Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Талалай: У четвертій черзі мобілізації вже маємо більше 3,5 тисяч добровольців

13:21, 9 лютого 2015 2105 Читать новость на русском
Володимир Талалай
Володимир Талалай / Кризовий медіа-центр

У Генштабі переконані, що добровольчість – це той напрямок, який потрібно всебічно підтримувати, оскільки він становить найбільшу загрозу для Росії.

Перший заступник начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор Володимир Талалай у бесіді із сайтом "24" розповів про перебіг мобілізації та про те, чому противник докладатиме максимум зусиль для того, щоб її зірвати.

Прокоментуйте останні події щодо довідки для виїзду, яку мають брати військовозобов’язані, якщо вони планують залишити межі регіону чи країни. Що призвело до хвилі ажіотажу?

Один із способів уникнути мобілізації – зміна місця проживання, що дозволяє стати недоступним для органів військового управління. Тому 31 січня був опублікований указ Президента України №40/2015, в якому визначена позиція Кабінету міністрів невідкладно опрацювати питання щодо врегулювання перетину державного кордону. Після цього деякими ЗМІ була не зовсім точно сприйнята інформація, яка була видана як факт: уже є заборона.

Напрацьовуються матеріали і, відповідно, порядком внесені документи щодо унормування. Яка буде прийнята законодавча норма – то вже інше питання. Але викладений факт викликав занепокоєння громадян.

Чому Генштабу знадобилося стільки часу, щоб роз’яснити, що малося на увазі?

Роз’яснення ми надали того ж дня. Неточна інформація була розповсюджена близько опівдня, а вже о 17 годині ми її спростували.

Журналіст Юрій Бутусов нещодавно опублікував розгорнуту статтю, в якій заявив, що нинішня хвиля мобілізації повторює помилки попередніх хвиль. Чому не прибрали ті "граблі", на які вже наступив Генштаб?

Я категорично не згоден з твердженнями Бутусова. Я його поважаю, як журналіста і як редактора, але разом з тим вважаю, що до підготовки цього матеріалу він підійшов необ’єктивно.

Військкомати перейшли на зовсім іншу якість роботи

Тоді які помилки, що вже мали місце, наразі виправлені?

Наприклад, він пише, що укази Президента, які були в минулому році і в цьому, нічим не відрізняються і не вжито жодних заходів. Це не так. Вибачте, покладіть поруч указ про першу хвилю мобілізації і про четверту. Тепер поставлені задачі Кабінету міністрів щодо заходів по роботі в галузі економіки, яких в попередніх указах не було. Деталізовані задачі щодо роботи правоохоронних органів, Генеральної прокуратури, указ президента №40/2015 уже має свої наслідки за певними позиціями.

А якщо говорити про якісь практичні речі, а не про нормативну базу…

Мали місце факти корупції, що стосувалися як ухилення військовозобов’язаних, так і зловживання військових комісарів. Але це не масове хронічне явище. Зараз у кожному районному і військовому комісаріаті спільно працюють військовий комісар, представник прокуратури, представник міліції. Крім того, у військові комісаріати введені додаткові посади юристів, які забезпечують правове врегулювання. Тим самим люди з можуть отримати відповіді на нагальні питання.

Далі. Раніше на пункті попереднього збору військовозобов’язаних фельдшер виходив і питав перед строєм, хто має скарги на стан здоров'я. Ті, хто заявив, що такі має – направлялися в лікарні, а всі інші апріорі вважалися здоровими і направлялись в команду. Зараз всі після оповіщення йдуть на повномасштабний медичний огляд. І лише після його проходження, за його висновками, людина направляється в команду.

Тепер про військові комісаріати. Рік тому там не було кому працювати – мали по 3-6 чоловік на комісаріат. Ми до військкоматів додатково призначили більше 10 тисяч чоловік. Тепер військові комісари набули практичного досвіду не тільки у виконанні мобілізаційних питань, а і в тому, що, починаючи з червня і, фактично, до грудня, вони проходили службу спільно з мобілізованими ними як в складі об’єднаних частин, так і в складі військових комісаріатів, які на звільненій території відновлювали своє функціонування. Зараз ці люди, які мають бойовий досвід, повернулися, знаючи, в який спосіб, кого і для чого відмобілізовувати. Це зовсім інша якість роботи.

Скільки всього людей, які мають бойовий досвід, уже працюють у військоматах?

Було направлено для проходження служби в зону АТО 292 військових комісари (понад 70 % від наявних).

Крім того, частина військовослужбовців, які проходили службу, але у військових комісаріатах не служили, також призначаються на посади військових комісарів, якщо вони виявили таке бажання. Ми також розглядаємо кандидатури тих військових, які отримали поранення. Якщо вони тільки заявлять бажання – ми їх будемо розміщувати у комісаріатах.

Ще одна з серйозних речей, які нам закидають – що немає обліку військовозобов’язаних. Так от – у нас поки що є трохи розрізнені системи обліку. Зараз працюємо над створенням Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних. У Збройних Силах є своя система обліку мобілізаційних ресурсів. Вона автоматизована, вона діє, ми її використовуємо і модернізуємо. Автоматизація продовжується. Всі десантники, розвідники, спецназ – також виведені в окремі картотеки і подаються безпосередньо на підготовку в навчальний центр цілеспрямовано. Але чомусь кажуть, що цього немає.

