Мова не лише про від'єднання від Росії: у чому полягає календарна реформа в УГКЦ

Річ у тім, що у кожної церкви є свої парафіяни, і швидкість прийняття тих чи інших рішень залежить від того, на скільки вони готові прийняти зміни. Про це 24 Каналу сказала релігієзнавиця, доктор філософських наук Людмила Филипович.

До теми Греко-католики святкуватимуть нерухомі свята по-новому: як це відбуватиметься

"Греко-католики виявилися більш готовими до цієї ідеї. Хоча рішення про те, що дозволено святкування Різдво і 25 грудня, і 7 січня ПЦУ прийняла на своєму Синоді ще в грудні 2022 року. Частина парафій перейшла на новоюліанський календар, а частина – залишилася у межах грегоріанського календаря", – зауважила релігієзнавиця.

Закономірності релігійного розвитку

Як зауважує фахівчиня, такі речі потрібно готувати, працювати з людьми, пояснювати їм, чому так відбувається. Реформи мають сприйматися не політичним рішенням, а необхідністю уніфікувати часовий простір, в якому сьогодні живуть усі європейці.

"Це справді виглядало дико, що твої родичі в Іспанії, Німеччині, Франції, Британії чи навіть Польщі святкують 25-го, а ти теліпаєшся у хвості історії. Тепер ми вітатимемо усіх в один день з одним і тим самим святом", – відзначає Филипович.

Реформи охоплюють не лише Різдво та Великдень, передбачається також зміна дат інших релігійних свят. Наприклад, Миколая тепер відзначатимуть 6 грудня. Посунеться і Покрови – з 14 жовтня на 1 жовтня.

Я не думаю, що це буде колосальною проблемою для суспільства. Ми вже давно не святкуємо День Жовтневої революції, День комсомолу чи 23 лютого. Це такі речі, які людині прийняти дуже просто– запевняє Филипович.

Втім, Греко-католицька церква змінила не усе. Ця реформа не стосується перехідних свят. "Те, що прив'язане до Великодня залишається так, як і було раніше", – акцентує релігієзнавця. Наприклад, продовжує вона, Вознесіння ми святкуємо на 40 день після Великодня – цього року він припадає на 16 квітня, додаємо 40 днів і буде це свято. Трійцю ж відзначають на 50 день після воскресіння Ісуса Христа.

Обидві церкви робитимуть це у м'якій формі, дивитимуться на настрої людей. Але і людям треба не заважати церкві приймати правильні рішення. Це стосується не лише політичного аспекту – від'єднатися від Росії, а й суто фізіологічних питань– наголошує Филипович.

Ми усі говоримо про міжхристиянський діалог, підкреслює вона, тож варто проявити християнську єдність. Таким чином ми покажемо, що християнська церква єдина не лише у вірі в Ісуса Христа, а й в обрядній сфері та певних культових речах. Филипович вважає, що це зміцнить взаємини між православними та католиками.

"Протестанти давно перейшли на новоюліанський або грегоріанський календар, і немає жодних непорозумінь. Все йде своїм шляхом, це закономірності релігійного розвитку. До цього потрібно ставитися як до процесів, які нерідко від нас не залежать", – підсумувала релігієзнавиця.

Реакція мережі

• Міський голова Львова Андрій Садовий наголосив, що календарна реформа – це мудре рішення. Він привітав усіх вірян УГКЦ з переходом на новий календар.
• Привітав відповідне рішення також міністр культури Олександр Ткаченко. Очільник відомства зауважив, що воно відповідає вимогам часу, а також суспільної думки. І саме для цього раніше ініціювали опитування у застосунку Дія. Воно також продемонструвало, що більшість віддає перевагу календарній реформі.
• Що користувачі мережі думають про календарну реформу в УГКЦ – читайте у матеріалі.