Більшість боєприпасів виявилися некерованими. Понад 210 видів зброї, які використовували окупанти – заборонені міжнародними договорами.

До теми Тепер вони смертники: Україна підготувала сюрприз окупантам на острові Зміїний

The NYT встановили понад 2000 боєприпасів, які випустили росіяни

З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія керувалася приголомшливо варварською та старомодною воєнною стратегією. Окупанти гатили по українських містах ракетами та іншими боєприпасами, більшість з яких були заборонені та вважаються грубими пережитками холодної війни.

Росіяни неодноразового використовували зброю, яка вбиває, калічить та знищує все без розбору, що є потенційним порушенням міжнародного гуманітарного права. Атаки окупантів призвели до загибелі та поранень серед мирних жителів, зокрема дітей, руйнування критичної інфраструктури, як-от школи та житлові будинки.

The NYT дослідили понад 1000 знімків, зроблених власними фотожурналістами, які зараз працюють в Україні, а також візуальні докази, надані українськими урядовими та військовими відомствами.

Загалом було ідентифіковано понад 2000 боєприпасів, переважна більшість з яких були некерованими. Масштаб доказів, зібраних і каталогізованих The Times, показує, що використання цих видів зброї Росією не було обмеженим або аномальним. Фактично, це стало основою стратегії війни країни з початку вторгнення,
– розповіли журналісти.

Понад 210 видів зброї окупантів були широко заборонені міжнародними договорами. Понад 330 одиниць іншої зброї загарбники використовували на цивільних спорудах або поблизу них. Через труднощі з отриманням вичерпної інформації у воєнний час усі підрахунки The NYT є заниженими.

"Право війни набагато більш вимогливе, ніж правило простої доцільності та зручності. Те, що у мене є зброя, не означає, що я можу її використовувати", – зауважив професор права з Університету Вандербільта Майк Ньютон.

Варто прочитати Через великі втрати Росія зазнає кадрової нестачі в армії, – The Wall Street Journal

Більшість ворожих боєприпасів – некеровані

Переважна більшість російських боєприпасів, ідентифіковних The Times, були некерованими. Їм бракує точності, і, як наслідок, для знищення цілі їх потрібно використовувати у більшій кількості. Ці фактори підвищують ймовірність падіння снарядів і ракет у житлових районах.

"Росія значною мірою покладалася в Україні на дальні атаки з некерованою зброєю, як-от гаубиці та артилерійські ракети. Для порівняння, західні військові сили майже повністю переобладнали свої арсенали для використання керованих ракет, ракет і бомб. Вони навіть розробили комплекти, які можуть перетворити звичайні артилерійські снаряди на точну зброю", – розповіли в The NYT.

Через санкції Росія обмежена у відновленні запасів сучасної зброї, тому більша частина її арсеналу високоточних засобів наведення може бути вичерпана. Ця некерована російська зброя часів холодної війни здатна стріляти далеко за межі діапазону людського ока. Щоб законно використовувати таке озброєння на великій дистанції, загарбникам доводиться користуватися безпілотниками або солдатами, відомими як "передові спостерігачі", Лише так окупаційні війська можуть бачити, куди падає снаряд та корегувати обстріл.

Я думаю, що те, що ми бачимо тут із росіянами, схоже на те, що бачили під час Другої світової війни, коли вони просто бомбили людей. Найдивнішим є, мабуть, їхня філософія щодо спроби зламати волю чи дух українського народу, просто зрівнявши великі ділянки чи цілі міста,
– наголосив один з високопосадовців Пентагону.

Артилерійські ракети, такі як 122-міліметровий "Град", використовували задовго до винайдення високоточної зброї. Їх розробили для "насичення вогню" – коли кілька мобільних ракетних установок, кожна з яких може випустити до 40 ракет приблизно за 20 секунд, можуть гарантувати ту ж вогневу потужність, що й багато десятків більших буксирувальних гаубиць.

Під час обстрілу такі боєприпаси компенсують свою порівняльну неточність великим об’ємом, покриваючи цілі вибухами. Їхні боєголовки зброї можуть бути руйнівними. Вибухаючи, вони виробляють вибухову хвилю, інтенсивність якої наростає, відбиваючись від будівель та розбиваючи бетон. Гільза боєприпасу розбивається на гострі, як бритва, уламки, які можуть пробити тіла. Як вибухова хвиля, так і уламки можуть бути смертельними на різних відстанях.