Ще одна теза цієї статті стосується того, що мотивовані воїни змушені воювати в одних підрозділах з прямими порушниками військової дисципліни. Що відбувається із мотиваційно-психологічним відбором?

Це актуальне питання і я думаю, що воно потребуватиме подальшої уваги. На сьогодні і в добровольчих підрозділах є проблеми, що стосуються морально-психологічної готовності. Тому має бути змішане комплектування. Не можна об’єднувати в одному підрозділі виключно примусово мобілізованих. Диференціація: тут у нас виключно добровольці, а тут виключно немотивовані – це неправильно. Має витримуватися баланс і тих, і інших.

Окрім того, потрібно займатися вихованням. Знову ж таки, рівень психологічної готовності постійно змінюється: сьогодні боєць не готовий, завтра – уже готовий, а через день – втратив будь-який страх і його взагалі зупиняти треба.

Ми з цим працюємо, у нас в кожному підрозділі введені психологи, чого не було раніше. В бригадах введені групи психологів. В обласних військових комісаріатах працюють відділи, які займаються цим питанням. Їхні представники працюють безпосередньо в частинах і супроводжують людей після того як вони мобілізовані пішли, в тому числі, і на виконання завдання. Офіцери військових комісаріатів виконували бойові задачі, в тому числі, і в аеропорту Донецька.

Також ми підняли питання призову офіцерів, які мають відповідний фах, вони зараз проходять допідготовку і будуть спрямовані для проходження служби на цих посадах.

Питання бойової підготовки? Бо вже неодноразово звучали заяви про те, що вона закоротка і її недостатньо.

Бойова підготовка – це в основному відновлення раніше отриманих навичок, а не навчання людини з нуля. Підготовка диференційована. Ті, хто повинен мати високу кваліфікацію (технологічні спеціальності, навідники, зв’язківці, безумовно, всі командири), вони призиваються, ідуть на відновлення своїх навичок у навчальні заклади, проходять курси при цих закладах. Сержантський склад проходить навчання у центрах, де є відповідна база. На першому етапі – від 20 до 30 діб – вони відновлюють свої особисті знання і навички. Наступний етап – бойове злагодження у складі підрозділів та військових частин. Воно займає до 15 діб. У минулі хвилі у нас вся підготовка в цілому – від моменту призиву до першого бойового завдання – займала 25 діб. Цього точно було замало, ми збільшили термін. Розтягнуть процес на два-три місяці ми не можемо, і в цьому зараз немає нагальної потреби. Ми вважаємо, що зараз є оптимальний термін для відновлення навичок.

Що стосується некваліфікованих солдат, то цього часу достатньо для того, щоби кожен з них оволодів прийомами тактики на полі бою, воєнно-медичними навичками, пройшов інженерну підготовку, військову топографію. Закладається необхідний мінімум. Крім того, вони також проходять бойове злагодження взводів, рот… Тому не можна говорити, що цієї підготовки немає. В умовах, що склалися спланована і проводиться необхідна бойова підготовка.

Батальйони ОУН та "Правого сектору" не можуть легалізуватися через завищені амбіції командирів

Добровольчі батальйони ОУН та "Правого сектору" кажуть, що давно намагаються легалізувати свій статус, ведуть переговори з Міністерством оборони і саме з вини відомства у питанні немає жодного прогресу. Що заважає їхній легалізації?

Я мав особисте спілкування з керівниками цих структур. Вони прагнуть до виособлення і до того, щоб існувати, як структура, яка, наприклад, підпорядкована виключно міністру оборони чи начальнику Генерального штабу. Вибачте, але Збройні Сили України – це структурована одиниця в державі, яка складається з підрозділів, частин, з’єднань, які повинні діяти злагоджено та узгоджено і підпорядковуватися єдиному командуванню.

Візьмемо умовний добровольчий батальйон, який заявляє, що він буде служити виключно у власному селі, хоче підпорядковуватися міністру оборони і вимагає дати йому танки. Це ж повістю суперечить всім нормам законодавства, які ми на сьогодні маємо. А хто вирішуватиме питання технічного і бойового забезпечення? Вибудовано ж системи логістичного, медичного забезпечення і оце виокремлення в якусь унікальну структуру неможливе. Вони унікальні за своєю силою духу. Це правда. Краще, що українська держава і український народ має – оця сила духу. Але не можна цю прекрасну рису плутати з анархією. Тому що так дуже швидко можна скотиться до незаконного збройного формування.

Тобто, якщо я правильно розумію Ваші слова, основна проблема – завищені амбіції керівників цих батальйонів?

Так точно.

Візьміть, наприклад, батальйон "Айдар", який іде штурмувати Генштаб, підпалювати шини біля КПП, Міністерство оборони тримати в облозі. Але це той батальйон, який зараз знаходиться у бойових порядках. Це інші люди, які називають себе "айдарівцями". Питання: а що ви тоді робите в Києві? Хто підписав відпускні квитки, посвідчення про відрядження? Вони кажуть, що вони – патріоти. Так, а в чому їх патріотизм?

