Тиск на Україну замість Росії: що насправді стоїть за діями Трампа і до чого це призведе

Заяви Дональда Трампа про війну в Україні, які фактично ставлять Київ і Москву на один рівень відповідальності, можуть свідчити про спробу Білого дому відбілити російські злочини та змусити жертву агресії піти на поступки. Водночас спільні заходи української та російської делегацій у Вашингтоні, обіцянки великої мирної угоди й розмови про енергетичне перемир'я викликають питання щодо справжніх намірів американської адміністрації. Однак без реального тиску на Кремль будь-які домовленості можуть лише дати Росії час на підготовку нових атак.

Українська журналістка та медіарадниця Razom for Ukraine Катерина Лісунова пояснила 24 Каналу, чому адміністрація Трампа тисне саме на Україну, як зустріч у Білому домі допомагає Кремлю та чи варто розраховувати на нову велику угоду за участю Європи. Також журналістка оцінила перспективи енергетичного перемир'я, пояснила, чому Росія не зацікавлена в припиненні війни та як перемога демократів на проміжних виборах може змінити політику США щодо України.

Чому Білий дім тисне саме на Україну

Трампа запитали, чи обговорював він із посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим російські атаки на цивільних в Україні, однак він натомість згадав про загибель мирних жителів у Росії. Якою була ваша реакція на таку відповідь і чи не свідчить вона про те, що Трамп вважає Україну та Росію однаково відповідальними за війну?

Я думаю, що на даному етапі такі заяви, які ми вже неодноразово чули, – це, по суті, відбілювання російських злочинів, жахливих і нелюдських російських злочинів. Ми говоримо про зґвалтування дітей, вбивства мирних жителів – це те, про що навіть говорити огидно. 

І використання цього наративу про "обидві сторони", твердження, що обидві сторони винні, обидві сторони гинуть і мають зупинитися, – це, по суті, наратив для відбілювання російських злочинів.

Це ставить жертву і агресора на один рівень, що просто неправильно. Це неправда. Якщо говорити про інформацію, якщо ми оперуємо чистими фактами. Як ви щойно зазначили, українці ніколи не цілилися в російських цивільних, ніколи не атакували місця з російськими мирними жителями. Це чистий факт, це загальновідомий факт, який дуже легко перевірити.

Українська журналістка про  настрої у США щодо політики Трампа: відео

У сучасному світі все буквально зафіксовано на відео, це найбільш висвітлювана онлайн-війна в історії людства. І дуже легко перевірити, що це просто неточно, якщо ми говоримо про факти. Тож я розглядаю такі заяви як наратив, що відбілює російські злочини.

Як у Вашингтоні сприйняли зустріч української та російської делегацій у Білому домі, зокрема присутність підсанкційних російських чиновників і теплий прийом обох сторін Меланією Трамп? Чи може така атмосфера сприяти новим домовленостям між Україною та Росією?

Я маю на увазі, що якщо надія на нові домовленості і є, то росіяни порушать їх одразу ж після підписання. Така історична практика. Тому я думаю, що українці не є наївними в цьому питанні. Це питання того, чи західний світ досі настільки наївний, щоб довіряти "руському міру".

Я б сказала, усі дії, вчинки, заяви, які ми бачили вчора, і про які ми говорили – через це відбілювання російських злочинів, ставлячи жертву й агресора в один ряд, – це саме те, що ми бачили в Білому домі, зокрема з Меланією Трамп.

До слова. Володимир Зеленський відзначив Меланію Трамп орденом княгині Ольги I ступеня за значний внесок у порятунок депортованих українських дітей та організацію гуманітарної допомоги. Нагороду першій леді США у Білому домі вручив омбудсмен Дмитро Лубінець. Завдяки посередництву дружини американського президента також вдалося погодити тимчасове припинення вогню в Олешках для проведення евакуаційної місії.

Перш за все, в українців немає іншого вибору, окрім як брати в цьому участь, бо Україні потрібна американська підтримка. І американці також є тими, хто гарантував цю підтримку. Це не те, що українці вимагають нізвідки. 

Ми знаємо про меморандум та багато інших обіцянок, фактично наданих американцями. Тож очікування українців щодо американської підтримки та підтримки західних союзників є цілком справедливими. І вони також, українці, буквально потребують цього, і в них немає іншого вибору.

