Трамп дає Путіну можливість тягнути час
Разом із цим Дональд Трамп підкреслив, що зараз вимальовуються перші ознаки того, що Росія готова домовлятися, хоча поки нічого не є підписаним – про це зарано говорити. Про це заявив Віталій Портников, інформує 24 Канал.
Читайте також Як Україна та Європа помиляються щодо Трампа
Отож, попри гостру риторику щодо Путіна, яка лунала в останні дні, Трамп дає російському очільнику можливість ще тягнути час. Путін охоче цією можливістю скористається. Його міністр закордонних справ Сєргєй Лавров запропонував 2 червня провести чергові перемови російської та української делегацій у Стамбулі.
Можна бути впевненим, що ці перемови пройдуть у тій самій атмосфері, в якій відбувалися і попередні. Росія буде виступати з умовами, які навряд чи сподобаються українській стороні, а Україна буде намагатися зберегти принаймні власну участь у переговорах, щоб не викликати гніву американського президента.
Найважливіше питання – наскільки Путін вірить, що через два тижні Трамп дійсно почне якісь радикальні кроки щодо Росії або ж вирішить, що потрібно дати російському лідеру ще пару тижнів чи місяців, бо жадана угода про припинення вогню ось-ось може бути підписана, а нові санкції чи військова допомога Україні можуть її зірвати?
Путін якраз цим і намагається користуватися. Якщо ми уважно подивимося на всю його тактику в останні місяці, то побачимо, що російський президент грає з американським у конструктивність. Під час телефонних розмов із Трампом він говорить те, що хоче від нього почути американський лідер. Ну, за винятком того, що він не погоджується на припинення вогню на російсько-українському фронті, але і тут каже, що потрібні певні умови.
Ніяких конкретних кроків щодо процесу завершення війни Путін не робить. Це примушує Трампа знову і знову до нього телефонувати. Путіну якраз і потрібно, щоб цей процес продовжувався так довго, як у нього вийде. Щоб продовжувався його діалог з Трампом, а якщо вийде – відбулася і зустріч між російським, українським й американським президентами тільки тоді, коли це буде зручно Путіну. Коли йому не потрібно буде виходити із рішеннями, які призведуть до зменшення можливостей Москви продовжувати війну.
Путін хоче демонструвати, що його дипломатична ізоляція, для якої стільки зусиль доклав Джо Байден, уже перервана. Він зможе подавати це в Росії й світі як велику політичну перемогу. Хоче блокувати санкції проти Росії у ситуації, коли лідери європейських країн постійно нагадують Трампу, що Путін може погодитися на якісь поступки тільки, коли на нього буде серйозний тиск, а не коли з ним розмовляють телефоном.
Тактика Путіна дуже передбачувана
Звісно, можна говорити, що у Трампа вже не вистачає нервів, щоб продовжувати такий діалог, і він усвідомлює, що його репутація зазнає серйозних проблем на тлі розмови із Путіним. Але це ж була реакція не на те, що не вдається досягти якихось домовленостей, це реакція на російські ракетні атаки по Україні.
Путін все одно не може проводити такі масовані атаки постійно, бо у нього не вистачає ракет. Йому в будь-якому разі потрібно зробити інтервал, щоб підготуватися до нової великої комбінованої атаки по Україні. Під час цього інтервалу він може продовжувати перемовини без будь-яких реальних результатів і чекати нового телефонного сигналу від Трампа. Це досить проста тактика і дуже примітивна.
Людина, яка дотримується такої тактики, обов'язково мала б зазнати дипломатичної поразки, адже можна чітко уявити як буде діяти Путін у наступні місяці. Однак поразка можлива тільки тоді, коли той, з ким ти граєш, дійсно хоче перемогти.
У діях Трампа щодо Путіна бажання до перемоги як такої не спостерігається. Є погрози. Ці погрози можуть навіть доходити до серйозних звинувачень. Однак потім гнів минає і лунає пропозиція поговорити ще два-три тижні, щоб досягти якоїсь не дуже зрозумілої угоди про припинення вогню.
Якщо Росія буде виступати з умовами, які не схвалить українська сторона, а Трамп буде вважати, що нічого поганого в цих умовах немає, то в результаті у зриві своїх зусиль Трамп звинувачуватиме не Путіна, а Володимира Зеленського.
У цій ситуації багато залежить від того, що відбудеться під час другого туру російсько-українських перемовин у Стамбулі, якщо він відбудеться. Адже, якщо російська делегація продовжуватиме виступати з пропозиціями, які не будуть ніяк пов'язані із реальністю, а під час цих розмов відбудуться нові масовані атаки, то це означатиме, що Путін бачить розмови в Стамбулі виключно як інструмент тиску на Україну. Він сподівається, що Київ погодиться на капітуляцію в ситуації, коли Трамп не готовий допомагати Україні, а Росія готова продовжувати атаки та наступ.
Як казав Владімір Мединський під час першої зустрічі: "Якщо ви не хочете віддати ці п'ять регіонів, вам доведеться віддавати ще більше". У цьому також може бути філософія так званих перемов, які відбуватимуться у Стамбулі.
Чи вважатиме Трамп такий підхід неконструктивним з боку Путіна? Чи, навпаки, думатиме, що очільник Кремля докладає якихось зусиль? Ось у чому головна інтрига того, що буде відбуватися.