Розлучитися стане дорожче: скільки відтепер коштує звернутись до суду

Вартість позовів зросте

Наразі діють ставки судового збору встановлені в кінці 2017 року. Однак, з 1 січня поточного року за рахунок збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб майже на 12%, збільшився й судовий збір.

До теми: Прожитковий мінімум, діти та переселенці: як зміняться соціальні виплати у 2020 році

Як зазначає юристка цивільної, господарської і адміністративної практики АО "Лещенко, Дорошенко і партнери" Анастасія Блинду, оскільки розмір судового збору прив’язаний до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можемо говорити про те, що таке збільшення відбулось очікувано. Влада щороку переглядає та затверджує нові, підвищені розміри прожиткового мінімуму.

Про судову реформу від Зеленського, дивіться тут:

Найпоширеніші категорії справ та нові розміри судового збору за подання позовних заяв до суду:

• Майнові спори, наприклад, про визнання права власності, про стягнення коштів. У цьому випадку юридичні особи заплатять від 2 102 гривень, але не більше 735 700 гривень. Фізичним особам або фізичним особам–підприємцям (ФОП) такий позов вартуватиме від 840,80 гривень, але не більше 10 510 гривень.

• Немайнові спори. Юридичним особам або ФОПам доведеться заплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 102 гривні. Фізичним особам – 840,80 гривні.
• Подача позовної заяви про розірвання шлюбу обійдеться в 840,80 гривень.

Цікаво! Реєстрація шлюбу у нотаріуса: адвокат про плюси та мінуси можливих змін

• Поділ майна при розірванні шлюбу – від 840,80 гривень і вище, але не більше 6 306 грн.
• Звичайним людям або ж юридичним особам, які забажають захистити у суді свою честь та гідність, ділову репутацію доведеться сплатити 840,80 гривень. Якщо при цьому буде заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди, сплачувати повинні 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 гривень).
• Заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України вартуватимуть 420,4 гривень.
• Апеляційні скарги на рішення суду – 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

• Подача касаційної скарги на рішення суду обійдеться в 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За загальним правилом судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову – на відповідача, при відмові – на позивача. Якщо позов задоволено частково – на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог,
– наголошує адвокат ЮФ "Місечко та Партнери" Яна Квасниця.

Подача позову до суду обійдеться не дешево / Фото 24 канал

Безкоштовний судовий захист

Щоправда, не за всі судові позови потрібно платити. Деякі категорії справ все ж є безкоштовними згідно чинного законодавства.

За законом звільняються від сплати судового збору, під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, такі категорії позивачів як:

• у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
• у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю людини;
• у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення пені за прострочення сплати аліментів тощо.
• люди, які страждають на психічні розлади, та їх представники – у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів людини під час надання психіатричної допомоги;
• у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
• люди з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
• позивачі, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• виборці – у справах про уточнення списку виборців;
• військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, – у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;
• учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, герої України – у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;

А тим часом: Судді Майдану: хто з них і досі служить Феміді

• позивачі – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій;
• позивачі – у справах за позовами до держави-агресора Росії про відшкодування завданої майнової чи моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні тощо.

В інших випадках, людям, які звертаються до суду доведеться сплачувати судовий збір, який в залежності від предмета спору може бути достатньо високим. Часто у людей банально немає таких грошей.

Деякі категорії громадян можуть безкоштовно подавати заяви до суду /Фото 24 канал

Анастасія Блинду радить позивачам, у яких немає грошей, скористатись правом, наданим процесуальними кодексами та просити суд звільнити їх від сплати судового збору з урахуванням їх майнового стану.

Судова практика дуже неоднозначна у цих питаннях. Все вирішується в кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи та майнового стану людини. Щоправда, суди дуже часто відмовляють у задоволенні таких клопотань,
– зазначає Анастасія Блинду.

На переконання юристки, встановлені розміри судового збору, особливо у майнових спорах часто стають перешкодою у доступі людини до правосуддя та захисту своїх прав у суді. Адже рівень заробітних плат у нашій державі не є досить високим.

Щодо загальної ситуації з розглядом спорів, на думку Яни Квасниці, через нескінчені судові реформи та неукомплектованість судів, справи розглядаються занадто довго, подекуди вони роками залишалися нерозглянутими.

Читайте також: Крах судової реформи Порошенка: найгучніші рішення 2019 року

Вирішення цих проблем можливе лише у випадку комплексного підходу. Передовсім, Яна Квасниця вважає за необхідне завершити судову реформу. Зокрема, укомплектувати суди. По-друге, запровадити інститут досудової медіації в окремих спорах, тобто щоб конфлікти вирішувались шляхом досягнення згоди. По-третє, варто працювати над змінами правової свідомості громадянин, оскільки більшість судових спорів є наслідком правового нігілізму суспільства.