Чи будуть магнітні бурі з 18 по 24 травня?
Згідно з даними моніторингу космічної погоди, протягом 17 – 19 травня Земля проходить крізь потік швидкого сонячного вітру. Це спричиняє слабкі магнітні бурі категорії G1. Ситуація може загостритися вже 18 травня. Прогнозується, що рівень шторму може зрости до категорії G2, що класифікується як помірна буря. Причиною такого посилення є викид корональної маси, який, як очікується, зачепить магнітне поле нашої планети, пише Spaceweather.
Дивіться також Масштаб, який важко уявити: яка частина маси Сонячної системи зосереджена в нашій зорі
Особливу увагу дослідників привернула подія, зафіксована 16 травня. У районі сонячної плями 4436, спрямованої в бік Землі, стався спалах класу M1.9. Як повідомляють фахівці SolarHam, що спостерігають за сонячною активністю, навколо місця виверження було помічене корональне затемнення, що зазвичай свідчить про викид плазми. Хоча потік заряджених частинок спрямований переважно на північ і виглядає досить слабким, науковці не виключають наявності компонента, орієнтованого безпосередньо на Землю. Точнішу інформацію очікують від офіційних звітів Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США.
Водночас на зворотному боці Сонця розгортаються ще масштабніші події. Космічний апарат Solar Orbiter Європейського космічного агентства сфотографував одну з найбільших сонячних плям за останні роки. Цей гігантський об'єкт буквально "тріщить" від потужних спалахів. Лише за три дні, з 15 по 17 травня, бортові рентгенівські датчики Solar Orbiter зафіксували два надпотужні спалахи класу X1 та дванадцять спалахів класу M. Коронографи, розташовані поблизу Землі, підтвердили інтенсивність процесів, зафіксувавши численні викиди корональної маси зі зворотного боку нашої зірки.
Сонячні плями за оберненому від Землі боці / Фото ESA/NASA/Solar Orbiter
Цікаво, що цей сонячний гігант настільки великий, що його помітили навіть із Марса. 16 травня марсохід NASA Perseverance під час дослідження атмосферного пилу зафіксував дві великі активні зони. Одна з них є тим самим кластером плям, який відстежує Solar Orbiter, а за ним слідує ще одна значна група плям.
Очікується, що через 5 – 6 днів ці активні регіони розвернуться до Землі, що поставить нашу планету в зону потенційного удару сонячної активності. Якщо спалахи і викиди там продовжаться, слід відраховувати приблизно три дні до потенційної бурі.
Незважаючи на ризики для технологічної інфраструктури, сонячна активність подарує мешканцям високих широт можливість спостерігати яскраві полярні сяйва, чому сприятиме майже молодий Місяць і темне небо. Окрім цього, вечірнє небо потішить астрономічним шоу. 18 травня після заходу сонця на заході можна буде побачити сполучення Венери та серпа Місяця. Наступного вечора, 19 травня, Місяць переміститься ближче до Юпітера, створюючи не менш захопливу картину для спостерігачів.
Чи були магнітні бурі з 11 по 17 травня?
Цей тиждень був спокійним. Вчені не зафіксували жодних збурень. Навіть спалах 10 травня не спричинив наслідків.
Чи були магнітні бурі з 4 по 10 травня?
- Другий тиждень місяця відзначився деякими збуреннями. Уже в понеділок, 4 травня, планета пережила коливання від G1 до G2, як показують дані SpaceWeatherLive. В Україні це не було відчутно, однак мешканці північних регіонів могли спостерігати сяйва у небі.
- Наступного дня, 5 травня, ситуація повторилася, проте буря досягла лише найнижчого рівня G1.
- Серед інших подій – потужний спалах M5.79 від сонячної плями регіону AR4436. Але він спрямований убік від Землі.
Сонячний спалах M5.79 / Фото NASA/SDO
Чи були магнітні бурі з 1 по 3 травня?
Перший день нового місяця приніс із собою невеликі зміни у стані космічного середовища. Згідно з даними моніторингового ресурсу SpaceWeather від 1 травня 2026 року, цей день супроводжувався відносно низьким загальним рівнем сонячної активності, проте на диску нашої зірки відбувалися динамічні процеси.
У цей період було зафіксовано лише незначні спалахи класу C, але стан окремих регіонів сонячних плям постійно змінювався. Групи під номерами 4424, 4428 і 4429, а також новоутворена область у південно-східному квадранті Сонця, продемонстрували зростання від незначного до помірного рівня. Водночас регіони 4420, 4423 та 4425 виявили ознаки поступового розпаду.
Таким було Сонце 1 травня 2026 року / Фото SDO/HMI
Незважаючи на низьку інтенсивність спалахів на початку доби, геомагнітна обстановка на Землі швидко зреагувала на потік сонячної плазми. У звіті, який надав ресурс SolarHam, зазначається, що геомагнітна активність сягнула рівня G1, який є найслабшим із можливих. Сталося це завдяки посиленому потоку сонячного вітру. Хоча згодом активність дещо вщухла, ймовірність активних умов зберігалася до кінця доби 1 травня.
