Незалежно від того, як ми ставимося до цього явища, проституція існувала й буде існувати. Можливо, в деяких країнах вчинили мудро, вирішивши взяти найдавнішу професію під державну опіку. Що стосується України, то у нас іще не визначилися з тим, в якій ніші розмістити продажну любов – "дозволено" чи "заборонено".
Читайте також: Легалізувати все: "Секс – не злочин!"
Із двох зол вибираємо зло усереднене
Хоча спроби ввести "нічну" роботу у законодавчі рамки робилися. Три роки тому у Верховній Раді було зареєстровано законопроект про регулювання проституції та діяльності секс-закладів. З ініціативою виступив нардеп від "Волі народу" Андрій Немировський. У пояснювальній записці він зазначив, що проституція легалізована у більшості розвинених країн Євросоюзу, а її нелегальність в Україні грає на руку криміналітету і завдає збитків держбюджету.
Щоправда, не минуло місяця з дня реєстрації, як проект Немировського відкликали. Чи то сам депутат передумав, чи документ не пройшов перевірку юридичним відділом Ради – про це історія мовчить. А українські повії так і залишилися без правового захисту.
Їх, між іншим, на наших теренах не бракує. Інформація десятилітньої давнини (свіжої, на жаль, немає) вказує, що більшість секс-працівників належать до вікової категорії 20-29 років. Тим не менше, дані свідчать про те, що 5% повій приходять у "бізнес" у 13-річному віці. Опитування також показало, що лише 8% секс-працівників по всій країні мають постійне місце роботи (не пов'язане з наданням секс-послуг), водночас 41% опитаних вказали статус "безробітний/а".
Інформація про проституцію в Україні. Джерело: Українська правда
Інший аспект дослідження стосувався захищеності платного сексу. Презервативи завжди або переважно використовувалися лише у 86% випадків вагінального сексу. Стосовно орального сексу близько 19% респондентів повідомили, що ніколи не використовують презервативи. Як під час орального, так і вагінального сексу може передаватися безліч інфекцій, включаючи хламідіоз, гонорею, сифіліс та ВІЛ. Як на ситуацію могло б вплинути узаконення занять проституцією?
Проституція в Україні характеризується юністю її учасниць та незахищеним сексом. Держава поки що стоїть осторонь розв'язання цієї проблеми, не караючи повій (передбачена лише адміністративна відповідальність), але й не узаконюючи їхню діяльність
Звернемося до досвіду сучасних західних країн, де застосовують різні підходи до проституції, іноді діаметрально протилежні. На одному боці спектру – такі країни, як Німеччина та Нідерланди, де проституція дозволена, але водночас регулюється законодавчо, наприклад, стосовно вікових обмежень і ліцензування борделів.
На іншому ж боці спектру – такі країни, як Швеція, де платний секс є протизаконним і тягне за собою кримінальне покарання у вигляді штрафів для клієнтів. Проте багато країн обрали середній шлях між цими двома крайнощами, коли одні види діяльності в індустрії комерційних сексуальних послуг заборонені, а інші дозволені.
Наприклад, у Великобританії надання сексуальних послуг за гроші не вважається злочином, хоча існує ціла низка незаконних видів діяльності, пов'язаних з ним. Зокрема, домагання в громадському місці, пересування на авто в пошуку повій, сутенерство та звідництво вважаються злочинами. Крім того, закон передбачає кримінальну відповідальність за купівлю сексуальних послуг в осіб, які не досягли 18-річного віку. Також забороняється володіти або керувати борделями, якими вважаються приміщення, де перебуває більше, ніж один працівник. Утім, повії, які працюють самі на себе, жодним чином не порушують закон.
Незважаючи на різноманітність підходів, більшість західних країн поділяють такий принцип – політика уряду повинна бути, в першу чергу, спрямована на зниження ризиків насильства, злочинів і поширення захворювань, що передаються статевим шляхом, які пов'язані з індустрією комерційних сексуальних послуг, а не на покращення суспільної моралі чи подібні цілі.
Читайте також: В Одесі викрили сутенерку, яка зводила повій з іноземними клієнтами
Тим часом уявімо, що проституцію в Україні легалізували. Чи посприяло б це зменшенню кількості зґвалтувань, венеричних хвороб, а також виходу "бізнесу" з тіні? Найцікавіше, що – не факт. Річ у тім, що країни, які застосовують два діаметрально протилежні підходи відносно індустрії комерційного сексу, вважаються зразковими прикладами успіху. Так, наприклад, виокремлення спеціальних зон для вуличної проституції в Нідерландах на початку 1980-х дійсно сприяло зниженню злочинності.
Українські повії були б не проти легалізації свого статусу. Інколи вони навіть влаштовують відповідні перформанси під Верховною Радою, наполягаючи на своєму праві займатися тим, що їм подобається
Схожий позитивний ефект спостерігається також і у Швеції, яка криміналізувала грошову винагороду за послуги інтимного характеру. Парадоксально, але пропозиція сексуальних послуг залишається там абсолютно легальною. В країні, де закон карає клієнтів, але захищає проституток, відбулося зниження попиту на сексуальні послуги, й кількість повій різко скоротилась.
У Швеції закон карає не проститутку, а її клієнта. Дехто вважає за доцільне введення в Україні "шведської моделі"
А як справи із легалізацією проституції в інших країнах світу?
Бельгія: витонченість похоті
Бельгія стала однією з перших країн, де до проституції та борделів стали ставитися, як до будь-якої іншої легальної роботи в будь-якого роду офісі. Борделі тут вишукані, різноманітні, а іноді і здатні вразити уяву – як, наприклад, знаменитий хайтек-бордель House of Pleasure. Повії користуються всіма правами громадян, які працюють, включаючи право на пенсійне забезпечення; їхня безпека та здоров'я повністю захищені законом, а податки з чималих заробітків платяться справно. Словом, заплати податки – і спи, з ким хочеш!