Тож їм потрібно брати участь у цій події, у цій, як ви називаєте, політичній акції, яку ми бачили, але наративи та заяви – я повторюся – відбілюють російські злочини. Єдине питання – це факт, ось як ми маємо це сприймати, що ми не повинні це нормалізувати, але єдине питання, яке виникає з того, що ми побачили, це чому, чому адміністрація просуває цей порядок денний.

Це також може бути наслідком інерції, яку вони розпочали під час цих передвиборчих перегонів до Конгресу, коли Дональд Трамп вирішив, що це буде чудовою кампанією – тиснути на Україну і таким чином нібито здобути якісь перемоги та досягти певних політичних здобутків. Існує багато теорій, чому ця адміністрація так чинить, у нас немає чіткої відповіді на це.

Одна з теорій полягає в тому, що адміністрація думала, і, мабуть, досі думає, що тиснути на Україну буде набагато легше, ніж тиснути на Росію. І саме тому, просто тиснучи на жертву, щоб вона здалася, адміністрація Дональда Трампа може здобути якусь політичну перемогу, нібито закінчивши війну шляхом придушення жертви та примушування України до капітуляції.

Але це також свідчить про дуже велике нерозуміння цього регіону, про те, що, якщо тиснути на українців, вони лише чинитимуть опір ще сильніше. І це історичний факт, і це, по суті, те, що зробили б багато інших країн, і це, я б сказала, просто помилкова політика, яку ми спостерігаємо.

Як зустріч у Білому домі допомагає Кремлю

Чи не створює участь української делегації у спільних заходах із росіянами враження, що Україна готова до нормалізації відносин із тими, хто її вбиває? Чи не суперечить це міжнародній політиці тиску на Росію, зокрема санкціям, дипломатичній ізоляції та обмеженням у спорті?

Я маю на увазі, що це однозначно підриває всі зусилля, які докладають інші союзники, тиснучи на Росію. Дії, які ми бачимо з боку американської адміністрації, підривають усю виконану роботу, а ця робота і так недостатня, і треба було зробити набагато більше, і навіть ці маленькі кроки підриваються такими діями, і це, по суті, правда.

Якщо ми говоримо про українців, які сідають за стіл переговорів з росіянами, то українці сідали навпроти росіян багато разів. Було багато переговорів, було багато спроб українців закінчити це дипломатично, закінчити це шляхом переговорів, але росіяни – це єдина сторона в цих переговорах, яка не бажає закінчувати цю війну, тому що Україна не є кінцевою метою для них. Відбудова СРСР – це кінцева мета для Путіна, і отримання нових територій у Європі – це кінцева мета для Путіна.

Ось чому Україна навіть не є головною причиною цієї війни, і саме тому будь-які переговори, усі переговори, які українці вели також і з європейцями, ніколи не закінчувалися жодною реальною угодою з боку Росії.

Велика угода Трампа: чому їй не вірять

Після зустрічі з Кирилом Дмитрієвим Трамп знову заговорив про велику угоду за участю України, Росії та Європи. Як у Вашингтоні розуміють ці заяви американського президента і що він насправді може мати на увазі?

Якщо ми говоримо про обіцянки великої угоди, яка все вирішить, то на цей момент американське суспільство об'єктивно сприймає це скоріше як казку про хлопчика, який кричав "вовк". Ми вже чули це багато разів. 

Ми чули багато, що у 2024 році війна мала закінчитися за два дні після того, як Трамп повернеться на посаду. Чого не сталося. Я думаю, що найбільша проблема всіх цих обіцянок, особливо коли Трамп обіцяє, ну, укласти якусь угоду разом із європейцями.

У цієї адміністрації є одна велика помилка. Вони ніколи не думають про росіян. Європейці приєднаються до будь-яких зусиль. Україна приєднається до будь-яких зусиль, але Росія буде тією, хто порушить кожну обіцянку. 

Тож неважливо, що ви робите серед союзників, скільки людей ви залучите до цих зусиль. Є лише одна проблема, і це Росія. І поки адміністрація не почне зосереджуватися на реальній проблемі, війна не закінчиться. Вона лише розширюватиметься.

І за ці два минулі роки, на жаль, за ці два роки адміністрації Трампа загинуло більше людей, ніж раніше, і жертв було більше, ніж власне під час війни. Це факти на місцях. І поки адміністрація не зосередиться на справжній причині цієї проблеми, на її суті, проблему не буде вирішено.

