Так польський уряд відреагував на пропозицію Європейської комісії допомогти у врегулюванні суперечки між Києвом та Варшавою. Про це пише Onet.
Дивіться також Це надовго: політолог пояснив, як Україні треба поводитись під час кризи відносин із Польщею
Чому Польща відкинула допомогу Єврокомісії?
Польський уряд заявив, що не бачить необхідності у посередництві Європейського Союзу для врегулювання відносин з Україною. Відповідну заяву зробив речник уряду Польщі Адам Шлапка, коментуючи пропозицію Європейської комісії долучитися до врегулювання суперечки між двома країнами.
Напередодні речниця Європейської комісії Паула Пінью повідомила, що Брюссель готовий виступити посередником між Варшавою та Києвом. Вона зауважила, що загострення відносин між союзниками вигідне насамперед Росії та її керівництву. Втім, у польському уряді наголосили, що питання двосторонніх відносин мають вирішуватися без залучення сторонніх посередників.
Я думаю, що нам не потрібні жодні посередники у відносинах Польщі з Україною. Звичайно, ситуація складніша, ніж раніше. Я вважаю, що в інтересах Польщі та України – деескалація цього конфлікту, адже нам разом є над чим працювати,
– заявив Адам Шлапка.
Шлапка також звернув увагу на майбутню Конференцію з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться у польському Гданську. За його словами, захід може стати важливою можливістю не лише для України та Польщі, а й для всієї Європи.
Очікується, що у конференції візьмуть участь глави урядів, міністри та керівники міжнародних фінансових інституцій. Основними темами стануть економічна підтримка Києва, відновлення країни та питання безпеки.
Раніше повідомлялося, що Україну на конференції представлятиме прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. Спочатку участь у заході планував взяти президент Володимир Зеленський, однак згодом формат українського представництва було змінено.
Чому загострилися відносини Польщі та України?
Напруга у відносинах між Україною та Польщею почала зростати після серії політичних і суспільних суперечок, які загострилися останніми місяцями.
Одним із приводів для дискусій стали питання історичної пам'яті та різні підходи Варшави й Києва до їхнього трактування. Згодом у Польщі почали фіксувати випадки ворожого ставлення до українців, зокрема напади та прояви цькування дітей у школах, про що заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
На цьому тлі в польському суспільстві також посилилися критичні настрої щодо української влади, а соціологічні опитування показали зростання кількості громадян, які негативно оцінюють позицію президента Володимира Зеленського щодо Польщі. Додатковий резонанс викликали дискусії навколо державних нагород і ставлення польської влади до українського лідера.
Паралельно політики та громадські діячі обох країн дедалі частіше почали публічно коментувати чутливі питання двосторонніх відносин. Прем'єр-міністр Дональд Туск наголосив, що втягування політиків у конфлікт є стратегічною помилкою, наслідки якої можуть негативно позначитися як на Польщі, так і на Україні.