- Чи спілкуєтесь Ви із колишніми соратниками Вашого батька?
- Вказати хто ці соратники і де вони – це певна проблема. Сьогодні в соратники Чорновола записуються всі ті, хто його цькували як тільки могли. Число соратників, які були синхронні батькові як до смерті, так і після – дуже обмежене. Серед них, наприклад, Василь Куйбіда. Я дуже радий, що у нас хороші стосунки. Також я добре спілкуюсь із Удовенком, хоч він зараз і хворіє, якого батько підтягнув до активної політики.

- За підрахунками міжнародної організації Freedom House Україна за темпами регресії демократії обігнала далекий Гондурас. Чи погоджуєтесь з такими оцінками міжнародних фахівців? Чи справді демократія в Україні існує лише де-юре?
- Вважати, що Україна наближена до тих країн, де люди бояться вийти на вулицю – невірно. Міжнародні дослідницькі агентства, часто завдяки нашій владі, констатують усе не дуже правильно. Але це стосується конкретного факту. Зараз ми – це країна з обмеженим рівнем демократії, але без тоталітаризму. У нас ще можна протистояти і висловлювати незадоволення владі. Інша річ, чи дадуть ці протести якийсь ефект. Відтак у чомусь ті рейтинги, про які ви сказали, є правильні. Якщо закрити очі на чиновницьку мафію і корупцію, яка, безумовно, була і при Ющенкові, то за останні роки демократичні інститути в Україні послабшали. Падіння демократії в Україні іде досить швидко.

- На днях Микола Азаров похвалився здешевленням ціни на яйця та збільшенням кількості депозитів. Чи не вважаєте, що такі убогі вихваляння більше схожі на прислів’я: "На безриб’ї і рак – риба"?
- Очевидно, хвалитися і дійсно нема чим. Дані, які дав Азаров і дані, які надають міжнародні агентства, дуже різняться. Навіть у оцінці росту виробництва за минулий рік. Українська влада дає більші відсотки, аніж незалежні експерти. Розбіжність у даних колосальна. Тому влада старається хоч чимось похвалитись.

Не забуваймо, згодом Янукович за принципом "добрий цар – погані бояри" витирав ноги об всіх тих, хто на нього працює. Це для нього характерно.

Підозрюючи такий хід президента, Азаров запустив в інформаційний простір такий позитив, хоч зробив це невміло і кострубато.

- Оцініть переспективи нового уряду?
- Беручи до уваги слова Азарова про своїх "папєрєдніків", Миколу Яновича слід посадити за ґрати. Тому що усі проблеми на своїх "папєрєдніків" нема чого звалювати, адже він – сам собі "папєрєднік". Старий-новий прем’єр нічим особливо не змінився, окрім однієї речі: якщо раніше він мав вплив у Кабміні, то сьогодні Азаров – це людина, яка несе відповідальність, але не має повноважень. Тому що треба розуміти, що усі повноваження зосереджені в руках Арбузова. Азаров тільки має віддуватися.

До речі, коли усі знали, що Президент буде усіх критикувати, Арбузов спокійно перебував в Америці. Тим самим розуміємо, що він був виведений з-під удару.

Я завжди ставився до міністрів диверсифіковано. Є міністри хороші, а є ті, про кого я нічого не можу сказати, бо не знаю тих людей. Призначення, скажімо, Кожари, мене потішило. З ним є надія на збереження Західного вектора. Він, думаю, розуміє якою мовою треба говорити з нашими західними партнерами. Щодо інших мені говорити важко. Оскільки міністри мають дуже обмежені повноваження, які, до того ж, зосереджені на Президентові та його Адміністрації. Тому сказати про те, що деякі міністри діють бездарно, я не можу. Скоріше ними бездарно керують. Думаю, скоро прибиральників у "комітетах" будуть призначати у відомстві Льовочкіна, а не у Міністерствах. Оцінити уряд складно, коли уряд не є самостійний у виконанні своїх повноважень.

- Що ж Ви тоді думаєте про склад нової Верховної Ради?
- В силу того, що прийшли мажоритарними, такого різкого "закручування гайок" тут уже не буде. Однак в ній дуже мало справді незалежних людей, які змогли б щось змінити. Загальноінтелектуальний рівень цієї влади нижчий від попередньої, але перспективи у неї ті ж самі.

- Як Вам опозиція? Чи не забагато в ній лідерів? Чи не стануть ці лідери схожими на героїв байки "Лебідь, щука і рак"?
- Воно б може так і сталось, якби опозиція ставила перед собою єдине завдання. Їхнє об’єднання чи роз’єднання кидалось би в очі тоді, якби опозиціонери, наприклад, старались би обмежити владу регіоналів, Януковича, вирвати із тюрми Тимошенко і т. д. Насправді ж ситуація така. Ніхто. Повторююсь – ніхто з опозиціонерів не збирається чогось робити. Тут усі лізуть один попереду іншого, хизуючись розумом чи красою. БЮТ позиціонує себе як партія Тимошенко, однак нічого для неї не робить. "Свобода" показує себе радикально налаштованою, але у цьому плані їх вистачає лише на один день, бо на наступний регіонали роблять усе, як їм треба. "Удар" позиціонується як нова поміркована сила. І всі вони змагаються між собою, аби висунути на вибори президента "свого" кандидата.

- Через 2 роки – вибори Президента. На що готовий Янукович, аби залишитись на троні?
- Міняти Конституцію, аби Президента вибирали у парламенті, Янукович не буде. Він "своїх" у Верховній Раді боїться більше, аніж виходу на звичайні вибори. Янукович вірить, що адмінресурс зробить потрібний результат. Віктор Федорович розкручуватиме Тягнибока, аби розіграти ситуацію, як на виборах 1999 – між Кучмою і Симоненко.

Янукович накручуватиме радикалізм свободівця, якого усіма методами захоче витягнути до 2-го туру виборів. А вже там буде сподіватись, що, боячись невідомого і надто радикального Тягнибока, люди голосуватимуть не за Януковича, а просто проти свободівця.

Пригадайте події 1999-го, коли усіх реальних кандидатів було чітко вибито із президентської гонки: замах на Вітренко, вбивство Чорновола… Подивимось, чи спрацює така схема у 2015.

- Чи є вірогідність того, що до 2015 року звільнять Тимошенко?
- Шанси є. Проте вони пов’язані не з дією опозиції чи гуманністю Януковича. Це буде заслуга Європи, яка уже втомилась від Юлії Володимирівни. Європа може висунути Україні ультиматум. Скажімо, певні пом’якшені умови для євроінтеграції за волю політв’язням.

- Над чим зараз працює Тарас Чорновіл?
- Тарас Чорновіл зараз сидить вдома і чистить на кухні горіхи до другого Святвечора (усміхається). Крім того, якщо говорити ширше, займаюсь невеликою аналітикою. Про професійне майбутнє серйозно не замислювався. Очевидно, воно буде пов’язане з науковою роботою, викладанням та політологічною діяльністю.

- У якій галузі плануєте викладати?
- Міжнародне право та міжнародні відносини.

Розмовляв Тарас СЕРЕДИЧ