Після розмови Зеленського і Трампа всі поспішили з висновками, але є один нюанс

Чому США змінили риторику щодо України?

Розмова Володимира Зеленського і Дональда Трампа була напрочуд вдалою. По суті, ми отримали все, на що можна було б сподіватися. Але є один нюанс: нам потрібно дочекатися розмови Трампа з Володимиром Путіним. Лише тоді можна робити якісь проміжкові висновки, зокрема й про те, чи дадуть нам ліцензію на Patriot. Про це пише Вадим Денисенко.

Річ у тому, що приблизно місяць тому всі почали фіксувати зміну позиції США (команди Трампа) щодо України. Я тоді писав і зараз лише повторю: у Вашингтоні розуміють, що переговори перебувають у глухому куті, і в США немає важелів впливу на Росію, щоб зупинити танкерний флот, а відтак і змусити Путіна до переговорів. Але для республіканців електорально невигідно показати слабкість Трампа. 

Саме тому було прийняте рішення змінити риторику. Тепер у США на найвищому рівні говорять про зміни на полі бою, про переваги України і, найголовніше, про те, що Путін та Зеленський мають вдвох, за столом переговорів, вирішити питання миру. Зразу треба сказати: один на один – це дуже ризикована історія.

То зміна риторики – це погано це чи добре? Відповідь проста – це краще ніж було раніше, але це точно не про мирні переговори. Те, що цей злам відбувся, – це, безумовно, плюс. Бо щонайменше певний час команда Трампа змушена буде грати в цю гру, якщо хоче не наробити проблем з виборами. Хоча і тут не варто переоцінювати українське питання, особливо на фоні чергового загострення в ірано-американських стосунках.

Чому Сибіга їде в Китай?

Щодо анонсованого візиту Андрія Сибіги в Китай, то тут ми маємо розуміти: цей візит не про мирні переговори. Китай про мир і свою участь у переговорах буде говорити з американцями. 

Для нього це переговори не про те, чий Донбас, а про те, як  КНР буде заробляти на ЄС і як торгівля КНР буде співіснувати в багатокутнику ЄС – США – Китай – Туреччина. Візит Сибіги буде про те, чи можна з цими людьми хоч про щось реально домовлятися.

Одна з головних причин, чому цей візит став можливим – неадекватність Путіна, який хоче розширення війни на треті країни (зокрема, через територію Білорусі). Китай, з однієї сторони, демонструє Путіну, що його позиція може бути іншою ніж зараз. З іншої – Китай готується до переговорів з США і вважає, що там може бути порушене питання України. А відтак, потрібно бути готовим до цієї і розмови. 

На тлі цього всього позиція Путіна залишається незмінною: він не хоче переговорів, він не вірить в будь-які бунти у Росії, вважає бензинову кризу тимчасовим явищем і не вірить в те, що США та Китай домовляться про тиск на Росію.