Ще рано святкувати Незалежність, саме в цей момент ми її виборюємо
Що для мене Незалежність? Не хочу занадто вдаватися до філософствувань, але для мене це – про боротьбу. Якщо щось отримуємо задарма, то ми того і не цінуємо. А от здобути і втримати – це і є шлях, який має проходити кожен, щоб цінувати свою країну. Далі читайте в авторській колонці для сайту 24 Каналу.
Ще жодна країна не докладала стільки зусиль
Я вірю в красиве майбутнє України. Там люди гарно заробляють, пенсіонери подорожують, молоді родини купують нові квартири, немає ворогів, а ми розвиваємося.
До теми Віддати життя заради хвилини свободи: що таке незалежність?
До повномасштабного вторгнення я ставив собі саме такі завдання:
- порушувати питання, на які, можливо, ще немає відповідей, але в дискусії вони можуть народитися;
- контролювати політиків;
- давати людям інформацію, щоб вони могли робити усвідомлений вибір. Над цим ми працювали і досі працюємо з командою.
Після повномасштабного вторгнення я пішов на фронт.
Адже якщо ти борешся за розвиток своєї країни, то зрештою тобі доведеться взяти до рук зброю. Зброя може й могла б бути метафоричною (політичний чи суспільний тиск, наприклад), але не в нашому випадку.
Нашу Незалежність ми здобуваємо кров'ю. Її ми пролили вже так багато! І зараз ми докладаємо титанічних зусиль. Ці зусилля, якби їх направити в інакше русло, напевно вже мали б увесь світ зробити кращим. Стільки зусиль ще ніхто не прикладав, жодна країна.
Тому для мене День Незалежності – це перш за все День Боротьби.
Цікаво У Раді створили комісію по роботі з корінними народами Росії: що це дасть?
Питання, яке має поставити собі кожен українець
Я зараз пишу цей текст за 20 кілометрів від передової. Від'їхав трохи, щоб мати інтернет. Біля мене стоїть моя зброя. Я зараз візьму її в руки й піду далі воювати. Моя місія тут дуже проста і зрозуміла. А що зробите ви в цій боротьбі?
Об'єктивна реальність, що зараз на волонтерстві тримається дуже багато. Якщо воно зупиниться, то незалежності не буде. Без людей, які прихистили в себе вдома сім'ю з Бахмута, не буде незалежності. Її не буде без сміливих журналістів, без фермерів-оптимістів, які сіяли і вірили, що зможуть зібрати врожай. Без лікарів, які можуть давати майстер-класи світовій професурі з мінно-вибухових травм. Без кожного, хто донатить. Зрештою без працівника кухні одного відомого фастфуду, який здійсніть мою мрію: з'їсти найсмачніший у світі бургер після перемоги.
Ті люди, які наближають нашу перемогу, можуть бути щасливими. Вони частина Незалежності.
Важливо Хто більше втомився або чому українське суспільство так "штормить"
Моє послання з фронту таке: не забувайте, що ще рано святкувати Незалежність. Саме в цей момент ми її виборюємо. Без вихідних і свят. Давайте об'єктивно, якби ми зараз усі поїхали додому святкувати, десь завтра жодної незалежності вже не було б.
Тому маю лише одне побажання – до людей, які досі не знайшли собі чіткої позиції. Яким Зеленський особисто не сказав донатити, а Залужний персонально не пояснив всі потреби контрнаступу, то й ніби робити нічого не треба. Бажаю вам осяяння, натхнення – не знаю, як це назвати. Ми далі будемо жити в одній країні. І я вірю, що прийде момент, коли ви щось зробите: може, вкрай важливе для перемоги, або прямо зараз знайдете класний збір для армії і відправите свій донат. Донат задля Незалежності.