Трамп нарешті переходить до дій

Трамп проти Індії та Китаю?

Коли Трамп говорив про запровадження нового мита для Індії, то згадав, що Індія продовжує торгувати із Росією енергоносіями, а також купує російську зброю в час, коли всі зацікавлені у припиненні російського нападу на Україну. Так президент США попередив Нью-Делі, що до 25% мита, яке вже зараз запроваджене проти індійських товарів, що надходять у Штати, можуть бути додані ще 100%. Про це заявив Віталій Портников, інформує 24 Канал.

Читайте також Танковий кінець: як деградує російська армія

Це досить серйозний тиск на Індію. Тим більше, що міністр енергетики Індії нещодавно заявив, що його країна готова відмовитися від російської нафти, щоб не псувати стосунки зі США, якщо ті запровадять проти неї санкції. Ймовірно, тоді у Нью-Делі обмірковували стовідсоткове мито США проти Індії в разі, якщо вона залишається покупцем російських енергоносіїв, а не 125%.

Буквально через добу після того, як Трамп скоротив термін свого ультиматуму російському президенту Володимиру Путіну з 50 днів до 10, він перейшов до конкретних дій – тиску на союзників Кремля в енергетичній сфері. 

Не менш важливою, ніж позиція Індії, є позиція Китаю. Міністр фінансів США в Скотт Бессент, який раніше обіцяв провести із Пекіном перемовини щодо закупівлі іранської та російської нафти, зараз говорить, що представники Китаю взагалі не бажають обговорювати тему закупівлі російської нафти з США. Вони говорять, що закупівля російських енергоносіїв є "суверенним правом Китаю".

"Ну що ж, – дещо саркастично сказав американський міністр фінансів, – якщо вони вважають це суверенним правом, то матимуть у додаток ще й стовідсоткове мито".

Як реагуватимуть Індія та Китай?

Як на мене, Індія дійсно може відмовитися від закупівлі російської нафти. До початку великої війни Росії проти України Москва взагалі не відігравала серйозної ролі на індійському нафтовому ринку. За останні роки кількість російської нафти в Індії збільшилися буквально у рази. Але разом із цим збільшилася і кількість країн, у яких Індія закуповує нафту. 

Таким чином, Нью-Делі дійсно може без особливих проблем відмовитися від нафти, яку продають російські корпорації. Її можуть замістити іншою нафтою, може, не такою дешевою, але все одно прибутковою. Зате Індія більше не боятиметься санкцій ані від США, ані від Європейського Союзу.

До речі, на одному з індійських комбінатів, який вже потрапив пік санкції ЄС через те, що виробляє свої нафтопродукти з російської нафти, почали перехід до заміщення російської продукції. 

З Китаєм, звичайно, буде важче. Для Сі Цзіньпіна закупівля іранської та російської нафти є насамперед політичним кроком, а не тільки економічним. Так, іранська і російська нафти дешевші для китайської економіки. Однак в мене немає жодних сумнівів, що у Сі Цзіньпіна, враховуючи особливу роль, яку Китай зараз відіграє на Глобальному Півдні, були б й інші опції для дешевої нафти. 

Саме закупівля Китаєм нафти з Ірану дозволяє режиму аятол готуватися до своєї ядерної програми і бути головним дестабілізатором у регіоні, головним опонентом США та Ізраїлю, прямою загрозою існуванню єврейської держави. Якби Пекін не купував російську нафту, я абсолютно впевнений, що Путін не мав би можливостей довго вести війну проти України. 

Принаймні, він почав би думати про припинення вогню. Усвідомлював би, що в російського бюджету не буде грошей не тільки на продовження військових дій, але й на підтримання соціальної стабільності, такої важливої для Путіна, для того, щоб війна продовжувалася.

То що буде далі?

Якщо американцям вдасться знайти дійсно дієві інструменти і проти Нью-Делі, і проти Пекіну, якщо Індія відмовиться від закупівлі російської нафти, а Китай принаймні скоротить її отримання, то у російського бюджету можуть виникнути реальні серйозні проблеми. Тоді Путіну дійсно доведеться думати про завершення війни. 

Якщо ж ми з вами побачимо, що Китай не звертає жодної уваги на трампівські попередження і купує російську нафту навіть у більших обсягах, то це означатиме, що Путін може не звертати жодної уваги на попередження Трампа. Тоді Росія, з одного боку, стане набагато більше залежною від китайської підтримки, а з іншого боку, органічною частиною зусиль Пекіну з дестабілізації Заходу. 

У такій ролі Путін потрібний Сі, як проксі сила, яка може дестабілізувати і Європу, і Близький Схід разом з Іраном, і демонструвати нездатність США завершувати військові конфлікти. 

Однак невідомо, наскільки стан китайської економіки дозволить Сі кинути відкритий виклик американському президенту без реальних серйозних наслідків. Наступні тижні будуть досить важливими для розуміння американських можливостей і реального змісту відповіді навіть не Кремля, а керівництва Індії, Китаю та інших країн, які продовжують закуповувати російську нафту.