі рішення не завжди є остаточними. Зазвичай, причинами, які змушують суд змінити своє рішення, є переведення у зону бойових дій або ж довідка від командування про неможливість участі обвинуваченого у судових засіданнях навіть за допомогою відеозв'язку.

Так, Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення у справі проти Руслана Журила, колишнього директора Об'єднаної гірничо-хімічної компанії. Спочатку справу було закрито, але згодом суд призупинив її розгляд. Справа стосується звинувачень у завдаванні збитків компанії на суму близько 300 мільйонів гривень протягом 2015 - 2016 років. До цього Журило служив у ПСП "За Петрівщину" та обіймав посаду заступника командира. Він також брав участь у судових засіданнях онлайн.

Однак у березні 2023 року Журило був призначений "сержантом матеріального забезпечення" бригади спецпризначення імені Івана Богуна. Його адвокат просив суд призупинити розгляд справи, посилаючись на довідку від командира частини про те, що Журило фізично не може бути присутнім на судових засіданнях у Києві або брати участь в онлайн-засіданнях.

Спочатку суд відхилив клопотання про призупинення справи, вказавши, що Журило мав можливість брати участь в онлайн-слуханнях і раніше, і що багато судів у східних регіонах обладнані засобами відеоконференцзв'язку. Однак пізніше суд скасував своє рішення і постановив призупинити провадження проти Журила. Це було пов'язано з активною участю особового складу підрозділу, в тому числі обвинуваченого, у бойових діях, що ускладнювало прогнозування їх пересування.

На думку голови всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» Катерини Бутко, більшість мобілізацій обвинувачених у корупції – це не що інше, ніж спосіб виграти час і уникнути відповідальності.