Чи справді Росія створила "сенсацію": оцінюємо ворожий танк-безпілотник Т-72

Російські пропагандисти подають Т-72, як "нову віху в історії". Однак чи справді росіяни зробили сенсацію? Насправді ні. Оскільки це не єдиний такий проєкт у світі. Тим паче він старий.

Дивіться також Три напрямки, куди росіяни можуть перекинути свої резерви

Що відомо про проєкт Т-72

Проєкт цього дистанційно керованого танка виник у СРСР наприкінці 1970-х і в 1980-х, в нього тоді влили багато коштів. Для розуміння – це фінансування можна було витратити на створення нової модифікації одного з вже наявних танків.

Також цікаво, що основною базою для танка-безпілотника тоді послужив не відмінний Т-64, не спірний, але все ж таки не втрачений Т-80, а "дефективний і убогий" Т -72.

У підсумку проєкт не вразив тодішнє керівництво СРСР і його закрили.

І ось, понад 30 років по тому, російські кулібіни дістали з пильного ящика те, що було поховано до того, як ще навіть не народилося і вирішили це уявити як нову віху у розвитку російського ВПК. Так, ви маєте рацію – це "убожество", але є нюанс.

Дивіться також Кілька аргументів на користь французьких Mirage 2000 для ЗСУ

Нюанс, який варто взяти до уваги

Зараз росіяни використовують танки для двох речей:

• для прориву ліній оборони,
• як артилерію.

З урахуванням втрат російських окупаційних військ, особливо серед екіпажів, підготувати більш-менш базовий екіпаж для нової бойової машини у росіян вже не вистачає часу.

А ось досвіду 1980-х років у ворога вистачає для того, щоб танки-ангари перевести в дистанційний функціонал і навіть не готувати на них екіпажі. Фактично, все, що треба – варити метал на каркас. 

Убожество, але загалом, я б так однозначно до того, що відбувається, не ставився. Довести до рівня повноцінно дистанційно-керованої бойової машини в полі бою вони танки не доведуть, але й танк-ангар, що прориває кордон, по суті є локомотивом, а не бойовою машиною.