Мережева "зброя" зі США: як радіомости Ubiquiti стали основою зв'язку російської армії

За даними розслідування HunterBook, обсяги постачань після початку повномасштабного вторгнення не лише не впали, а й зросли на 66%, забезпечуючи окупантів технікою.

Дивіться також Чи може Direct to Cell замінити зв'язок у смартфоні – розповідає CEO Київстар

Як американське обладнання опиняється на фронті та чому воно важливе для окупантів?

Варто почати з того, що компанія Ubiquiti далеко не дрібний та непомітний виробник – це технологічна імперія вартістю 33-34 мільярди доларів.

Що цікаво, її очолює Роберт Пера, власник баскетбольного клубу "Мемфіс Гріззліс".

Але що ж вона виготовляє? Серед її продукції, зокрема радіомости серій airMax PowerBeam та NanoStation, призначена для передачі Wi-Fi сигналу на великі відстані. Проте саме ці цивільні пристрої стали "нервовою системою" російських операцій в Україні.

Чому російська армія обирає саме Ubiquiti?

Українські офіцери зв'язку, зокрема фахівець із позивним "Джанго" в коментарі Мілітарному, оцінюють, що близько 80% усіх радіомостів, які використовує Росія на передовій, виготовлені Ubiquiti.

Ось основні причини такої популярності:

• Простота використання. Техніка працює за принципом "увімкни та працюй", а в мережі є безліч навчальних відео з її налаштування.
• Відсутність альтернатив. Конкуренти, як-от Starlink, можуть бути відключені дистанційно, а техніка Mikrotik складніша в налаштуванні.
• Критична роль для дронів. Радіомости забезпечують зв'язок для пілотування БпЛА, трансляції відео в реальному часі та пошуку цілей.

Як Росія обходить санкції?

Розслідування Hunterbrook виявило, що після лютого 2022 року мережа постачання лише зміцніла. Хоча прямі відвантаження від Ubiquiti офіційно припинилися у жовтні 2022 року, їхнє місце посіли десятки посередників.

Обсяг постачань зріс на 66%, досягнувши 28 мільйонів доларів за 26 місяців після вторгнення.

Для обходу обмежень використовуються вже перевірені схеми "перевалки" через треті країни, які Росія використовувала неодноразово і які вже були помічені раніше, наприклад у випадку з отриманням терміналів та антен Starlink і їх масовим застосуванням на фронті.

Через які країни Росія отримує обладнання Ubiquiti?

Для прикладу постачання через Туреччину та Казахстан до Росії зросли на тисячі відсотків. Для цього навіть створили спеціальну компанію у Казахстані під назвою Simple Solutions. Вона імпортує техніку від офіційних дистриб'юторів Ubiquiti (латвійської Getic та польської Batna) і перепродає її російській Wireless Networks.

У Чехії дистриб'ютор Discomp роками постачав техніку російському клієнту WiFiMag, а після санкцій почав використовувати турецькі фірми-прокладки.

Прямо зі США через Вірменію відбувається відправка підсанкційного обладнання до Москви, а американська Multilink Solutions була готова відправити товар за адресою в Туреччині, знаючи, що кінцевий отримувач – Росія.

Що кажуть у Ubiquiti?

Відмовки вже класичні в стриманому та чіткому корпоративному стилі. Ubiquiti стверджує, що не має можливості контролювати, куди потрапляють товари після продажу дистриб'юторам. Проте юристи наголошують на принципі суворої відповідальності: незнання не звільняє від відповідальності за порушення санкцій.

Щобільше, техніка Ubiquiti має серійні номери та MAC-адреси, за якими компанія могла б відстежити пристрої, що з'являються в російській мережі.

Наслідки цієї бездіяльності вимірюються людськими життями. Російські дрони, що працюють завдяки американським антенам, спричиняють 60-70% втрат на полі бою. У Херсоні через атаки БпЛА, які місцеві називають "людським сафарі", постраждали тисячі цивільних.