Нещодавно фонд демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва оприлюднив результати соціологічного опитування. Згідно з ним, за 2 роки президенства Володимира Зеленського думка українців щодо російської війни проти України дещо змінилася.

Зверніть увагу Війна на Донбасі – одна з найбільших загроз безпеці Європи, – голова ОБСЄ

За ці роки кількість громадян України, які визначають конфлікт на Донбасі як російську агресію проти України збільшилася від 45% до майже 54%. Водночас така позиція зміцніла як на Заході і в Центрі держави, так і на Сході і Півдні.

Можна було б радіти такому зростанню. Але є одне "але". Результати цього ж опитування вказують на те, що бачення шляхів завершення війни з окупантами дуже відрізняється і починає умовно ділити Україну на Схід та Захід.

На Заході все більше українців єдиним ефективним варіантом завершення війни бачать перемогу в збройному протистоянні, а от на Сході зростає кількість тих, хто вірить, що війну можна завершити шляхом компромісів – аж до офіційної відмови від повернення до складу України окупованих Криму та Донбасу.

"Захід стає радикальнішим, а Схід готовий сприймати компроміси як поступки. Це відповідає 100% російській стратегії, оскільки жодні плани щодо Новоросії, щодо розділу України в Москві не припинилися", – сказав ексміністр закордонних справ України 2014 – 2019 років Павло Клімкін.

Вплив п'ятої колони Кремля

А це говорить лише про те, що кремлівська п'ята колона, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони, продовжує "пудрити мізки" українцям зсередини країни. І причина тому – не лише тактичні перемоги окупантів, а й стратегічні недопрацювання української влади.


П'ята колона Кремля продовжує впливати на українців / Фото "РосИнформ"

Здавалося б, після закриття трьох проросійських телеканалів, антиукраїнська істерія відчутно стихла. Але жодної стратегії як допомогти тим, хто їх дивився, як позбутися отрути, якої вони з тих каналів почерпнули – не було. І значна частина цих людей просто перекочувала до, поки ще не закритих, ЗМІ з дуже схожою антиукраїнською риторикою.

Варто прочитати Військові дії, гібридна активність, підтримка бойовиків, – у НАТО жорстко засудили Росію

Ще однією проблемою в цьому плані стала обмежена можливість взагалі дивитися українські телеканали на території України. Адже через кодування телеканалів їх навіть на підконтрольних Україні територіях побачити можна не скрізь.

"Те, що стосується кодування українських каналів, зараз у нас є рішення щодо цього питання, над яким ми зараз і працюємо. Але я не хочу його теж озвучувати", – відзначив заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігор Яременко.

Росія проштовхує ідеологію "русского мира"

В принципі можна і не озвучувати, найголовніше, щоб результат був. Доки українські політики сперечаються про лагідну українізацію, Кремль в притаманній йому агресивній і зовсім не в лагідній манері проштовхує на Донбасі ідеологію "русского мира" усіма можливими способами.


Кремль проштовхує на Сході ідею "русского мира" / Фото URA.ru

"Наразі на окупованих територіях – майже 600 тисяч виданих паспортів. До кінця (2021 – 24 канал) року таких паспортів за російським планом буде 1 мільйон. На початок 2023 року вони планують завершити паспортизацію будь-яким шляхом, зокрема примусовим", – відзначив Клімкін.

Поява лояльності до окупантів

А це означає, що швидкість, з якою Кремль "прищеплює" місцевим жителям лояльність до окупантів зростає. Вона з'являється:

  • з однієї сторони, через страх бути репресованими російськими спецслужбами;
  • а з іншої сторони – це примарна можливість поїхати працювати на низькокваліфіковану роботу до того ж таки Ростова і бодай якийсь шанс отримати більш-менш притомну медичну допомогу.

Адже на окупованих територіях ні нормальної роботи, ні медицини немає. Звісно ж без російського паспорта оформити пенсію просто неможливо.

Така московська стратегія "батога і пряника" готує нам серйозні проблеми, якщо вже зараз не шукати до неї ключі.

"Звільнимо Донбас, встановимо контроль за кордоном. Маючи там тотальну російську паспортизацію, ви можете собі уявити взагалі будь-які вибори? Якби ми не ухвалювали закони про особливості місцевих виборів на окупованому Донбасі, якби ми їх не відсували, ми не можемо їх проводити за тотальної російської паспортизації", – сказав Клімкін.

Які висновки зробили росіяни

Проваливши інформаційну війну у 2014 році, росіяни зробили багато висновків. Навіть змінили саму ідеологію "русского мира". Якщо ще раніше вони визначали, що "русский мир" має бути там "где говорят по-русски", то тепер новий кремлівський наратив звучить: він має бути там "где есть русский интерес".


Росіяни з 2014 року зробили багато висновків / Фото ТАСС

А він, спойлер, є повсюди. І якщо цьому "русскому миру" не протидіяти активно, то вже завтра можемо прокинутися в російській губернії з диктаторським режимом Лукашенківської Білорусі.

І щоб цього не сталося – маємо діяти. Діяти, не покладаючись лише на можливі звершення української влади чи світових партнерів. Як то кажуть: "На Байдена надійся, а зброю з рук не випускай".

Останніми місяцями Україною почав ширитися дивний флешмоб. Його можна умовно назвати "вибачаюсь за те, що пиляю гілку на якій сиджу".

Спершу жертви російської пропаганди несуть різного роду рафіновану маячню зі своїх сторінок в соцмережах, а потім, після численних обурливих реакцій небайдужих громадян, починають вибачатися.

Наприклад, поливають брудом українську армію, яка захищає їх від окупантів. Деякі не вибачаються, а намагаються зупинити лавину гнівних коментарів.

Читайте також Канал "НАШ" оштрафували за поширення російської пропаганди

Таких персонажів вистачає. Вчасна реакція на випадки подібної українофобії може зупинити це. Утім навряд чи хтось повірив у щирі вибачення цих дивних людей, вони просто відступили на крок, як морок відступає з появою світла. Але вони завжди готові повернутися до своєї риторики і дій, щойно відчують слабкість.

Відтак у мене виникає логічне запитання: якщо миру в очах Путіну ми вже все одно не побачили, бо в його мізках немає місця для вільної України, то, можливо, час нарешті ввести кримінальну відповідальність за заперечення російської агресії та факту захоплення нею наших територій?