Дивіться фото російських боєприпасів, які випустили в Україні / Фото The New YorkTimes

Зауважте США готуються почати процедуру визнання Росії державою-спонсоркою тероризму

Росіяни масово обстрілювали житлові райони касетними боєприпасами

The Times також знайшли залишки касетних боєголовок. Інколи їх фотографували там, де вони приземлилися, а іноді – там, де їх зібрали в купи. Близько 20% таких боєприпасів не вибухають при ударі й можуть вибухнути, якщо до них згодом доторкнуться.

Низка неурядових організацій повідомляли про поранення та загибелі в Україні внаслідок касетних боєприпасів.

  • Зокрема, у лютому російська балістична ракета впала поблизу лікарні у Вугледарі. Внаслідок цього четверо мирних жителів загинули, а 10 – зазнали поранень, у тому числі медичні працівники. Також обстріл пошкодив лікарню, машину швидкої допомоги та інші транспортні засоби.
  • Того ж місяця російські війська обстріляли касетними боєприпасами житлові райони Харкова, вбивши щонайменше трьох мирних жителів.
  • В Amnesty International повідомили, що вантажна ракета скинула бомби дитячий садок в Охтирці. Внаслідок цієї атаки загинули троє людей, у тому числі дитина. Ще одна дитина зазнала поранень.
  • У квітні в Офісі генпрокурора України розповіли, що у селі Мала Костромка чоловік підібрав нерозірваний боєприпас, який потім вибухнув та вбив його.
  • У травні російські війська застосували касетні боєприпаси в селі в Дніпропетровській області. Тоді загинула одна людина.

Ні Україна, ні Росія, ні США не приєдналися до міжнародного договору про заборону застосування касетних боєприпасів. Відомо, що як російські, так і українські військові використовували касетні боєприпаси на Донбасі під час боїв у 2014 році. Проте після вторгнення 24 лютого, за винятком єдиного відомого використання, яке приписали ЗСУ, їх використовували винятково росіяни.

Читайте також США призупинили продаж Україні 4 ударних безпілотників Grey Eagle

Не всі боєприпаси окупантів вибухають

Російська стратегія ведення бойових дій завдасть Україні шкоди й в майбутньому. The Times знайшли фотодокази понад 120 ракет, бомб, снарядів та інших боєприпасів, які не спрацювали або які росіяни залишили. За словами експертів, їхнє розмінування та збір триватимуть роки.

Залишки боєприпасів не лише становлять небезпеку для цивільного населення, а й можуть завдати шкоди навколишньому середовищу, забруднюючи питну воду, ґрунт і повітря, викликаючи хвороби або вбиваючи людей. За словами експертів, вони також можуть перешкоджати відновленню після завершення бойових дій, адже люди без розмінування не можуть повернутися до своїх домівок.

У квітні в Організації підтримки життєдіяльності в небезпечних зонах розповіли, що майбутні зусилля зі знешкодження російських мін та снарядів, які не вибухнули, в Україні потребуватимуть приблизно такої ж кількості працівників, як і для операції в Афганістані. Адже вони становлять серйозну і постійну загрозу навіть через десятиліття після воєн.

  • Зокрема, у Сирії міни, залишки вибухівки та боєприпаси, що не вибухнули, торік були основною причиною дитячих жертв. Такі випадки становили близько третини зареєстрованих в країні поранень та смертей.
  • Майже понад століття після Першої світової війни снаряди, що не вибухнули, все ще є в частині Європи, де точилися бої. Деякі зони досі не заселені, оскільки вважаються небезпечними.

Професорка міжнародного права Вашингтонського університету в Сент-Луїсі та спеціальна радниця прокурора Міжнародного кримінального суду Лейла Садат зауважила, що існує "великий ступінь зараження зброєю, з якою українцям доведеться боротися, щоб повернутися до цих територій".

Варто подивитися – Жданов розповів, скільки триватиме затяжна фаза війни: відео