З осені 2022 року Росія масово атакує українську енергосистему – підстанції, лінії електропередач, електростанції різних типів: від ГЕС до інфраструктури АЕС. Зима 2025 – 2026 років була найважчою: українці лишалися без електрики упродовж діб.

З весни ворог поступово переорієнтовується на залізницю та логістику. Однак президент Зеленський уже щонайменше двічі казав про нову ціль росіян – це системи водопостачання.

24 Канал поспілкувався з військовим експертом Павлом Нарожним, політологом Валерієм Димовим та експертом з комунальних послуг Олегом Попенком про те, чим загрожують такі удари та як росіяни можуть їх здійснити.

Військовий експерт Павло Нарожний у коментарі 24 Каналу вважає, що тактика обстрілів не відрізнятиметься абсолютно нічим.

Павло Нарожний

Військовий експерт

Тактика буде така сама – масовані удари, використання балістики й всього іншого. Це будуть такі самі удари по інфраструктурі, тільки не по енергогенерації, а по водопостачанню та водовідведенню. Коли були удари по теплоенергоцентралях і люди були без опалення, це ж не були військові цілі, це не об’єкти ВПК. Їхні цілі – цивільне населення. Зробити так, щоб у великих містах України була гуманітарна катастрофа, щоб люди залишились без води, без водовідведення.

Нарожний прогнозує, що в разі проблем із постачанням води технічну воду розвозитимуть та підійматимуть до багатоповерхівок, організовуватимуть біотуалети. Водночас експерт сподівається, що Повітряні Сили справляться з цими ударами.

До теми Чи відрізнятиметься тактика ударів по водоканалах від атак на енергетику: розбір планів Росії

Павло Нарожний

Військовий експерт

Цілі – вся країна. Чим більше місто, тим більша ймовірність цієї атаки. Їм простіше вдарити по великих містах, щоб велика кількість цивільного населення залишилась без води.

Політолог Валерій Димов прокоментував 24 Каналу можливі економічні наслідки від таких ударів.

Валерій Димов

Політолог

Маємо розуміти, що терористичний режим в Росії й ті терористи, які підтримують удари по Україні, по центру ухвалення рішень толеруються мільйонами росіян. Тому терористичний режим, який хоче вижити, наприклад в Ірані, відходить від бомбардування енергозабезпечення до погроз бомбардувати опріснювачі води. Адже саме люди хотіли б припинити те, що є загрозою їхньому навіть життю.

Тобто так діє і Росія – "погоджуйтесь на плани капітуляції, якщо хочете перезимувати зиму, яка різниця, кому належить Запорізька АЕС, головне, що ви будете отримувати звідти електроенергію". Ще у 2022 році були очевидні удари по енергетиці. Вони будуть тиснути на нас на перемовинах. Трамп вже казав, що ми не переживемо зиму, казав, що Путін "люб’язно" погодився не бити по українській енергетиці. Тобто "ми маємо погодитись на капітуляцію, щоб краще жити".


Новий захищений обʼєкт водогону у Миколаєві / Фото з телеграм-каналу міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби

Україна пережила одну з найважчих зим, попри те, що ми не були дуже підготовлені, наголошує експерт. І тепер зрозуміло, що бити по інфраструктурних об’єктах – це логіка, тактика і "раціональна" політика терориста. Російська логіка виходить з терору, бомбардувань, щоб примушувати до капітуляції, каже Димов.

Валерій Димов

Політолог

Тобто ми зиму перезимували й вони будуть бити по життєзабезпеченню великих міст. Я б додав (крім можливих ударів по системах водопостачання) ще сміттєспалювальні заводи. Сміття влітку є проблемою великих міст. Росія влітку позаминулого року також вже била й по енергетиці, бо влітку споживання енергетики на охолодження має значення. Тоді нас примушували до так званого енергетичного перемир’я на умовах Путіна, щоб ми не били по НПЗ.

Росіяни й били, били по моєму рідному Миколаєву, нищили водогін з Дніпра. Тоді не місцева влада, а Данія допомогла з насосами й так далі. Удари по енергетиці у 2022 році й цієї зими – це зовсім інші речі. Ми вже бачили, що при мінусових температурах було складно, але інфраструктура вижила. У 2022 році розмови про евакуацію з Києва були б катастрофічними, бо ніхто ні до чого не був готовий, ні на місцевому, ні на рівні центральної влади.

