Таки герой, а не зрадник: чому Мазепа перейшов на бік Швеції

Мазепа ще був зовсім дитиною, коли війну за незалежність розпочав Богдан Хмельницький, і участі у ній не брав. Втім, вже у його соратника та наступника – Петра Дорошенка – Іван встиг стати довіреним лицем.

Зверніть уваги! Трагічна історія гетьмана, який зміг об'єднати українські землі

До самого ж Мазепи булава потрапила у руки, коли державу Хмельницького уже остаточно поділили між собою Московське царство і Річ Посполита. Тому він очолив лише так звану Лівобережну Україну, що жила під протекторатом східного сусіда.

Незадовго після того, як Іван Степанович отримав владу у свої руки, у Москві на трон повноцінно всівся Петро, що згодом проголосить себе першим російським імператором. Втім, ще до того український правитель встигне налагодити із царем направду хороші стосунки.

Петро І довіряв гетьману, дослухався до нього у питаннях зовнішньої політики та військових справах. З-поміж іншого цар зробив Мазепу всього другим кавалером ордену Андрія Первозванного. Усе це дозволило Мазепі бодай на якийсь час нормалізувати ситуацію в Україні.

Він як-не-як налагодив економіку, соціальну та культурну сфери. При цьому, попри формальну заборону зовнішніх стосунків, прописану в угоді з Москвою, Мазепа мав напрацьовані контакти із усіма головними державами Європи того часу. І тут ми врешті підбираємося до Полтави.

Стосунки у гетьмана з царем хороші, ситуація в Україні, скажімо, не погана. Чого йому раптом захотілося зраджувати Петра? Хоча тут ще не завадило б розібратися, хто кого насправді зрадив чи підставив.

По суті, ресурсами з українських земель та руками козацьких полків Петро Перший зумів захопити узбережжя Азовського моря і добитися скасування данини, яку Москва до того часу ще змушена була платити Османській імперії.

А одразу після цього цар перетворив Україну на театр ще однієї війни – Північної, вирішивши відкусити шматок Швеції. Останньою на ту мить правив молодий монарх Карл XII, якого за серію успішних воєнних кампаній сучасники називали шведським Олександром Македонським.

Щоб забезпечити участь Москви у цій війні, Петро витиснув з України усе до нитки, вимагаючи щораз більше людей та ресурсів. Московити не церемонячись грабували цивільне населення, а відступаючи під натиском шведів ще й палили усе на своєму шляху.

Саме в такій ситуації Мазепі і довелося приймати рішення, що робити далі. Чого чекати від продовження співпраці із Москвою не складно було оцінити вже тоді. В цьому плані нічого не змінилося й донині. З іншого боку – союз зі шведами, давав підстави бодай сподіватися на об'єднання України та майбутню широку автономію. Іван Мазепа обрав другий варіант і перейшов на бік Карла 12.

​Зверніть увагу! Як українці поставили Москву на коліна

Проблема була в тому, що вся ця історія зі зрозумілих причин відбувалася досить хаотично і багатьом козацьким старшинам Мазепа не встиг пояснити ні своїх дій, ні майбутніх планів. Як наслідок, маса козаків залишилася у армії Петра І.

Останній, дізнавшись про дії гетьмана, вислав каральну експедицію до резиденції Івана Мазепи – Батурина, що у Чернігівській області. Там були великі запаси продовольства, та що навіть головніше – і зброя, якою українці планували підтримати шведську армію.

Батурин був добре укріпленим та з великими гарнізоном: 7-8 тисяч козаків і 40 гармат. Місто могло довго витримувати блокаду. Проте зрада сотника Івана Носа дозволила московським військам прорватися у фортецю та буквально вирізати його населення. Не шкодували буквально нікого.

У Батурині московити вбили 5-6 тисяч тільки цивільних, серед яких багато дітей. Зброя і артилерія опинилися у руках росіян і згодом це зіграло ключову роль у битві під Полтавою. "Страшний цар жадібний до крові в Україні" – так про трагедію написали тодішні французькі газети.

Відтак, союзне військо шведів, Мазепи та запорізьких козаків кошового Костя Гордієнка, залишившись без батуринських ресурсів, безуспішно спробувало штурмувати Полтаву, а потім поряд із містом прийняло генеральну битву.

Армія Петра І у кілька разів переважала військо Карла ХІІ, якого ще й поранили перед головним боєм і він не міг командувати армією. Перемога московитів була швидкою та розгромною. Мазепа разом із Карлом змогли втекти, та незабаром гетьман помер у молдовських Бендерах.

Російська церква оголосила йому анафему, Петро змусив знищити усі портрети. Через це ми досі точно не знаємо, як виглядав Мазепа. А терор проти України з російського боку став неприхованим.

Читайте також: Як українське військо врятувало Європу

Звідти почалися й історій про малоросів та Україну як провінцію "великой и могучей русской империи". Спровокували дії Мазепи такий хід історії чи лише пришвидшили цей сценарій – питання риторичне.

Та з упевненістю можна казати, що усі дії гетьмана були продиктовані інтересами та бажанням утвердження саме української нації.