24 Канал має ексклюзивне право на переклад і публікацію матеріалів Девіда Акса з порталу Euromaidan Press (EP). Оригінальна публікація початково вийшла на сайті EP і публікується з дозволу правовласника.

Чому у Росії закінчуються танки?

Зростання частки 46-тонних тримісних танків Т-72Б на озброєнні Росії є останньою ознакою того, що російські полки "демеханізуються". Тобто еволюціонують – або деградують – до піхотних формувань, які здебільшого їздять у бій на мотоциклах чи інших неброньованих транспортних засобах. Або просто йдуть пішки.

Читайте також Подальша доля Покровська скоро буде вирішена

Поточна демеханізація російської армії не означає, що Росія програє свою війну проти України. Це означає, що російській армії буде важко використати свої перемоги на полі бою проти українських бригад, яким бракує людських ресурсів. Російська піхота може знайти прогалини в українській обороні. Але в росіян дуже мало бронетехніки, щоб прорватися крізь прогалини та зайти глибоко в тил українських підрозділів.

Аналітик розвідки з відкритих джерел Jompy, який ретельно вивчає супутникові знімки для обстеження колись величезних російських складів для зберігання техніки, першим помітив, як робітники вивозили ще більше іржавих Т-72Б з 1311-ї Центральної бази зберігання та ремонту танків.

Ще рік тому на різних складах було кілька сотень Т-72Б на різному етапі ремонту. Зараз, за словами Jompy, росіяни збирають їх зі швидкістю близько 20 на місяць. "Як тільки кілька сотень корпусів Т-72Б зникнуть, росіяни матимуть справжні проблеми зі своїм сучасним парком основних бойових танків", – писав Jompy.

Т-72 має ті ж недоліки, що й усі танки радянського зразка: найпомітніший – це зберігання боєприпасів під баштою, яке схильне до катастрофічного вибуху при ударі. Але порівняно з новішими російськими моделями танків, найбільшою проблемою Т-72Б може бути його абсолютно застаріла оптика, яка може фактично засліпити екіпаж в умовах бою.

У російському арсеналі є й гірші танки, зокрема Т-62 1960-х років випуску та Т-55 1950-х років. Але росіяни вже вилучили більшість старих танків, які були в досить хорошому стані після десятиліть відкритого зберігання, а потім модернізували їх та відправили в Україну, де багато з них спіткала традиційна для російських танків доля. Вони були підірвані на мінах, артилерії, ракетах чи безпілотниках.

Скільки танків виробляють росіяни?

Старий корпус Т-72Б можна модернізувати, додавши нову оптику та шари додаткової броні для боротьби з дронів, хоча це й потребує великих зусиль. Більшою проблемою для Кремля є постачання. Кілька сотень Т-72Б, які існували кілька років тому і які зараз скорочуються зі швидкістю 20 одиниць на місяць, представляли один з останніх значних резервів танків у Росії.

Як тільки резерви остаточно закінчаться – що може статися вже цього року – російські збройні сили матимуть лише стільки танків, скільки виробники зможуть побудувати нових.

Гарна новина для Кремля полягає в тому, що, попри послідовні санкції проти російської збройової промисловості, "Уралвагонзавод" зумів розширити виробництво новітнього танка Т-90М.

Таким є висновок нещодавнього дослідження проукраїнської команди Conflict Intelligence Team: "За нашими оцінками, "Уралвагонзавод" випустив від 60 до 70 танків Т-90М у 2022 році. У 2023 році, на тлі зусиль щодо мобілізації оборонної промисловості, обсяг виробництва міг зрости до 140 – 180 танків. До 2024 року він міг перевищити 200 одиниць на рік, можливо, наблизившись до рівня виробництва 250 – 300 танків на рік".

Однак 300 танків на рік – це не так вже і багато, особливо не для армії, яка намагається прорватися вздовж 1100-кілометрового фронту в Україні і при цьому намагається зберегти деякі механізовані сили для можливих майбутніх конфліктів.

Ще одна гарна новина для Кремля: нестача людських ресурсів в Україні настільки гостра – її бригадам терміново потрібно 100 000 навчених піхотинців, – що російські війська, які мають великий людський ресурс, можуть продовжувати наступ в Україні, не розгортаючи велику кількість танків.

Але дедалі більше демеханізована російська армія не може просуватися швидко, або ж це відбуватиметься з низьким ризиком для незахищеної піхоти.