Зверніть увагу! Хоча Димов каже про "сміттєспалювальні заводи", за даними КП "Київтеплоенерго", в Україні працює лише один такий завод – у Києві. Він є частиною столичного теплоенергетичного комплексу.

Димов пояснює, що захист системи водопостачання чи каналізації від атак – це витрати. І під час відсутності електрики чи води підприємства як мінімум не виробляють, а витрачають. "Економічні наслідки зрозумілі в економічних показниках – це збитки для держави, тиск на бюджет і складність повністю прикрити ці об’єкти", – каже експерт.

Читайте також Київ – Варшава – Берлін: куди долетять іранські балістичні ракети та які міста Європи під загрозою

Валерій Димов

Політолог

Тому ППО, ПРО потребують серйозних вкладень. Ми не можемо прикрити всі інфраструктурні об’єкти. Нам треба готуватись до цього і не вважати, що ми "проскочимо" як у минулих роках. Влітку маємо бути готові до ударів – ставити насоси, робити резервні системи водопостачання.

Готовність комунальних мереж та ймовірність відключень водопостачання для 24 Каналу прокоментував Олег Попенко, голова ГО "Спілка споживачів комунальних послуг".


Вигляд станції аерації / Wikimedia

За словами Попенка, подібне вже відбувалося в жовтні 2025 року, коли через удар по генерації в Києві сталося відключення об'єктів Київводоканалу майже по всьому місту. Тоді близько 70 – 80% об'єктів водоканалу були повністю відключені, каже експерт, – вода не подавалась, а каналізація працювала зі збоями.

Олег Попенко

Голова ГО "Спілка споживачів комунальних послуг"

Удар по каналізаційно-насосним станціям може привести до складніших наслідків, ніж просто відключення електроенергії. Мовиться про те, що практично зупиняється робота каналізації в деяких містах, зупиняється подача води через руйнування каналізаційно-насосних станцій. Це може призвести до більш глобальних наслідків, як зупинка роботи об'єктів життєдіяльності міста, зокрема лікарень.

Зверніть увагу! Каналізаційно-насосні станції, про які каже Олег Попенко – це мережа невеликих обʼєктів по декілька у кожному житловому та промисловому районі. Вони значно більш розгалужені за електропідстанції та займають значно меншу площу – кілька десятків квадратних метрів. Більшість каналізаційної та водопровідної мережі розташована під землею, крім станцій водозабору, очищення питної води та очищення стічної каналізації.

Попенко зазначає, що створити резервні обхідні шляхи роботи водоканалів або каналізації в містах практично нереально. Адже до цього потрібно десятиліттями було вкладати кошти в об'єкти водоканалів, в систему водоканалів, каналізаційних мереж. Потрібно говорити, що 70 – 80% мереж водоканалів, каналізаційних та водопровідних мереж потребують негайного капітального ремонту, каже експерт.

Попенко не повʼязує загрозу ударів саме із регіонами, де вода постачається з віддалених джерел.

Олег Попенко

Голова ГО "Спілка споживачів комунальних послуг"

Найбільш глобальні проблеми з водоканалами – у Чернівцях, Полтаві, Львові, Миколаєві. В останньому багато чого зроблено, але там дійсно тягнуться мережі за 30 – 40 кілометрів.

Водночас у Львові проблема у тому, що мережам там уже по 100 років і за цей час їх не змінювали. В Чернівцях така ж величезна проблема, хоча кошти там залучаються. Полтававодоканал – у вкрай складній ситуації. І там у 2024 році взагалі зупинялась робота водоканалу.

  • Попенко додає, що з травня по червень 2024 року 70% споживання Полтави забезпечувало підвезення води.
  • А у Житомирі попри вкладення 10 – 12 мільйонів євро у модернізацію водоканалу він регулярно зупиняє роботу.
  • Також у місті у 2023 році зупиняв роботу центральний колектор.

Читайте також Путін дещо приховує: як Росія хоче змінити запуск ракет Х-101 і чи є нова загроза для України

Хоча зі слів президента незрозуміло, коли саме та як саме Росія може атакувати водопостачання, а також які регіони постраждають та які елементи цієї мережі, місцевій владі та українцям однозначно варто як морально, так і технічно підготуватися до цієї загрози.