Чим відрізняється православний та католицький Великодні та які з традиції під час святкування притаманні кожній із церков, дізнавався 24 Канал.

Читайте також Тренд Eastermas: у котрій із країн світу Великдень святкують як Різдво

Чому католики та православні святкують Великдень в різні дні?

Річ у тім, що католицький Великдень обчислюють за григоріанським календарем, тобто це той, яким ми користуємося, а православний – за юліанським календарем, де весняне рівнодення настає на 13 днів пізніше.

Зокрема на сайті Волинської єпархії Православної церкви України йдеться про те, що визначення дату Воскресіння христового було вирішено ще у 325 року під час першого Вселенського собору, що відбувався в місті Нікеї. Відтак було домовлено, що Великдень має святкуватися після весняного сонячного рівнодення, першого повного Місяця та після юдейського свята Песаху.

  • За григоріанським календарем Великдень може припадати у будь-яку неділю від 22 березня по 25 квітня.
  • А за юліанським календарем – у будь-яку неділю від 4 квітня до 8 травня.
  • Таким чином, католики (римо-католики) святкують свято цьогоріч 5 квітня, а православні (греко-католики, православні) – 12 квітня.

Нагадуємо! Українські греко-католики та православні перейшли на новоюліанський календар. Відтак Різдво тепер українці святкують не 7 січня, а 25 грудня. Однак Різдво є фіксованим святом, а Великдень рухомим, дата якого залежить від поєднання сонячного та місячного циклів. Вони ж розраховуються відповідно до григоріанського та юліанського календарів.

До речі, іноді католики та православні святкують одне із найголовніших християнських свят році разом. Це трапляється раз на декілька років, як-от у 2024 році, коли Великдень припав на дату у 20 квітня.

Як відрізняються традиції та підготовка до свята?

Різниця між Великоднем католиків та православних також полягає у тривалості посту. Якщо у перших він триває 40 днів, то у православних – 48 днів. Під час посту є відмінності в тому, яких саме дотримуватися обмежень у їжі.

У православних вірян вони є суворішими, адже не можна вживати яйця, м'ясо, молочні продукти, рибу, а у католиків є лише заборона на м'ясо.

Як пояснюють на сайті Української греко-католицької церкви, у перший день Великого посту та Страсну п'ятницю вірянам слід дотримуватися суворого посту без вживання м'яса та молочних продуктів з яйцями, а впродовж усіх днів Страсного тижня потрібно утримуватися від споживання м'ясних продуктів та страв.

Крім того, головна служба також відрізняється, адже в католицькій церкві вона відбувається в ніч із суботи на неділю, а у православній – в ніч на неділю, що закінчується ранковою літургією. Водночас католицька служба є більш стриманою та акцентує увагу до таїнства воскресіння, а православна служба є більш урочистою та з хресним ходом навколо храму.

Цікаво! Символами свята у католиків є великодній кролик та шоколадні яйця, а от в православних основні символи – це паска та крашанки.

Що відомо про українські паски?

  • Закарпатська паска відрізняється від класичної тим, що часто є несолодкою і добре смакує з м'ясними стравами. Вона вважається традиційною великодньою випічкою регіону. Основою паски є дріжджове тісто, яке готують у кілька етапів: спочатку роблять опару, а потім замішують основну масу.

  • Перед випіканням паски прикрашають декоративними елементами з тіста та змащують жовтком для рум'яної скоринки. Випікають її при високій температурі залежно від розміру.

  • Загалом традиційна українська паска не покривається глазур'ю. Її прикрашають виробами з тіста та роблять більш натуральною.