Франція підіграє Росії: скільки насправді років їхнім відносинам
Виставку відкрили 17 вересня, однак вона вже встигла викликати обурення у соціальних мережах. Триватиме експозиція до січня 2022 року.
Читайте також У Києві реставрують Гостинний двір: що планують зробити
На огляд відвідувачів виставили близько 200 експонатів. За словами діяча музейної справи Олексія Копитька, організатори виставки першим актом російсько-французьких відносин вважають шлюб київської князівни Анни Ярославни і французького короля Генриха І. При цьому не пояснюють, хто вона така і який стосунок мала до Москви. На думку Копитька, це і є наріжним каменем російсько-французької дружби.
Якщо цей камінь прибрати, то дружба скорочується років на 550 і має відраховуватися з початком 17 століття. У 1615 році відкрилося перше московське посольство у Франції. Спроби далеких родичів поцупити нашу княжну – не новина. Розчулює хронічна нерозбірливість французької сторони,
– заявив Копитько.
На виставці демонструють Реймське Євангелії, яке у Францію з Києва привезла Анна Ярославівна. Журналістка Анна Шестак наголосила, що писемна пам'ятка України на російській виставці демонструє відсутність інтересу держави до своїх пам'яток.
На виставку у Росію Євангеліє цинічно надала Національна бібліотека Франції.
"Дивіться, аби Франція широким жестом його там не залишила – на знак своєї щирої дружби з країною, якої 10 століть тому взагалі не існувало", – наголосила Шестак.
Цікаво В Україні створять надзвичайний туристичний маршрут спадщиною князів Острозьких
Франція проводить антиукраїнську політику, – культуролог
Культуролог Тарас Возняк назвав дії Росії "історичним злодійством", пише "Радіо Свобода". Водночас він обурився, що Захід спокійно це сприймає.
Європа переконана, що Київська Русь мала своє продовження в Московії або ж Москва була заснована раніше Києва Франція давно проводить антиукраїнську політику – то "Північний потік-2", то блокування вступу України до НАТО. Тепер ось толерують цю історичну пам’ятку як російську,
– заявив Возняк.
Він наголосив, що Україна мала б надіслати ноту протесту на рівні МЗС, на рівні міністра культури чи президента Національної академії наук.