Усе через те, що термін придатності на упаковці часто лише вказує на період збереження якості та поживної цінності, пише Food & Wine.
Дивіться також Дорожчий за золото: у чому секрет найдорожчого у світі чаю Да Хун Пао
Соєвий соус
Невідкрита пляшка соєвого соусу може роками стояти в коморі без втрати якості. Після відкриття ж його краще використати протягом приблизно трьох років.
Соєвий соус / Фото Unsplash
Вустерширський соус
Завдяки високому вмісту солі та кислоти, які природно консервують продукт, невідкритий вустерширський соус здатен зберігатися до п'яти років.
Вустерширський соус / Фото Unsplash
Цукор
Якщо зберігати цукор у сухому місці та не допускати потрапляння вологи, він практично не має обмежень за строком придатності й може стояти роками.
Цукор / Фото Unsplash
Рис
Білий рис за належних умов зберігання може залишатися придатним необмежений час. Натомість коричневий і цільнозерновий рис бажано використати протягом шести місяців, оскільки він є менш обробленим.
Рис / Фото Unsplash
Сушені овочі
Зневоднені або сублімовані овочі – наприклад, чипси з капусти кейлу чи зелена квасоля – можуть зберігатися до восьми років. Відсутність вологи значно подовжує їхній термін придатності.
Сушені овочі / Фото Unsplash
Арахіс
Невідкритий арахіс може зберігатися близько двох років. Це стосується й звичайної арахісової пасти з додаванням цукру та стабілізаторів, які продовжують його термін зберігання.
Арахіс / Фото Unsplash
Рибні консерви
Консервований тунець, лосось або сардини зазвичай придатні до трьох років від дати виробництва. Під час консервування повітря видаляють, продукт герметично закривають і термічно обробляють, що знищує мікроорганізми та запобігає потраплянню нових бактерій.
Рибні консерви / Фото Unsplash
Кукурудзяний крохмаль
За правильного зберігання кукурудзяний крохмаль також може зберігатися практично безстроково.
Кукурудзяний крохмаль / Фото Unsplash
Чому мед ніколи не псується?
Як пише BBC Science Focus, загальновідомо, що мед здатен зберігатися тисячоліттями. Його навіть знаходили в гробницях Стародавнього Єгипту. Така довговічність пояснюється особливостями того, як бджоли виробляють цей продукт.
Бджоли-збирачі приносять солодкий нектар із квітів до вулика, де передають його іншим робочим бджолам. Ті багаторазово ковтають і знову виділяють рідину, поступово зменшуючи вміст води в ній.
У процесі ферменти в їхньому шлунку перетворюють глюкозу на глюконову кислоту та перекис водню, що забезпечує меду кисле середовище та додає антибактеріального ефекту.
Коли нектар потрапляє до стільників, бджоли активно обмахують його крилами, прискорюючи випаровування зайвої вологи. Поєднання низького рівня води й підвищеної кислотності створює умови, у яких бактерії просто не здатні розмножуватися.
Додатковий захист забезпечує перекис водню. Саме тому мед може залишатися придатним надзвичайно довго.
Які продукти були популярні у Середньовіччі?
У Середньовіччі раціон людей суттєво відрізнявся від сучасного. Основу харчування становили злаки – пшениця, ячмінь, жито та овес, з яких готували популярну кашу фрутменті.
Вона мала дві версії: просту для селян на молоці або бульйоні та більш вишукану для заможних із додаванням яєць, цукру, шафрану й апельсинової води. Також поширеними були м'ясні чи рибні юшки під назвою "бруе" та закриті пироги з різноманітною начинкою, які часто подавали на бенкетах.
Серед делікатесів можна було зустріти павичів, фазанів і навіть лебедів. Під час трапези воду пити не радили, віддаючи перевагу вину або пряному напою гіпокрасу з імбиром, корицею, калганом і гвоздикою.