На цьому в інтерв'ю 24 Каналу наголосив військовий оглядач з Ізраїлю Давид Шарп, пояснивши, що ліцензії від США на власне виробництво ракет-перехоплювачів важливі для розвитку українських Збройних сил, робочих місць і доступу до технологій, але це передбачає середньо- та довгострокову перспективи.

Чому навіть 300 перехоплювачів на зиму – це майже недосяжно?

Президент Зеленський називав потребу в 300 ракет-перехоплювачів на три зимові місяці. Зі слів військового оглядача, в нього є сумнів, що таку кількість Україні зможуть надати. Донині подібних рішень у настільки масштабному форматі не ухвалювалось.

Об'єктивно PAC-3 справді не так багато, як часто здається. Частина вже витрачена, а попит на них величезний – не лише в Україні, частина вже законтрактована, очікують інші країни. США витратили немало своїх запасів і воюють прямо зараз, та й беруть до уваги сценарії можливої війни з Китаєм. Арабські союзники США також витратили багато ракет і потребують нових постачань,
– пояснив Шарп.

Тож в цьому напрямку є значна конкуренція й дефіцит. Європейські країни мають певні запаси й вже передали Україні чимало ракет. Але для багатьох політиків, як зазначив військовий оглядач, на першому місці стоїть власна безпека, навіть якщо реальна війна з Росією їм не загрожує в найближчій перспективі.

Google Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Повне інтерв'ю з Давидом Шарпом: дивіться у відео

Європа не квапиться віддавати свої запаси

Якщо в Європі військові радять не зменшувати запас нижче певного критичного рівня, то, як розмірковує Шарп, європейському політику буде важко пояснити суспільству, чому його країна має віддати частину цих ракет Україні. Це одразу стає вразливим питанням для його політичних опонентів, які можуть звинуватити його в тому, що він ризикує власною безпекою заради іншої країни.

Відтак Україні, з його слів, потрібно наводити дуже переконливі аргументи для партнерів. У тому числі наголошувати, що кожна передана ракета не лише рятує життя, а й відсуває війну далі від їхніх кордонів. Такі аргументи, на погляд Шарпа, можуть звучати дещо демагогічно, але вони мають бути переконливими.

У підсумку кожна держава діє за принципом "своя сорочка ближча до тіла". Тому Україні доводиться сподіватися насамперед на себе. Може бути трохи більше ракет-перехоплювачів, але через рік, якщо війна триватиме і Росія почне виробляти у два рази більше "Іскандерів", чи отримає від КНДР ще більше ракет, то цей кількісний розрив збільшиться,
– озвучив Шарп.

Тому рішення в цій ситуації має бути не в тому, аби отримувати щоразу більшу кількість ракет-перехоплювачів, а у тому, щоб мати власні засоби, які дозволятимуть руйнувати виробничі потужності противника (з виготовлення озброєння, яким атакує), завдавати йому настільки великої шкоди, щоб це спонукало його почати утримуватися під подальших ударів.