Таку думку 24 Каналу висловив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, зауваживши, що над Кримом зменшується прикриття протиповітряної компоненти великого радіуса дії. Мовиться про удари по радіотехнічному полку та зенітно-ракетним полкам ворога.

Дивіться також Втрати літаків суттєві: чому Росія не змогла захистити аеродром Бельбек

"Ми бачимо й інший момент нашої стратегії ударів на великих відстанях – це виведення з ладу нафтопереробних заводів. І Росія не може ніяк завадити їм", – сказав Коваленко.

Так країна-агресорка уже відчуває дефіцит певної нафтової продукції. У перспективі це може стосуватися не просто цивільних чи комерційних споживачів, а зони бойових дій.

Окупантів можуть обмежувати у паливно-мастильних матеріалах в останню чергу. Утім, усе поступово до цього йде. Це важливий момент.

Україна може знищити військовий флот Росії

Тимчасово окупований півострів був другим за рівнем протиповітряної оборони після Москви та Московської області. Утім, це російським дивізіонам на півострові не дуже допомогло.

Усе залежить від того, як прилітає та як це сплановано. На території Росії противник може облаштувати нові локації. Ворог може спробувати заховати там свої військові кораблі. Також окупанти їх можуть перемістити до Абхазії.

Якщо наша мета буде знищення російського військового флоту – ми можемо її досягнути,
– наголосив Олександр Коваленко.

Українські надводні дрони постійно вдосконалюються. Росіянам усе складніше їх знищувати. Тим часом повітряні БпЛА уже можуть долати відстань до 1500 кілометрів. Тож усі засоби захисту, які намагається облаштувати ворог, не є панацеєю. Про це свідчать прильоти по російських НПЗ та по "найбільш захищених" місцях на тимчасово окупованому півострові. У противника немає 100% можливості захиститися від ударів з боку України.

Чи допоможуть окупантам тепловізори

Тим часом росіяни хочуть мати у Чорноморському флоті тепловізійні комплекси, аби захиститися від морських дронів. Однак тут усе залежить від засобів ураження – який калібр та дальність пострілу.

Якщо раніше у ці БпЛА часто можна було влучити зі стрілецької зброї на ближній відстані, то нині – ситуація зовсім інша. Такі безпілотники дуже швидкі та маневрові. Окупанти не встигають вести якісний вогонь. Найефективніше такі засоби ураження використовувати вночі. Однак, при підвищеній швидкості та маневровості, по БпЛА не можна буде ефективно бити зі стрілецької зброї навіть з тепловізором і на близькій відстані.

Мені здається, що через деякий час або, мабуть, уже наші дрони матимуть бронезахист безпосередньо на тій частині, яка найуразливіша для стрілецької зброї,
– припустив військово-політичний оглядач.

Вибухи в Росії та в Криму

  • Уночі 19 травня у Росії знову було гучно. Один із БпЛА упав на території НПЗ у Слов'янську-на-Кубані. Водночас відомо, що у станиці Кущівська Краснодарського краю безпілотники атакували військовий аеродром.
  • Неспокійно у ніч на 19 травня було і в тимчасово окупованому Криму. Було гучно у Севастополі, Джанкої, Євпаторії та Саках. Відомо, що у Севастополі було три прильоти в районі інженерної бухти. У міноборони країни-агресорки заявили, що їхня ППО нібито "знищила" над двома областями 60 дронів. А також – буцімто 9 ракет ATACMS та 1 дрон над Кримом.
  • СБУ та ГУР МО 17 травня масовано атакували низку об'єктів у Росії та на тимчасово окупованому півострові. Загарбники заявили, що вони нібито "знищили" або "перехопили" 102 дрони та 6 морських БпЛА в акваторії Чорного моря. Удари були по НПЗ у Туапсе. Гучно було у морському порту та біля нафтового термінала Новоросійська. Під удар потрапила Севастопольська бухта та електропідстанція "Севастопольська".