Це одне, а інше – я б сказала, будь-яка заява про нову велику угоду за участю європейців сприймається тими, хто підтримує Україну, з більшою підозрою, бо для них це завжди звучить як чергова ідея тиску на Україну та Європу, адже ці два роки Україна сильно покладалася на європейських союзників, коли втратила більшу частину підтримки від Сполучених Штатів Америки.

Чому перемир'я не зупинить Росію

Що люди у Вашингтоні думають про енергетичне припинення вогню, енергетичне перемир'я між Україною та Росією? Чи це взагалі можливо? Я чув багато ідей. Ну, він в недавньому інтерв'ю сказав, що не вірить Путіну. Який сюрприз, правда? Але в будь-якому разі, так. 

Отже, по суті, він сказав, що Путін ні на що не погодиться до весни і посилюватиме атаки на українську енергетичну інфраструктуру, особливо в грудні, січні тощо. Що люди у Вашингтоні думають після цієї так званої дизельної угоди, яка взагалі не є угодою з Росією?

Це складне питання, бо люди у Вашингтоні різні. Якщо ми говоримо про прихильників України, якщо ми говоримо про саму адміністрацію, то ви щойно згадали дизельну угоду, яка на цей момент виглядає так, ніби жоден порт не хоче приймати російський дизель, бо це накладе багато юридичних зобов'язань на будь-яку американську компанію, яка почне з ними справу, оскільки це суперечить уже ухваленим законам.

Принаймні три закони суперечили цьому рішенню Дональда Трампа. Принаймні один закон точно містить певні формулювання, що можуть це дозволяти, але існує як мінімум один закон, який однозначно це забороняє. 

Тому будь-яка компанія, яка отримає це російське дизельне паливо, не зможе нічого з ним зробити, бо на неї подадуть до суду, і вона матиме багато юридичних зобов'язань та проблем, якщо це зробить. Ось чому більшість компаній на цей момент просто відмовлялися від тих російських суден з російським дизелем. Це по-перше.

Інша річ, якщо ми говоримо про енергетичне припинення вогню. О, ви запитали мене, що про це думає Вашингтон. Якщо ми говоримо про адміністрацію, швидше за все, вона розглядає це в ключі політичних вигод. 

Тож будь-яке припинення вогню виглядало б так, ніби адміністрація цього домоглася, уклала цю угоду, і це принесе певні політичні дивіденди адміністрації Трампа. Принаймні, вони це так бачать. Принаймні, саме так вони це бачать, виходячи з того, що ми зрозуміли за ці два роки.

Тож вони були б готові зробити все, щоб це сталося, але, по-перше, як ви щойно сказали, Росія точно не припинить нападати на Україну, поки не відчує, що програє або не має сил. Якщо вони відчувають, що мають перевагу, якщо вони відчувають, що їх про щось просять, це означає, що вони більш впливові. 

Це дає їм більше сили, принаймні так працює психологія Путіна. Тож поки він відчуває, що досить сильний, він продовжуватиме цю війну. Вони точно не зупиняться.

Крім того, якби вони зупинилися, я не думаю, що це було б ідеальним сценарієм для України, бо вони просто все відбудують, оскільки це означатиме, що Україна теж зупиниться, а росіяни відновлять усе пошкоджене і просто повернуться до нових атак з новими силами, з новою енергією, і саме цього нам слід очікувати.

Тож навіть у цій можливості, у цій можливості угоди ми приходимо до того ж висновку. Поки ви не чините тиск на Росію, ви не досягаєте жодних цілей. Ви не отримаєте від росіян жодних зобов'язань щось робити чи дотримуватися будь-яких обіцянок.

Чого насправді боїться Кремль після перемоги демократів

Європа також продовжує закуповувати російський газ, тож не може вважатися цілком невинною у питанні енергетичної співпраці з Москвою. Водночас Кремль не демонструє занепокоєння перемогою демократів у США та сподівається на незмінність політики Трампа. Чи не недооцінює Москва можливі наслідки цих виборів?