Суть добровольчого батальйону – у добровільному бажанні прийти на службу, а не в тому, що ми зібралися і "ніхто крім нас". Саме по собі воно співзвучно з лозунгом ВДВ, але насправді це небезпечне явище у військовій справі.

 

Добровольців у Збройних Силах зараз багато?

У четвертій черзі мобілізації станом на 4 лютого ми вже маємо більше 3,5 тисяч. Це різні категорії людей – від офіцерів до тих, хто не має жодної підготовки. Принцип добровольчості – це той напрямок, який потрібно всебічно підтримувати, плекати. Тому що це синонім патріотизму і те що більше всього турбує Росію.

Законодавцями підтримано ініціативу Генерального штабу і вже набуває чинності норма щодо розповсюдження соціальних гарантій військовослужбовців, призваних за мобілізацією та військовослужбовців, які укладають контракт на службу під час особливого періоду. За ними також зберігаються як робоче місце, так і середній заробіток. І це добрий чинник для підтримки добровольця.

Спроби зірвати мобілізацію не припиняться, поки ми не виконаємо завдання

Якщо говорити про мобілізацію в цілому – як вона проходить?

За планом. Інформація щодо конкретних цифр вже містить державну таємницю.

Коли починалася ця хвиля мобілізації, з’явилися попередження, що задля того, аби зірвати її будуть застосовані найрізноманітніші заходи, включаючи теракти. Вони ще можливі?

Так точно. Це все, безумовно, можливе. Тому що спроби ці були і є. Вони не припиняться до того часу, доки ми не виконаємо завдання. Або допоки противник не досягне своєї мети. Але ми не дамо йому цього зробити! Мобілізація – це фактор посилення боєздатності Збройних Сил та обороноздатності держави.

Що вже було зроблено, щоб її зірвати?

Використовують заходи різного плану. В минулому році в Одесі біля військових комісаріатів почали підривати саморобні вибухові пристрої. У Харкові намагалися запалювальною сумішшю підпалити вхід до комісаріату. Тобто вдавалися до фізичного перешкоджання діяльності. Нами вжито відповідних заходів і посилена охорона військових комісаріатів.

Другий напрямок – застосування так званих родичів військовозобов’язаних, які намагаються унеможливити роботу військових комісаріатів. Але наголошую – так званих. Я особисто бачив одних і тих же жінок, які в різних ролях, в різний час постійно, системно займаються цими питаннями. Вони є активними учасниками події, а решта – це пересічні люди, в яких є реальні проблеми. Оці координатори – вони вимагають негайної реакції, якщо у них не виходить підбурити натовп – вони відходять у бік. Часто бувало, що щойно ці люди зникають  – спілкування переходить у спокійне русло: ім'я по-батькові – проблема – вирішення.

Наступний момент – спонукання до того, аби покинути місце проживання. До цієї роботи залучили всіх, включно з Володимиром Путіним, який пропонує переглянути федеральне законодавство, щоб українці лишалися довше на території Росії.

А ми можемо притягти його до відповідальності за такі підбурення?

Сумніваюся, що ми за це можемо притягти до відповідальності громадянина іншої держави.

Також противник використовує розповсюдження різної інформації, як правило – негативної, через інтернет та ЗМІ. Формуються різного роду пропагандистські ролики, у яких закладена інформація, що спонукає пересічних громадян засумніватися в тому, що треба робити. Ця робота продумана, системна, має активну наступальну спрямованість. У Росії понад 70 наукових установ різного рівня об’єднані у єдину систему, яка формує інформаційну політику. Інформація розповсюджується одночасно і на всі сфери  – на населення Росії, населення України, міжнародну спільноту. Вся ця інформація скоординована і вона з’являється синхронно.

Удар іде туди, де ситуація складається найгірше для противника. Наприклад, намагаються атакувати позиції 25-го батальйону з Київської області. Атакувати не виходить. Іде інформація в Бориспіль: "Ваших зливають, всіх кинули!". Одразу на КПП організовується група "мам", які кричать: "Терміново поверніть наших додому". Але коли бійці приїжджають, то кажуть, мовляв, там дійсно були кілька наших мам та дружин – а решту ми в очі не бачили і не знаємо, хто вони такі.

Ви зараз прокоментували інформацію, в тому числі – суперечливу, яка з’являлася у ЗМІ. Але це тому, що я прийшла і запитала. Чому не ведеться постійна інформаційна робота з висвітлення позиції Генштабу?

Така робота Генерального штабу є. Але в той же час у нас є і певний брак часу.

У нас є прес-служба, яка доносить все і для якої ми формуємо бази для прес-релізів та виступів. Окрім того нами додатково залучено частину офіцерів, які на практиці займаються мобілізаційними питаннями, до роботи з інформування суспільства.

Але ж все одно цього замало…

На жаль, так. Думаю, що це буде одна із вад, які ми усунемо. Але ми знаходимося у тій ситуації, коли треба менше розмовляти і більше працювати. 

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук