Таку думку у прямому ефірі 24 каналу висловив член ради Реанімаційного пакету реформ, політолог Віктор Таран.
Читайте також: 44 кандидати в президенти: хто усі ці люди
За його словами, спарені вибори – ключова особливість виборчої кампанії у 2019 році. І якщо б через чотири місяці по завершенню президентських перегонів Україну не очікували б парламентські, ситуація зараз була би геть іншою – українці мали б зовсім інших кандидатів і були б об'єднання кількох кандидатів навколо одного.
Навіщо йти у президенти перед парламентськими виборами?
Логіка парламентської кампанії, як зазначив експерт, особливо в парламентсько-президентській республіці, по іншому трактує ставлення до президентської кампанії. Понад половина кандидатів дивляться не на президентську, а на парламентську кампанію, адже: а) парламент формує коаліцію і висуває прем'єра; б) уряд, у свою чергу, займається соціально-економічними питаннями, розподілом міністрів між політичними силами, впливає на державні підприємства, на бюджет і так далі.
До того ж, частина кандидатів хоче "засвітитися" з тією метою, щоби потім себе вигідно продати,
– наголосив Таран.
Віктор Таран навів приклад Ольги Богомолець: "Вона брала участь у президентській кампанії 2014 року, набрала свої 1,5%, і я більш ніж переконаний, що потім ці 1,5% і продавала, щоб потрапити у БПП в першу десятку чи десь там поруч. Це ж стосується й інших кандидатів, які себе хочуть потім "перепродати". А ще ж можна зайти не самому, а вимагати, скажімо "нарізати список" на якісь умовні 2%".
Таким чином той чи інший кандидат може завести з собою кількох своїх людей, а ціна парламентського прохідного місця у списку коливається у межах 2 – 5 мільйонів. Реєстрація кандидатом у президенти коштує якихось 100 тисяч доларів, з яких потім заробити можна кілька мільйонів,
– підсумував політолог.
Вибори президента 2019: головні дати
