Історія війни України проти Росії виявляється також історією розвитку інженерно-технічної думки. Наші вмілі люди допасовують західну техніку до українських реалій і дивують світ, пишуть The Hill. Іноземні ЗМІ проводять паралелі з подіями Другої світової, наприклад, боротьба армійської авіації проти "Шахедів" нагадує їм боротьбу "Спітфаєрів" проти ФАУ-1.
До теми "Смерть, що шепоче" та міць, перевірена часом: на що здатні танки Abrams, які отримала Україна
"Абрамси" були безпорадні перед БпЛА, але Київ придумав рішення
Коли Україна втратила 5 танків з 31, заступник голови Об'єднаного комітету начальників штабів США адмірал Крістофер Грейді сказав, що США працюватимуть з Україною над питанням захисту "Абрамсів". І хоча Пентагон і виробник "Абрамсів", компанія General Dynamics, нічого не коментували, відомо, що Київ удосконалив бойові машини.
Україна вдосконалила "Абрамс", покращивши його захист за допомогою відносно простого методу: сталевих каркасів, обмотаних навколо рами. Українські посадовці, які стоять за цим проєктом, розповіли The Hill, що модернізація надзвичайно добре захистила не лише "Абрамс", а й інші американські броньовані бойові машини, такі як "Бредлі". Для "Абрамсів" вартістю 10 мільйонів доларів за штуку відносно простий ремонт допоміг утримати танки на полі бою,
– повідомили журналісти.
Такий захист рятує не лише дорогу техніку, але й безцінне життя людей. Створювати сталеві клітки почали в рамках ініціативи "Сталевий фронт".
Захисні екрани можуть витримати один удар, але все ж ефективні. Вони захищають танки, поглинаючи влучання, і підвищують виживаність приблизно на 35 відсотків. В іншому випадку окупанти влучають дроном у двигун чи башту, танк зупиняється, і тоді його добивають іншими дронами чи артилерією.
Цікаво! The Hill зауважили, що створення сталевих каркасів, або пластинчастої броні, не є новою ідеєю. Під час Другої світової так робили та німецькі, і радянські війська. А під час війни в Іраку американці захищали так броньовані "Страйкери" від реактивних протитанкових гранатометів (РПГ).
Як Україна зробила "Абрамси" невразливими для атак безпілотниками
"Сталевий фронт" разом з військовими інженерами проаналізували вразливі місця на танку, які зазвичай пошкоджуються ударами з ПТРК, щоб розробити сталеві клітки. І запропонували створити клітки. Новацію випробували на радянських танках.
Ідея використання такої клітки полягає у створенні певного простору, щоб снаряд, випущений у неї, влучив у цю клітку, що призведе до спрацьовування запобіжника під основним зарядом. І замість того, щоб основний заряд потрапляв безпосередньо в броню, невеликий проміжок притуплює частину енергії,
– розповів Ден Грейзер, який служив у танковому підрозділі "Абрамс" в Іраку.
Він назвав українську конструкцію сталевої клітки геніальною.
"Сталеві конструкції обмотані навколо люка, башти та центральної частини танка, але екіпаж все одно може легко вийти з нього. Гусениці також покриті додатковою бронею. Основне озброєння, 120-міліметрова гладкоствольна гармата, в цій модифікації залишається вільним", – ідеться в статті.
Олександр Мироненко, операційний директор компанії "Метінвест", заявив, що виготовлення сталевих екранів для танка "Абрамс" коштує близько 20 тисяч доларів, але українським військовим їх надають безкоштовно. Кожен екран виготовляють спеціально під тип танка. "Бредлі" обходиться трохи дешевше.
Скільки модифікованих танків має Україна
Перші замовлення на сталеві каркаси були виконані в травні на одному з українських заводів. Обладнати танк сталевим екраном удається за 12 годин, у цьому беруть участь від 10 до 12 людей.
Цікаво, що перші модифіковані танки з'явилися за кілька тижнів до Курської операції. Наразі 25 "Абрамсів" мають сталеві каркаси, тоді як 100 радянських танків і 75 "Бредлі" вже пройшли модернізацію.
Чи є мінуси в такому захисті танків "Абрамс"
Сталеві екрани важкі та збільшують навантаження на танк. Підвіска "Абрамсів" міцна, але понаднормова вага може уповільнити бойову машину. До того ж підвіска може швидше зноситися.
Утім, "Сталевий фронт" стверджує, що захист не обмежує експлуатаційні можливості танків.
"Коли в танк потрапляє снаряд, РПГ або безпілотник, він має більше шансів уціліти. Більшість відгуків – це прохання продовжувати це виробництво", – заявив Мироненко.