Маю на увазі, Москва каже, що вони здобувають більше територій в Україні, хоча насправді втратили більше, ніж будь-коли з 2022 року. Тож це не означає, що це реальний стан справ на місцях. Росія ніколи не каже правду. У дипломатії є лише одне правило. Ніколи не довіряйте росіянам. Це по-перше.

По-друге, якщо вони публічно заявляють, що зовсім не бояться цього, це означає, що вони, ймовірно, бояться. Це по-перше, тому що інакше вони не виступали б із такою сміливою заявою. Це те, що вони роблять, а насправді вони налякані. Вони кажуть, що не бояться, і кажуть це голосно, дуже голосно і публічно. Це їхня постійна політика.

По-третє, політична атмосфера в Сполучених Штатах точно зміниться. І об'єктивно вони все ще можуть покладатися на Дональда Трампа, а багато політик міжнародних відносин у Сполучених Штатах знаходяться в руках виконавчої влади, тобто адміністрації. 

А Конгрес більше відповідає за внутрішні заходи, угоди та політику, а зовнішня політика більше в руках президента, історично за законом тощо, оскільки він є виконавчою владою.

Але здійснювати виконавчу владу буде набагато важче, коли немає підтримки Конгресу, і я вже знаю, що з боку демократів буде багато дій, щоб тиснути на цю адміністрацію з метою надання більшої допомоги Україні. 

Я знаю про положення в наступному NDAA, Законі про національну оборону, з додатковою допомогою Україні, і поки що це виглядає непогано. Це виглядає добре. Є ідеї, є пропозиції від провідних демократів додати додаткову допомогу Україні до NDAA, чого не відбувалося протягом останніх двох років.

А також у них є ще одна можливість тиснути на адміністрацію. Це річний бюджет, який також буде ухвалюватися, що найчастіше призводить до шатдаунів тощо. Але це ще одна можливість для демократів тиснути на цю адміністрацію. Це по-перше.

Інша річ – буде багато розслідувань. Палата представників має право на виклик до суду. Вони можуть викликати людей і дійсно планують залучити їх для свідчень у комітетах, і ми говоримо про найближче оточення Дональда Трампа. 

Ми говоримо про розслідування щодо корупції. Ми говоримо про можливий процес імпічменту проти Піта Гегсета, міністра оборони, якого нині називають міністром війни. Так. Тож це речі, на які ми повинні очікувати з січня, і це значно ускладнить будь-які дії цієї адміністрації на підтримку Росії.

Як перемога демократів змінить політику США

Чи означає перемога демократів щось для України в цілому? Маю на увазі, чи може новий Конгрес ускладнити Трампу тиск на Росію? Тобто, пом'якшення тиску на Росію або обмеження військової допомоги Києву?

Я маю на увазі, є три речі. По-перше, будуть кроки для надання більшої підтримки Україні. Це один момент з боку демократів.

Інший момент, буде великий тиск на Дональда Трампа з боку Республіканської партії, всередині партії, через цю велику поразку, тому що він є лідером партії, який мав би привести їх до більшої влади, до більших здобутків, до більших цілей тощо, чи не так, чого він не зробив. 

Він цього не досяг, і це те, над чим республіканці будуть думати в найближчий час, наступні два роки точно. Також буде тиск з боку донорів Республіканської партії, тих людей, які фінансують цю партію, через результати проміжних виборів.

І останнє, на що я вкажу, звісно, результат проміжних виборів базується на економіці, на цінах, власне на цінах на бензин та багатьох інших речах. Ми не повинні недооцінювати моральний компас американців. Україна та несправедливе ставлення до українців відіграли свою роль.

Я розмовляла з людьми на виборчих дільницях, коли вони голосували, і багато хто з них сказав, що ставлення до України було однією з причин, чому вони зараз голосують за демократів, хоча голосували за Трампа у 2024 році. Я спілкувалася з такими людьми, і моральний компас також відіграє певну роль. Звісно, це не так важливо, як економіка тощо.

Але я написала про це у своїх соціальних мережах, і багато американців відповіли, що це правда. Це те, що змінило їхню думку. Тож нам не слід забувати про той факт, що більшість американців підтримують Україну. 

Ще більша більшість американців не любить Росію, а політика зближення з нею чи тиску на Україну є непопулярною у Сполучених Штатах Америки. І ми маємо розуміти, що голос американського народу має значення і відіграє роль у США. Тож така підтримка українців і цей її аспект відіграватимуть свою роль.