Бразилія: без проблем, але з ВІЛ в якості бонусу
Ситуація з проституцією в Бразилії віднедавна дещо ускладнилась. З одного боку, послуги такого роду в країні легальні і доступні, і це, не в останню чергу, приваблює сюди безліч туристів в пошуках сексуальних пригод. При цьому, однак, в країні надзвичайно поширена ВІЛ-інфекція. Бразилія навіть отримала пропозицію про міжнародну фінансову допомогу для стримування ВІЛ, але натомість від влади негласно вимагали офіційно заборонити проституцію. Влада ж вважала за краще відмовитися від 40 мільярдів доларів, заявивши, що проблему ВІЛ у Бразилії сильно перебільшують. Тому послуги платного кохання в цій країні, як і раніше, є легальними, проте охочим ними скористатися наполегливо рекомендується не забувати про засоби захисту.
Читайте також: У мене чоловік вкрав секс-іграшку, сів на "бляхи" і поїхав, – інтерв’ю з власником секс-шопу
Данія: тільки як хобі
У Данії побутують вельми нестандартні погляди на проституцію. Для початку, нею можна займатися цілком законно, але тільки якщо вона не є для жінки єдиним джерелом доходу. Тобто, на думку данців, у проституції немає нічого поганого, якщо це – не сувора необхідність. Тому данські повії в денні години можуть навіть працювати вчительками на підміні. Такій ситуації активно висловлюють протест незадоволені – причому відразу з двох боків. Частина громадськості заявляє, що уряд приділяє недостатньо уваги підтримці проституції для інвалідів, яким для нормального сексуального життя вона часто необхідна – а отже, ці послуги повинні надаватися їм безплатно (коштом платників податків). З іншого боку – поборники моралі, які заявляють, що проституцію треба заборонити через негуманне ставлення до жінки.
Кіпр: не лише офшори, але й торгівля людьми
Ця цивілізована європейська держава багато років вважається одним із центрів нелегальної торгівлі людьми. На жаль, саме на Кіпрі найпростіше зустріти жінку, в тій чи іншій мірі обманом залучену до занять проституцією. Найчастіше йдеться про дівчат зі Східної Європи: їх заманюють сюди, пропонуючи іншу роботу, залякують, відбирають паспорти... Отже, на Кіпрі совісному клієнту слід замислюватися про те, чи за своєю волею його тимчасова партнерка (або партнер) працює в секс-бізнесі.
Нідерланди: сюрприз для "кіндерів"
Нідерланди узаконили проституцію у 2000-му – і відразу ж стали центром європейського секс-туризму завдяки бездоганній організації процесу, а також гарантованій повній безпеці для клієнтів. Є й ще одна особливість: хоча самим "жрицям кохання" повинно бути не менше 18 років, клієнтам дозволяється відвідувати їх із 16-річного віку. Не дивно, що країна стала справжнім раєм для європейських підлітків, які хочуть якнайшвидше подорослішати. Секс-працівниці законним чином реєструються і платять податки, їхні імена вносять у спеціальну базу даних, звіряючись з якою, відповідні органи стежать за своєчасним проходженням медоглядів.
Знаменитий квартал червоних ліхтарів в Амстердамі. Нідерланди – країна, відома своїм максимально лояльним ставленням до проституції та певною "естетизацією" цього ремесла
Нова Зеландія: легальне навіть сутенерство
Тут проституція була схвалена законом понад десять років тому. Не дивно, що в країні йде активне формування і доопрацювання законодавчої бази, яка захищає як повій, так і їхніх клієнтів. Згідно із законом, і тим, хто надає секс-послуги, і власникам будинків терпимості має бути не менше 18 років. Людям з кримінальним минулим, швидше за все, не дадуть дозволу на роботу в цій сфері. А ось сутенерство в Новій Зеландії цілком легальне. І хоча великі групи громадян у країни досі виступають проти легалізації проституції, їхню вимогу влада, схоже, не виконає.
Сінгапур: у суворо відведених місцях
У країні-мрії, яку ми знаємо передусім через афоризми Лі Куан Ю, змінився віковий ценз для занять проституцією. Раніше дівчата в Сінгапурі мали право займатися проституцією з 16 років, а тепер – з 18. Крім сексу з неповнолітніми, в Сінгапурі діє заборона на сутенерство і публічне чіпляння до чоловіків на вулицях. Проте між двома повнолітніми громадянами дозволено все, але лише у спеціально відведених кварталах червоних ліхтарів. Потрапивши туди, забудьте про умовності – тут знайдеться будь-яка "полуничка" на ваш смак, до того ж абсолютно легальна і абсолютно безпечна: проходження регулярних медоглядів для "жриць кохання" є обов'язковим.
Фінляндія: з широко закритими очима
Сьогодні Фінляндія переживає справжній бум секс-індустрії, яка прийшла на зміну спаду 1990-х. Нещодавно вся нація вчергове захоплено обговорювала проблему проституції, і результатом обговорення став наступний висновок: продажна любов не суперечить закону, якщо вона належним чином прихована від очей публіки. Сутенерство ж суворо заборонено – до цього заходу вдалися, щоб захистити жінок від примусу до проституції. Тож у Фінляндії секс-бізнес – це зона веселощів, що відбувається виключно за згодою сторін. Любителі "полунички" знайдуть тут чимало нестандартних задоволень – наприклад, ресторани з сексуальною тематикою, де на десерт можна отримати ну дуже гарячий "привіт" від офіціантки.
Читайте також: Там дуже багато гетеросексуальних жінок, – інтерв’ю з Тимуром Левчуком про гей-клуби в Україні