Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Легалізувати все: "Секс – не злочин!"

21:00, 10 січня 2017 95514 Читать новость на русском

Послуги сексуального характеру за гроші в Україні надаються, так само як і діють азартні гральні заклади – хоча обидві сфери діяльності заборонені нашим законодавством. Тож питання про наведення ладу у цих сферах шляхом узаконення постає регулярно. Зокрема, активісти пропонують скасувати покарання за "сексуальне заробітчанство". Як, навіщо і що це дасть — з'ясовували журналісти сайту "24".

16 грудня минулого року правозахисники і секс-працівниці влаштували пікетування Міністерства внутрішніх справ з вимогою легалізувати добровільну секс-роботу. При цьому вони визнають: сьогодні українське суспільство не готове до легалізації проституції як бізнесу. Але і дозволяти поліції та депутатам диктувати, як саме має працювати цей "бізнес", і "кришувати" його – не бажають.

Закінчилось пікетування тим, що учасники домовились і надалі гуртуватись, об’єднувати зусилля, і таки домогтися того, аби відмінити покарання за секс-роботу, розповіла у коментарі сайту "24" керівниця Всеукраїнської благодійної організації "Легалайф-Україна" Наталія Ісаєва. Найсумніше, зі слів активістки, що боротися за права секс-працівниць доводиться не з суспільством – тим самим, яке не готове – а з правоохоронцями.

Корінь зла

Самі секс-працівниці переконані: існування адміністративної відповідальності за "проституцію" (ст. 181.1 Кодексу про адміністративні правопорушення) нічим не обґрунтоване, адже секс-робота не становить суспільної небезпеки. Натомість, ця норма заганяє секс-працівниць у "підпілля", де вони зазнають насильства, дискримінації та стигматизації як з боку клієнтів, так і з боку правоохоронців.

Активісти підкреслюють: йдеться про добровільне зайняття таким видом заробітку, на який з різних причин йдуть повнолітні дієздатні особи. Водночас, як наголошує Наталія Ісаєва, за дитячу проституцію і примус до секс-роботи має бути ще більша відповідальність, ніж нині. Але це – вже інша історія.

Правозахисники, які регулярно моніторять роботу поліції, стверджують: нинішня боротьба із секс-бізнесом спрямована не проти торгівлі людьми чи втягування у проституцію, а проти жінок, які стають для правоохоронців легкою здобиччю.

Навішування на нас, секс-працівників, протоколів і переслідування за добровільну секс-роботу заганяє нас у тінь, дає можливість поліції "кришувати" секс-бізнес, здійснювати насильство, вимагати з нас гроші, шантажувати розкриттям наших даних. Ми стаємо вразливими, нас дискримінують як представники держави, так і лікарі, і суспільство в цілому. Ми, секс-працівники, хочемо мати рівні права, доступ до медичних послуг, вільно розпоряджатися своїми життям, здоров'ям, без насильства,
— пояснила Ісаєва.

Поліцейська статистика

У відповідь на запит сайту "24" стосовно виявлення фактів зайняття проституцією, у Нацполіції повідомили: за 11 місяців 2016 року було виявлено 1750 адміністративних правопорушень за тією ж статтею 181-1 КУпАП , виявлено 1283 осіб, що вчинили адміністративні правопорушення. Водночас, у 2015 році таких правопорушень було 3843 (і 2137 осіб), а за 2014 рік відповідно – 5790 правопорушень та 3010 осіб.

На уточнюючі запитання: "скільки осіб притягнуто до відповідальності і за які саме порушення та в яку суму оцінюється обіг коштів у цьому "бізнесі"?" відповіді ми не отримали, оскільки звітністю Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції "102" (який, власне, і надав відповідь) це не передбачено.

А отже, виникає логічне запитання: чи це дійсно випадків надання платних секс-послуг стало менше, чи поліція стала менше їх ловити?

Як зауважила Наталія Ісаєва, та картинка, яку показують у телевізорі, коли "накривають" черговий "секс-притон", так картинкою і лишається.

Бо ж ніхто не відслідковує, чи дійсно молодиків, що у кадрі лежать вниз обличчям, було притягнуто до відповідальності. А насправді відповідати перед законом доводиться саме секс-працівницям, які по-чесному мали би йти як жертви незаконного організованого секс-бізнесу,
– наголосила вона.

Що робити?