2 травня спостерігачі вже не повідомляли про жодні збурення. На той момент сонячний диск був буквально всіяний групами плям – їх налічувалося щонайменше дев'ять. Однак, незважаючи на таку кількість, жодна з них не становила реальної загрози для магнітосфери планети. Фахівці у своєму звіті повідомили: "Усі вони мають стабільні магнітні поля, які навряд чи вибухнуть. Активність сонячних спалахів має залишатися низькою цими вихідними".
Станом на 3 травня ситуація на Сонці залишалася аналогічною, демонструючи продовження спокійного періоду. Кількість груп сонячних плям на диску дещо зменшилася до восьми, при цьому вони зберігали свою магнітну стабільність.
Вам також буде цікаво знати: як сонячна активність впливає на магнітні бурі на Землі?
Магнітні бурі на Землі безпосередньо пов'язані з активністю Сонця. Наша зоря постійно викидає у космос потоки заряджених частинок – так званий сонячний вітер. У звичайному режимі магнітне поле Землі захищає планету від більшості цих частинок. Проте під час сильних сонячних спалахів або корональних викидів маси ситуація різко змінюється.
Сонячний спалах – це потужний вибух енергії на поверхні Сонця, який виникає через раптове вивільнення енергії в перекручених магнітних полях. Часто такі події відбуваються поблизу сонячних плям. Під час спалаху Сонце випускає величезну кількість рентгенівського випромінювання, плазми та заряджених частинок. Якщо потік спрямований у бік Землі, він досягає нашої планети та взаємодіє з її магнітосферою приблизно за три дні, пише ESA.
У результаті виникає геомагнітна буря – коливання магнітного поля Землі. Саме вони можуть викликати полярні сяйва, збої супутникового зв'язку, проблеми з GPS-навігацією, радіоперешкоди та навіть аварії в енергомережах. Найпотужніші бурі здатні індукувати електричні струми в лініях електропередач, через що перегріваються трансформатори та виходить з ладу інфраструктура. У сучасному світі, який критично залежить від супутників та електроніки, космічна погода стала серйозним фактором ризику.
Одним із головних індикаторів сонячної активності є сонячні плями. Це темніші та відносно холодні ділянки на поверхні Сонця, які утворюються через надзвичайно сильні магнітні поля. Вони здаються темними лише на фоні значно гарячішої навколишньої поверхні. Саме в районах сонячних плям найчастіше виникають сонячні спалахи та корональні викиди маси. Чим більше плям спостерігають астрономи, тим активніше Сонце, зазначає NOAA.
Сонце проходить приблизно 11-річні цикли активності. Під час сонячного максимуму кількість плям різко збільшується, а разом із ними зростає частота спалахів і магнітних бур. Саме зараз людство перебуває поблизу максимуму 25-го сонячного циклу, тому повідомлення про геомагнітні бурі з'являються значно частіше, ніж кілька років тому, пише NASA Science.
Що таке корональні діри?
Корональні діри – це інше явище, яке теж сильно впливає на космічну погоду. Вони виглядають як темні області в зовнішній атмосфері Сонця – короні. У цих зонах магнітне поле Сонця "відкривається" у космос, тому заряджені частинки можуть вириватися звідти значно швидше. Через корональні діри виникають потоки швидкого сонячного вітру, які також здатні провокувати магнітні бурі на Землі. На відміну від коротких і вибухових сонячних спалахів, вплив корональних дір може тривати кілька днів поспіль.
Наскільки небезпечними є магнітні бурі для людей на Землі?
Для людей на поверхні Землі магнітні бурі зазвичай не становлять прямої смертельної небезпеки. Атмосфера та магнітне поле планети ефективно блокують більшість шкідливого випромінювання. NASA прямо зазначає, що люди на Землі захищені від основного впливу сонячних штормів.
Проте певний вплив усе ж можливий. Під час сильних бур деякі люди скаржаться на головний біль, втому, безсоння, перепади артеріального тиску та погіршення самопочуття. Наукова спільнота досі сперечається щодо масштабу такого впливу, адже однозначного механізму поки не доведено. Натомість набагато краще вивчені технічні ризики, повідомляє 24 Канал.
Особливо вразливими є астронавти, екіпажі літаків на полярних маршрутах та супутники на орбіті. Під час потужних сонячних подій рівень радіації в космосі різко зростає. Частинки можуть пошкоджувати електроніку супутників, деградувати сонячні панелі та впливати на роботу космічних апаратів. Для астронавтів поза межами магнітного захисту Землі це вже реальна загроза здоров'ю.
Найсильніше буря в історії
Найвідомішим прикладом екстремальної сонячної бурі залишається "Подія Керрінгтона" 1859 року. Тоді через потужний викид Сонця телеграфні мережі по всьому світу виходили з ладу, а полярні сяйва було видно навіть у тропіках. Якби подібна буря сталася сьогодні, наслідки для глобального інтернету, супутникових систем, банківської інфраструктури та енергетики могли б обчислюватися сотнями мільярдів доларів. Саме тому космічна погода зараз перебуває під постійним моніторингом NASA, ESA та NOAA.