Кульмінацію десятиліть напруженої роботи вчені представили на 63-му щорічному з'їзді з фізики плазми Американського фізичного товариства. Вони обіцяють продовжити свою роботу, щоб підвищити ефективність процесу.

Цікаво Допомога на відстані: яким має бути сучасне обслуговування клієнтів

Термоядерний синтез

Термоядерний синтез на Землі імітує процеси, що відбуваються в зірках. Своїми дослідами вчені намагаються досягти займання – самопідтримуваного стану, в якому при синтезі виходить більше енергії, ніж витрачається на запуск реакції. Як же це відбувається?

  • Паливо з важких ізотопів водню-дейтерію і тритію — поміщають в капсули й закривають в золотій камері, на яку направляють 192 потужних лазера.
  • Там промені перетворюються в рентгенівські, нагрівають і стискають паливну капсулу до умов, порівнянних з умовами в центрі зірки — температури понад 100 мільйонів градусів за Цельсієм і тиску в 100 мільярдів земних атмосфер.
  • Паливна капсула перетворюється на крихітний згусток плазми.
  • У центрі зірки водень перетворюється на важчі елементи, так само як і дейтерій та тритій у паливній капсулі.
  • Цей процес займає всього кілька мільярдних часток секунди.

Як пише джерело, фізики з Національного комплексу запалювання при Ліверморській Національній лабораторії ім. Лоуренса вперше досягли стадії горіння плазми. Це проміжний крок на шляху до термоядерного займання.

Google Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

Це історичний результат, кульмінація багатьох десятиліть напруженої роботи, інновацій, масштабної командної роботи й наполегливого прагнення до мети,
– сказав фізик Йохан Френьє з Центру науки плазми і термоядерного синтезу Массачусетського технологічного інституту.

Що ж це означає для людства

Термоядерна енергія є мрією багатьох учених ще з 1920-х років. Вона має низку переваг:

  • Практично невичерпні запаси водню, який одним з основних видів палива для термоядерного синтезу. Його можна видобувати просто з морської води, що робить неможливим монополізацію ресурсу жодною з країн чи компаній.
  • Неможливість некерованої реакції синтезу, що виключає ризики аварій.
  • Відсутність продуктів згоряння.
  • Використання матеріалів, що не застосовуються при виробництві ядерної зброї, що знизить ризики саботажу та тероризму.
  • У порівнянні з ядерними реакторами, незначна кількість радіоактивного сміття із коротшим періодом напіврозпаду.

За оцінками, наперсток, наповнений дейтерієм, здатен продукувати енергію, еквівалентну 20 тоннам вугілля. Озеро середнього розміру в змозі забезпечити цілу країну енергією на сотні років. Крім того, реакція синтезу не продукує атмосферного забруднення, що могло би стати переломним моментом у боротьбі проти глобального потепління.