Він єдиний з диктаторів, хто мав свою радіо і телепередачу. Щонеділі спілкувався в прямому ефірі з аудиторією. Виступи його заводили. Тим більше президент хотів самостійно відповідати на закиди опонентів. Приватні медіа нещадно критикували його поведінку і соціальні ініціативи. "Каудільйо" звинувачували в узурпації влади, підтасовуваннs змін в конституції і референдумів, щоб надовше залишатися при владі. Щоб не виглядати тираном, Чавес закрив лише один телеканал формально за порушення ліцензійних правил. Крім того, вирішив самостійно виходити в ефір.
Світовий рекорд серед президентських промов також належить йому. Якось він затягнув прямий ефір на понад 8 годин. Ораторський талант Чавеса заносив його дуже далеко. У січні 2012 року на щорічному зверненні до парламенту він не злазив з трибуни практично 11 годин.
Венесуелі Бог подарував великі поклади нафти. Експорт " чорного золота" приносить до 80% доходів у місцеву економіку. Відтак, у 1970-х почалися золоті роки. Після того як країни ОПЕК заморозили продаж нафти у США, їх місце зайняли постачальники з Каракаса. І хоча Венесуелу жартома почали називати "Саудівською", вона не скористалася шансом вистрибнути з рейтингу "країн третього світу".
Читайте також: Кім Чен Ин – любитель оплесків, баскетболу і артилерійської канонади
Нафтові гроші осідали у кишенях окремих бізнесменів і не вкладалися в економіку країни. До кінця 90-х суспільство було сильно поляризоване. Олігархи на промисловій галузі "стригли купони", з іншого боку пересічні венесуельці переважно бідували. Розмежування проходило також по лінії походження. Представники "великого бізнесу" здебільшого були креолами чи "білими" і відрізнялися цим від бідніших земляків індіанського походження. Наприкінці 90-х Венесуела переживала економічну кризу, для подолання якої доводилося іти на непопулярні реформи, ще більше затягувати пояси через нову систему податків запропонованих в обмін на кредити міжнародних організацій.
Сукупність цих факторів була хвилею, що винесла до перемоги на виборах "Рух за п'яту республіку" Уго Чавеса. Щоправда, перед цим він встиг два роки побувати за ґратами, поплатившись за невдалий військовий переворот.
Тюрма для нього закінчилася швидко. і за два роки бунтівника звільнили достроково. На волі він створив партію з якою у 99-му виграв вибори. Люди повелися на палкі промови колишнього десантника, який обіцяв боротьбу "за все добре проти всього поганого". Для індіанців він був ріднішим ще й через використання у політичній символіці червоного кольору. Давалося взнаки індійське походження, прадід повстанець і революційні ідеї з притаманними багряними стягами. Чавес заснував "Рух П’ятої Республіки", який назвав боліваріанським на честь Сімона Болівара, що воював за незалежність Південної Америки від Іспанії.
Головною вадою його правління були утиски і обмеження свободи слова. Але він не знищував опозицію, а на виборах вигравав без очевидних порушень. Це визнавали міжнародні спостерігачі. Свобода слова не дуже обходила венесуельців, яким більше діла було до того, щоб прогодувати свої сім'ї. Ці настрої підтвердив переворот. У 2002 році Чавеса спробували скинути з допомогою військових.
Читайте також: Енвер Ходжа – "албанський м’ясник" і послідовник Сталіна
Але після двох днів генерали "дали задню" злякавшись масових протестів на захист Чавеса, які почалися по всій країні. І ель-команданте повернувся. Тепер його політика стала жорсткішою, а роль головного ворога припала США. "Каудільйо" мав підстави звинувачувати ЦРУ в підтримці путчистів. Тим більше Вашингтон першим визнав нову владу Кармона Естанга.
Президент на зло американцям посилив зв’язки з Кубою. В обмін на нафту Гавана прислала у Венесуелу 10 тисяч лікарів для роботи у віддалених і найбідніших районах країни. Чавес не був би собою без шоу-програми. Тому разом з Фіделем Кастро вони вийшли на бейсбольний матч. Дружба з кубинськими комуністами була тільки першим викликом для Америки. Каракас почав збирати по світу усіх хто затаїв образу на Білий Дім. Нафтодолари вливалися у всі проекти, які погоджувалися із головним гаслом Чавеса: "Заклики закликами, але бізнес – це бізнес".
При всій показній ненависті до Америки, Сполучені Штати були найбільшим покупцем венесуельської нафти. Найбільше нафти Уго Чавес продавав "проклятим янкі". Політичні опоненти часто звинувачували його у невігластві. Чавес дозволяв собі досі нечувані речі. Джорджа Буша обізвав п’яницею, екс-прем'єра Британії –"імперіалістичним пішаком". А Хіларі Клінтон, яка звинуватила його у небажанні діалогу зі Штатами, навіть заспівав пісню.
Читайте також: Радован Караджич – психолог, аферист, "боснійський м'ясник"
Легендарною стала його перепалка під час Іберо-американського саміту в 2007 році. Іспанський прем'єр Сапатеро запропонував Чавесу бути більш дипломатичним і не перебивати. Втихомирити індіанця спробував король Іспанії Хуан Карлос: Але зупинятись він не збирався. Час монархів минув, кричав команданте посилаючи блискавки на Лондон.
Його грубуватий стиль був способом відмежуватися від світової організації. Це пояснювало труднощі всередині країни. Після того як образи в ефірі перестали бути чимось надзвичайним, президент придумував нові оригінальні причини показати себе у позитивному для люмпенів світлі. На одному із самітів Латинської Америки він виступив на захист болівійських фермерів. За це під оплески отримав у винагороду від тамтешнього президента Моралеса трохи листків коки. Серед заокеанських друзів Чавеса були Іран і Білорусь. З Ахмадінежадом він й узагалі планував розробляти атомну зброю.
Після того як Лукашенко дав Чавесу покататися на тракторі, Каракас закупив у Мінська величезну партію техніки і підписав золоті контракти з білоруськими будівельниками. Вони досі зводять дешеве соціальне житло для венесуельців.Головним кумиром Уго Чавеса був Симон Болівар. Його шабля – еспада, один з головних символів боліваріанської революції, в руках Чавеса набула магічного символізму.
Відбілити репутацію невігласа і спонсора тероризму мали спеціальні знаменитості. Вчорашні зірки і ті, кому гроші не пахнуть. Особливу насолоду команданте отримував, коли антиамериканські гасла лунали з уст американців. Серед гламурних зірок у Каракасі були Наомі Кемпбелл. Цілий фільм про великого "лібертадореса" зняв Олівер Стоун. Той самий голлівудський деміург, який довірили створення замовних стрічок про Фіделя Кастро та Путіна.
Читайте також: Йосип Броз Тіто –диктатор, який не підкорився Гітлеру і Сталіну
Еру Уго Чавеса обірвав рак. Він і в цьому звинуватив ЦРУ. Мовляв, це американці заражають онкохворобами незручних лідерів Латинської Америки. Подібні діагнози підтвердилися в президента Аргентини Фернандес Де Кіршнер, президентів Бразилії Лула да Сільви і Ділми Русеф. Чавес лікувався на Кубі, але хвороба у 2013 році взяла своє. Прощання з ним стало наймасовішою подією сучасної історії Венесуели. А дивацтва, пов'язані із фігурою "лібертадорес", продовжилися і після його смерті.
В університетах запровадили новий предмет вивчення його ідей, а дехто навіть пропонує клонувати Уго Чавеса з його ДНК. Образ червоного "каудільйо" досі для багатьох венесуельців залишається незамінним ідолом і символом вже нової боротьби.