Однією з тривожних тенденцій є широке поширення оманливого контенту в Twitter підписниками з перевіреними акаунтами із "синьою галочкою", які платять за просування свого контенту до ширшої аудиторії. Такі пости набули значної популярності, сприяючи поширенню неправдивих наративів навколо війни.

Дивіться також Як деактивувати свій акаунт у Twitter та знайти альтернативи

Приклади брехливих заяв роспропаганди

Українська зброя у Франції

Нещодавній приклад такої дезінформації пов'язаний із заворушеннями у Франції, де у вірусному дописі стверджувалося, що американські гвинтівки, поставлені в Україну, були використані проти французької поліції. Пост містив скриншот, схожий на заголовок новини, разом із зображенням двох гвинтівок.

Фейковий пост
Фейкова публікація від "перевіреного" акаунта / Фото BBC

Однак розслідування BBC Verify показало, що зображення було взято з російського військового блогу 2012 року, на якому зображено змагання зі стрільби під Москвою. Крім того, немає жодних доказів, які б підтверджували твердження, що зброя, надана Україні США, була використана під час заворушень у Франції.

Дитячі фабрики

Іншим прикладом дезінформації, поширеної акаунтами Twitter Blue, є твердження про те, що в Україні виявлено "дитячі фабрики", де нібито вирощують дітей для незаконних цілей. BBC Verify простежила походження цього твердження за статтею, опублікованою "Голосом народу" – виданням, відомим продукуванням фейкових новин. Підтримувані російським урядом ЗМІ мають історію просування необґрунтованих звинувачень щодо незаконного вилучення органів в Україні, що ще більше підживлює дезінформацію навколо війни.

Брехня про обстріл Краматорська

Наприкінці червня акаунт Twitter Blue, який видавав себе за легітимне джерело новин, помилково приписав ракетний обстріл Краматорська на сході України українським військам. У дописі стверджувалося, що Україна помилково здійснила атаку, націлившись на військові казарми, в яких перебували військовослужбовці НАТО та іноземні найманці.

"Перевірені" акаунти Twitter також відповідальні за поширення дезінформації про те, що президент України Володимир Зеленський скасував вибори в країні. Ці пости набули значного поширення після того, як користувачі неправильно витлумачили висловлювання Зеленського в інтерв'ю BBC, де він заявив, що вибори можуть відбутися лише в мирний час, відповідно до закону.

Критики, такі як колишній ведучий Fox News Такер Карлсон, неправильно витлумачили ці зауваження, щоб припустити кінець демократії в Україні. Насправді ж українська Конституція забороняє розпуск парламенту і проведення загальнонаціональних виборів під час воєнного стану, і вибори відбудуться після завершення періоду воєнного стану.

Обман від Ілона

Неможливо не згадати про те, що під час запуску підписки Twitter Blue тоді новий глава компанії Ілон Маск стверджував, що це допоможе боротися з ботами, які, зокрема, займаються поширенням фейків. На практиці сталося саме так, як прогнозували низка фахівців. Урядам країн на кшталт Росії нічого не заважає створити величезну ботоферму з "перевіреними" акаунтами Twitter Blue, які прикидаючись підтвердженими користувачами поширюють фейки та брехню про війну в Україні.

Важко повірити, що Ілон Маск не передбачав такого розвитку подій. Найімовірніше він просто знехтував проблемою. Річ у тім, що Маск має дивне і викривлене поняття свободи слова, яку він прагне забезпечити в Twitter. Це дуже грає на руку Росії, адже дає їй змогу використовувати різні інструменти для поширення фейків.

Читайте на сайті Маск образився: Twitter погрожує судовим позовом проти Meta через застосунок Threads

Twitter не вживає жодних заходів

Ще ж і надто, представники Twitter відмовилися коментувати ситуацію навіть коли журналісти BBC Verify звернулися до них з приводу неправдивих і оманливих повідомлень, поширюваних акаунтами Twitter Blue.

Поширення такої дезінформації свідчить про сильну потребу в посиленні пильності та заходів з перевірки фактів на платформах соціальних мереж для боротьби з поширенням неправдивих наративів під час війни.

Оскільки війна в Україні триває, дуже важливо, щоб користувачі критично мислили і перевіряли інформацію з надійних джерел, перш ніж ділитися контентом на платформах соціальних мереж або взаємодіяти з ним.