Головна ініціатива правозахисників і активістів: внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та скасувати статтю 181-1, яка передбачає покарання за секс-роботу.

Питання декриміналізації секс-роботи – це питання громадського здоров’я, вважає менеджерка програми "Громадське здоров’я" Міжнародного фонду "Відродження" Олена Кучерук.

Оскільки будь-які репресивні практики поліції або приниження, з якими жінки часом стикаються у кабінеті лікаря, обмежують, в тому числі, доступ до медичних і соціальних послуг для працівниць секс-бізнесу. Це призводить до того, що робота продовжується "у підпіллі", без доступу до медичної допомоги, регулярних обстежень і медогляду,
– наголосила вона.

Результати дослідження Amnesty International, проведеного в декількох країнах світу, також свідчать, що декриміналізація – найкращий шлях, яким може піти держава для захисту секс-працівників від порушення їхніх прав.

Сьогодні ми маємо переконливі докази того, що система переслідування секс-працівників не працює. Наявність покарання за секс-роботу майже не впливає на масштаби цього явища, проте вона сильно впливає на життя тих людей, які задіяні у секс-роботі. Якщо ми хочемо зменшити масштаби секс-бізнесу, ми повинні допомогти секс-працівникам поновити їхні права, дати їм можливість навчатися, отримувати соціальні послуги та працювати на більш безпечних роботах,
— уточнила представниця Центру інформації про права людини Маргарита Тарасова.

Правозахисники констатують: злочини проти секс-працівників залишаються без належного розслідування, що дозволяє їхнім кривдникам продовжувати чинити насильство безкарно. Директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук наголосила: люди, що надають секс-послуги, стають жертвами насилля, побиття, незаконних арештів, не можуть навіть поскаржитись на це, а їхні справи не розслідуються. І єдина ефективна форма захисту прав секс-працівниць – скасувати відповідальність за секс-роботу.

Діюча законодавча відповідальність

Для довідки: власне стаття 181-1 кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає, що заняття проституцією тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 85 до 170 гривень, а повторне протягом року – від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 136 до 255 гривень.

За створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти (ст. 302 Кримінального кодексу України), сутенерство (ст. 303 ККУ): якщо ви отримуєте гроші за звідництво клієнта і подруги, яка також надає секс-послуги за гроші, або надаєте їм своє місце проживання за оплату для "зустрічі" – такі дії підпадають під ознаки кримінального злочину і караються штрафом до 850 гривень (п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або обмеженням волі на строк до двох років. Якщо такі заняття систематичні, або вчинені організованою групою – за них можуть притягнути до кримінальної відповідальності та покарати аж до позбавлення волі до п’яти років.

Ще суворішим є покарання за заняття сутенерством або втягнення особи в заняття проституцією, примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого стану цієї особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства – за цей злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. Якщо ці дії вчинюються організованою групою або відносно неповнолітнього, то покаранням може бути позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.

Де "віз"?

Тож саме скасування першого пункту відповідальності прагнуть активісти. Аби людина, що вибирає, свідомо і добровільно, такий спосіб заробітку, могла не боятися шантажу з боку правоохоронців і тиску від посередників-сутенерів.

За словами Наталії Ісаєвої, юристами правозахисних організацій був розроблений законопроект про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення і скасування статті 181-1. Для внесення його в Раду активісти звернулися до нардепа Андрія Немировського.

Поки що законопроект в Раду не внесений. Можливо, є якісь перешкоди. Або недостатньо політичної волі,
– уточнила Ісаєва.

Сам Немировський на запитання сайту "24" про подальшу долю цього проекту відповів, що насправді не все так просто, і що декриміналізація неможлива без легалізації.

Запровадження декриміналізації секс-послуг в Україні має відбутись з урахуванням громадської думки, зважено й одночасно з її легалізацією, відповідно до якої буде запроваджено, зокрема: обмеження щодо віку для осіб, які будуть надавати такі послуги, місць надання, медичного захисту клієнтів та секс – робітників, обмеження щодо реклами та інших аспектів, які стосуються легалізації цієї сфери послуг,
– підсумував Немировський.

Набираємося терпіння. Здається, "цей дощ надовго", як співалося у пісні. Так само, як і наведення ладу у гральному бізнесі.

Усі фото: Facebook-сторінка "Центр інформації про права людини"

Читайте також: Легалізувати все: гральний бізнес і "казино внутрішніх справ"

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук