"Це просто путінський губернатор": Рашкін про Трампа, Starlink і новий тиск на Україну

Суперечка довкола Starlink загострила питання залежності української оборони від рішень Ілона Маска та адміністрації Дональда Трампа. Напередодні виборів до Конгресу США дедалі гостріше постає й питання відповідальності американського керівництва за політику щодо України.

Американський політичний оглядач Юрій Рашкін в ефірі 24 Каналу пояснив, чому Маск може зіткнутися з тиском законодавців і чим небезпечний Трамп після виборів. До аналізу долучився журналіст Роман Цимбалюк, який оцінив українські удари по Росії, суперечності навколо Донбасу та незмінні вимоги Кремля.

Маск ризикує втратити контракти

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Дональд Трамп заслуговуватиме на Нобелівську премію миру лише в разі справедливого завершення війни проти України. Водночас він публічно відповів Ілону Маску, нагадавши, що європейські держави оплачують послуги Starlink, які використовує Україна.

Рашкін вважає таку позицію Варшави правильною, адже мовчання союзників Трамп може сприймати як згоду з власними рішеннями. Маск опинився в особливо вразливому становищі: його компанії отримують великі державні замовлення, а сам він витратив сотні мільйонів доларів на підтримку американських політичних кампаній.

За оцінкою оглядача, нинішній американський президент має значно більше важелів впливу на Маска, ніж навпаки. Водночас у Конгресі представники обох партій дедалі активніше порушують питання про політичний вплив мільярдера та залежність державних систем від його компаній.

Мій досвід у Сполучених Штатах підказує: коли ти виступаєш проти держави, держава зрештою тебе перемелює. Одна людина проти цієї машини ще не перемагала. А проти Маска зараз формується коаліція і зліва, і справа,
– наголосив Рашкін.

Однією з причин невдоволення стала поведінка Маска після проблем із супутниковим зв'язком. Він звинувачував Україну в корупції та ставив під сумнів використання американських коштів, хоча європейські партнери оплачують значну частину відповідних послуг.

Навіть після відновлення роботи Starlink залишається питання стабільності доступу до системи. Рашкін не виключає повторення проблем після виборів у США, оскільки технологічна залежність України та її партнерів від однієї приватної компанії нікуди не зникла.

Особливо складною є ситуація з альтернативами. Навіть конкуренти SpaceX використовують її ракети для запуску власних супутників, оскільки не мають достатніх можливостей для самостійних запусків.

Якщо ви не вкладатимете гроші в дослідження та розвиток власних технологій, то залежатимете від таких людей. А потім питатимете: як ми взагалі опинилися в цій ситуації? Робити щось потрібно було значно раніше,
– пояснив політичний оглядач.

Європейські держави вже розглядають можливості створення незалежних систем супутникового зв'язку, зокрема для України. Проте ці проєкти потребують часу та інвестицій, тоді як військовим необхідний стабільний зв'язок уже зараз.

Трамп може стати небезпечнішим

Після проміжних виборів до Конгресу 3 листопада Дональд Трамп може опинитися в складнішому політичному становищі. Якщо республіканці втратять більшість у Палаті представників, його адміністрації доведеться значно частіше відповідати на запитання законодавців щодо власних рішень.

Рашкін погоджується, що американський президент за такого сценарію матиме менше можливостей для одноосібних дій. Проте ослаблення політичного впливу не означатиме, що він відмовиться від конфронтаційного стилю.

Він буде обмеженішим у своїх можливостях, але стане злішим і небезпечнішим. Якщо справи в Трампа йдуть добре, він нахабніє. Якщо погано – лютує. Я ще не бачив ситуації, коли він просто заспокоївся,
– зауважив Рашкін.

Одним із ризиків він називає спроби поставити під сумнів результати голосування. Американський президент і його прихильники вже використовують судові механізми в суперечках навколо виборчих процедур, а Рашкін не виключає значно гострішого протистояння після оголошення результатів.

Оглядач навіть допускає повторення заворушень, подібних до подій 6 січня 2021 року, коли прихильники Трампа штурмували Капітолій. Однак головним способом запобігти такому сценарію він вважає високу явку виборців та переконливий результат голосування.

Історично партія чинного президента США часто втрачає місця на проміжних виборах. Значна поразка республіканців, за припущенням Рашкіна, може зменшити можливості Трампа оскаржувати результати та мобілізувати прихильників для вуличного протистояння.

Він робитиме все, що зможе, але не все, що захоче. Як і Путін. Вони обидва хотіли б значно більшого, але їхні можливості все-таки мають обмеження,
– пояснив американський оглядач.

Важливу роль матимуть американські державні інституції, зокрема Конгрес, суди та правоохоронні органи. Рашкін вважає, що навіть за найгіршого політичного сценарію вони залишаються головною перешкодою для необмеженої влади президента.

Донбас не зупинить Путіна

Держсекретар США Марко Рубіо назвав Донбас центральним питанням переговорів щодо завершення російсько-української війни. Проте Рашкін переконаний, що зведення всього конфлікту до територіальних претензій Кремля лише спрощує справжні наміри Володимира Путіна.

Москва вимагає від України залишити неокуповані райони Донецької області, зокрема важливі оборонні рубежі. За словами оглядача, у Вашингтоні можуть розглядати це як окрему поступку, яка дозволить укласти мирну угоду, хоча Росія не відмовляється від значно ширших цілей.

Рубіо тут не стратег, а тактик. Це ніби терорист вимагає передати йому всі ключі, а нам кажуть: він просто хоче ключі, більше нічого. Це божевілля,
– заявив Рашкін.

На його думку, Рубіо чудово розуміє особливості авторитарних режимів. Він багато років працював у Сенаті, займався зовнішньою політикою та добре знає, як діють диктатури, зокрема кубинський режим.

Однак перебування на посаді держсекретаря та політичні амбіції можуть змушувати його підтримувати підхід Трампа, навіть коли він суперечить попереднім переконанням. Рашкін припускає, що частина американських посадовців розраховує на відмову України від російських умов, після чого відповідальність за провал переговорів можна буде перекласти на Київ.

Він усе розуміє. Але сподівається, що Україна ніколи на це не погодиться, а тоді головне – перекласти провину на когось іншого. Не Рубіо винен, не Путін, не Трамп. Хто в нас залишається? Україна,
– зазначив політичний оглядач.

Подібна позиція Вашингтона створює для України додатковий дипломатичний тиск. Адже вимога залишити укріплені райони Донеччини стосується не лише територій, а й можливостей стримувати подальший російський наступ.

Конгрес готує розслідування

У разі перемоги демократів на виборах одним із перших питань може стати перевірка рішень адміністрації Трампа, зокрема щодо Starlink та державних контрактів SpaceX. Рашкін очікує, що законодавці вимагатимуть документи, свідчення посадовців і пояснення щодо обмежень, які могли вплинути на українську оборону.

Водночас новий склад Конгресу офіційно розпочне роботу лише 3 січня. До цього республіканці зберігатимуть нинішні повноваження, а адміністрація Трампа матиме час просувати власні рішення.

За словами Рашкіна, демократи вже сигналізують про наміри перевіряти фінансові операції та державні контракти. Проте навіть після отримання більшості розслідування можуть зіткнутися з труднощами, адже Трамп обіцяє захищати своїх союзників, зокрема за допомогою президентського помилування.

Оглядач припускає, що Росія намагається використати останні тижні перед виборами для посилення тиску на Трампа. Він пов'язує це з українськими ударами по російських об'єктах та небажанням Кремля відмовлятися від спроб домогтися поступок дипломатичним шляхом.

Кожен новий план, який виникає у Трампа, завжди приходить із Кремля. Це вже не просто всі дороги ведуть до Путіна – уся інформація йде звідти. Це просто путінський губернатор,
– заявив Рашкін.

Водночас він високо оцінює витримку Володимира Зеленського, який змушений продовжувати контакти з Вашингтоном, не погоджуючись на російські вимоги. На думку оглядача, вирішальним чинником залишається опір українців, які тримають фронт і не дозволяють Кремлю реалізувати свої плани.

Після виборів напруження може перейти й у бюджетні суперечки. Зокрема, Трамп та керівництво Пентагону потребуватимуть підтримки законодавців для ухвалення нових оборонних витрат, а частина республіканців після можливої поразки партії вже не матиме колишніх причин беззаперечно підтримувати президента.

Іран і проблеми Кушнера

Ситуація на Близькому Сході також може вплинути на результати американських виборів. Рашкін звернув увагу на зростання цін на енергоносії та ризик відновлення масштабних бойових дій проти Ірану після голосування у США та Ізраїлі.

Він припускає, що адміністрація Трампа прагне уникнути нового загострення до 3 листопада, оскільки подальше подорожчання пального може посилити невдоволення американських виборців. Оглядач також згадав припущення Лева Парнаса про те, що Росія та Іран можуть координувати свої дії з огляду на внутрішньополітичні інтереси Трампа.

Схоже, що Ізраїль і Сполучені Штати готуються відновити військові дії проти Ірану після виборів. Спочатку виборцям дадуть проголосувати, а потім почнуть говорити про нову військову операцію. Очікуйте подальшого зростання цін,
– припустив Рашкін.

Нафтова ситуація вже створює труднощі для Білого дому, оскільки американці відчувають наслідки подорожчання пального разом із впливом тарифної політики Трампа. Оглядач вважає спроби перекласти відповідальність за це на Україну політично невдалими.

Критика стосується й ролі Джареда Кушнера, який бере участь у важливих міжнародних переговорах. Рашкін згадав повідомлення про його фінансові зв'язки за кордоном і наполягає, що питання можливої непрозорості таких відносин повинні перевіряти відповідальні американські органи.

Натомість значну частину зовнішньополітичних контактів адміністрації ведуть люди з найближчого родинного оточення президента. На думку оглядача, це створює додаткові ризики для державної політики США, особливо коли йдеться про переговори з Росією та країнами Близького Сходу.

Саміт заради поділу світу

Після американських виборів можуть відновитися тристоронні переговори за участю України, США та Росії. Паралельно обговорюють можливість зустрічі Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, яку Кремль прагне використати для демонстрації власної міжнародної ваги.

Рашкін скептично оцінює можливий результат таких контактів. Він вважає, що великі держави можуть намагатися обговорювати сфери впливу, однак реальність значно складніша за плани політиків, які хочуть домовитися про майбутнє інших країн без їхньої участі.

Я очікую того, чого завжди очікую від Трампа: фотографій і ганьби. І не обов'язково саме в такому порядку. Може бути ганьба просто на фотографії,
– іронічно сказав Рашкін.

За його оцінкою, уявний сценарій такого поділу передбачав би російський контроль над Україною та частиною Європи, американський вплив на Західну півкулю й китайське панування над Тайванем. Однак цьому заважають і внутрішньополітичні процеси у США, і спротив України, і власні інтереси Пекіна.

Особливо небезпечним Рашкін вважає період між виборами 3 листопада та початком роботи нового Конгресу 3 січня. Якщо республіканці зазнають поразки, Трамп ще певний час зберігатиме нинішні можливості, хоча вже знатиме про майбутнє посилення контролю з боку законодавців.

Після виборів у нього залишаться два місяці, коли йому ще не зможуть повноцінно заважати. І Путін явно хоче використати це вікно можливостей для своїх убивчих цілей,
– вважає американський оглядач.

Він припускає кілька сценаріїв для Трампа: суттєве політичне послаблення, тривалі судові суперечки або масові заворушення у США. За кожного з них американському президенту буде складніше представляти себе сильним міжнародним лідером.

Рашкін також звернув увагу на становище інших можливих учасників саміту. Росія не досягла головних цілей у війні проти України, США мають серйозні труднощі через Іран, а Китай досі не реалізував своїх планів щодо Тайваню.

Удари змінюють переговори

Нові українські удари по російських військових і промислових об'єктах демонструють можливості Сил оборони навіть за обмежених постачань західного озброєння. Зокрема, з'явилися повідомлення про атаки із застосуванням Storm Shadow по об'єктах у Тольятті та Орлі.

Журналіст Роман Цимбалюк вважає, що своєчасне передавання Україні достатньої кількості далекобійних засобів могло значно раніше змінити ситуацію у війні. Він звернув увагу, що навіть відносно невелика кількість високоточних ракет здатна завдавати серйозних втрат важливим російським підприємствам.

Найбільше обурює, що якби нам дали достатньо засобів ураження, війна вже була б десь у районі Уралу. Це давно можна було зробити, якби необхідні ракети поставили вчасно,
– наголосив Цимбалюк.

Водночас співпраця України зі США у військовій сфері не припинилася. Українські підрозділи продовжують використовувати HIMARS, а роботу супутникового зв'язку Starlink вдалося відновити.

Україна також активно розвиває власні засоби ураження середньої та великої дальності. Цимбалюк пов'язує це з необхідністю компенсувати затримки західних постачань і самостійно знаходити можливості для ударів по російській військовій інфраструктурі.

Важливими залишаються й переговори щодо Донецької області. На думку журналіста, у Вашингтоні поступово починають усвідомлювати, що односторонній вихід українських військ з укріплених районів Донеччини створить небезпеку для оборони інших регіонів.

Цимбалюк припускає, що після контактів в Осло американська сторона привезла до Санкт-Петербурга позицію, яка передбачає припинення бойових дій по нинішній лінії фронту, а не відведення українських військ із неокупованих територій.

Водночас Кремль не поспішив її підтримати. За оцінкою журналіста, російські заяви про необхідність додаткових роздумів можуть свідчити про небажання Путіна погоджуватися на варіант, який не передбачає нових територіальних здобутків.

Starshield і ракети Patriot

Проблеми з військовим сегментом супутникового зв'язку залишаються однією з найгостріших тем у відносинах Києва та Вашингтона. Цимбалюк припускає, що відповідні обмеження могли бути частиною політичного тиску на Україну, пов'язаного з вимогами Дональда Трампа щодо завершення війни.

На його думку, рішення такого рівня не могло ухвалюватися виключно Ілоном Маском або окремими посадовцями Пентагону. Військові технології SpaceX використовуються в межах американських державних контрактів, тому ключова політична відповідальність, як вважає журналіст, належить Білому дому.

Це міг зробити тільки Трамп. Розмови про те, що хтось у Міністерстві оборони або сам Ілон Маск просто вирішив усе вимкнути, для мене несерйозні. Усі ці компанії працюють у межах американського законодавства,
– пояснив Цимбалюк.

Після критики всередині США ситуація зі зв'язком почала змінюватися. Журналіст не виключає, що Вашингтон згодом може погодитися й на розширення роботи відповідних сервісів у російському прикордонні, що збільшить можливості України протидіяти ракетним загрозам.

Цимбалюк нагадав, що багато рішень щодо західної зброї спочатку видавалися неможливими. Так було з передаванням касетних боєприпасів, далекобійних ракет, винищувачів F-16 та систем Patriot.

Особливу увагу він приділив ударам по російських пускових установках, які застосовують для обстрілів українських міст. Знищення таких систем дозволяє зменшувати загрозу ще до запуску ракет, а не витрачати дефіцитні перехоплювачі після початку атаки.

Як заощадити ракети для Patriot? Знищувати російські пускові установки разом з екіпажами. У наших союзників були можливості зберегти і гроші, і людські життя, якби необхідне озброєння дали раніше,
– наголосив журналіст.

Як приклад він згадав російські обстріли Харкова ракетами С-300. Після дозволу на застосування західних далекобійних засобів по відповідних військових об'єктах російські підрозділи були змушені відводити частину пускових установок далі від українського кордону.

Путін не відмовляється від вимог

Володимир Путін знову заявив про необхідність виконання всіх цілей так званої "СВО" та повернувся до російських вимог щодо майбутньої архітектури безпеки Європи. Зокрема, Кремль продовжує просувати ідеї обмеження військових можливостей України та повернення НАТО до параметрів 1997 року.

Цимбалюк звернув увагу, що російський диктатор фактично повторює старі вимоги, хоча становище самої Росії значно змінилося. Москва не змогла досягти демілітаризації України, яка натомість отримала новітні західні системи озброєння та розвинула власне виробництво.

Водночас Путін не відкидає можливості подальших переговорів. За оцінкою журналіста, його останні формулювання стали менш категоричними, оскільки Кремль намагається знайти прийнятний для себе спосіб продовження контактів зі США.

Президент України Володимир Зеленський зі свого боку наголошує на можливості припинення бойових дій без юридичного визнання окупованих територій російськими. Цимбалюк вважає принциповою різницю між заморожуванням бойових дій та відмовою України від своїх земель.

Особливе значення мають заяви Путіна про Донбас як нібито історично російську територію. За такою логікою Кремль може висувати подібні претензії й на інші українські регіони, оскільки не існує зрозумілої межі його історичних аргументів.

Чим у цьому божевільному уявленні Донеччина відрізняється від Львівщини, Харківщини, Одещини чи Києва? Коли починаєш говорити про історичні землі, не дивуйся, якщо хтось потім застосує такий підхід до тебе самого. Це скринька Пандори,
– зазначив Цимбалюк.

Тим часом на тимчасово окупованих територіях виникли масштабні проблеми з електропостачанням. Повідомлялося про запровадження графіків у Криму та відключення в частинах окупованих Донецької, Луганської, Херсонської й Запорізької областей.

Цимбалюк звернув увагу, що російські федеральні медіа приділяють таким проблемам значно менше уваги, ніж перебоям у роботі московських аеропортів. На його думку, Москва майже не переймається життям людей у захоплених українських містах.

Водночас безпілотні атаки дедалі частіше порушують роботу авіації в Москві та Санкт-Петербурзі. Російській владі доводиться посилювати захист важливих об'єктів, а повідомлення про розміщення засобів ППО навіть поблизу мавзолею в Москві демонструють масштаби занепокоєння.

Їм не про Ялту потрібно думати, а про Нюрнберг. Це значно ближче до справедливості,
– наголосив Цимбалюк.

Журналіст також сумнівається, що Росія може претендувати на рівноправну участь у новому поділі світу зі США та Китаєм. Він припускає, що за розмовами про великий саміт можуть стояти й економічні інтереси Вашингтона, зокрема можливість отримати доступ до російських родовищ рідкісноземельних металів, які Москва раніше пропонувала Пекіну.

Повне відео інтерв'ю: дивіться відео