Росія може не пережити паливний удар: чому Захід намагається зупинити атаки на НПЗ
Політтехнолог Тарас Загородній в ексклюзивному аналітичному розборі для 24 Каналу пояснив, як українські удари по енергетиці та нафтопереробних заводах Росії здатні паралізувати ворожу економіку. Якщо Сили оборони продовжать бити по критичних точках, російська воєнна машина зупиниться набагато швидше, ніж прогнозують експерти.
Міф про невичерпний запас міцності російської економіки та готовність Кремля вести війну роками активно підтримується не лише російською пропагандою, але й частиною західних експертів. Проте реальна ситуація виглядає інакше.
Політтехнолог Тарас Загородній розповів для 24 Каналу, що життєздатність російської економічної та військової машини сьогодні перебуває винятково в руках України. Ключовим інструментом впливу є системні удари по нафтопереробних заводах та енергетичній інфраструктурі на території Росії.
Ефект доміно: як дефіцит палива руйнує економіку
Російська економіка має критичні точки, ураження яких призводить до повної паралізації системи. Якщо Україна в зимовий період зможе перебити роботу ключових НПЗ і створити критичний дефіцит палива, зокрема дизельного, економіка Росії почне стрімко обвалюватися.
Загородній пояснює цей механізм на простому прикладі логістики. Без дизельного палива зупиняється перевезення вантажів залізницею та вантажівками.
Виробники базових продуктів, таких як м'ясо чи молоко, втрачають можливість доставити сировину на переробку, а готову продукцію – до магазинів.
У таких умовах цивільний сектор економіки просто припиняє функціонувати. Оскільки армія та військово-промисловий комплекс є частиною загальної економічної системи (за принципом сполучених посудин), вони не можуть працювати ізольовано. Зупинка цивільної логістики неминуче означає зупинку військового постачання.
Що чекає на російськ економіку і до чого тут удари по НПЗ: дивитись відео
Подвійна гра Заходу та страх перед розпадом Росії
Розуміння цієї вразливості пояснює нелогічну, на перший погляд, поведінку західних партнерів України. Загородній звертає увагу на те, як американські посадовці намагалися тиснути на Київ з вимогою припинити удари по російських НПЗ.
Причина полягає не в турботі про світові ціни на нафту, а в тому, що західні спецслужби, маючи доступ до реальних макроекономічних показників Росії, бачать наближення катастрофи. Вони усвідомлюють, що російська економіка тримається на межі, і панічно бояться неконтрольованого розпаду Росії.
Ситуація нагадує останні роки існування Радянського Союзу, коли ЦРУ та інші західні відомства до останнього не вірили в можливість краху величезної структури із замкненими промисловими циклами та потужним силовим апаратом. Сьогодні Захід, зокрема США та Німеччина, зацікавлений у збереженні Росії як єдиної держави більше, ніж будь-хто інший.
Німеччина, яка є одним із найбільших фінансових донорів України, продовжує вести подвійну гру. За словами Загороднього, німецькі політичні еліти досі сподіваються на відновлення доступу до дешевого російського газу після завершення війни.
Саме тому лідери на кшталт Фрідріха Мерца не форсують питання запуску власних атомних електростанцій, залишаючи простір для майбутніх енергетичних домовленостей з Москвою. Історично Німеччина завжди вважала, що зможе домовитися з росіянами, оскільки не має з ними спільних кордонів, на відміну від країн Балтії чи Польщі.
Інформаційна ізоляція Путіна та медійна війна.
На тлі економічних загроз російська влада намагається зберегти ілюзію контролю. Владімір Путін перебуває в інформаційному вакуумі, який є типовим для авторитарних режимів.
Загородній зазначає, що російському диктатору не доповідають про реальні втрати, такі як знищення винищувачів Су-34 та Су-35 на аеродромах в Адигеї. Генеральний штаб РФ фільтрує інформацію, подаючи лише "добрі новини" або списуючи серйозні провали на "супутні втрати".
Водночас Росія витрачає мільярди доларів на інформаційну війну на Заході. Російське Міноборони системно позиціонує свої терористичні атаки на українські міста як "удари у відповідь", і ця теза активно тиражується через підкуплені західні медіа.
Протидіяти цьому класичними спростуваннями неможливо через колосальну різницю в бюджетах. Єдиний ефективний спосіб для України перебити російську пропаганду – це продовжувати завдавати результативних ударів по території Росії.
Яскраві кадри палаючих російських заводів та аеродромів стають вірусними, і навіть лояльні до Москви західні видання змушені їх публікувати через запит аудиторії на видовищний контент.