Чому навколо цього законопроекту виникло активне обговорення та які небезпеки очікують Україну за умови прийняття змін до закону, коментує голова правління ВГО "Зелений Фонд" Максим Фролов.
В умовах відсутності ефективних інституцій екологічного, санітарного, споживчого, аграрного контролю в Україні будь-яка лібералізація й регулювання законодавства у сфері поводження з агрохімікатами ризикує перетворитись у свавілля та невичерпне джерело корупційних ризиків, – говорить експерт. – Поводження з пестицидами та агрохімікатами в будь-якій цивілізованій країні має надзвичайно суворе державне регулювання та пильну увагу з боку громадського сектору, зацікавлених екологічних та споживчих громадських організацій. Адже мова йде, насамперед, про здоров’я нації.
До створення належно функціонуючих органів державного контролю в зазначеній сфері та проведення реформи сфери екологічного контролю – доцільно запровадити мораторій на ввезення будь-яких нових аграрних хімікатів. На жаль, нинішні органи перебувають у стані перманентних системних перетворень. А концепція побудови нової системи експортного контролю ще не створена.
Безперечно, сучасне сільське господарство неможливо уявити без використання новітніх агротехнологій, частиною яких є пестициди. Але й до цього питання потрібно підходити зважено й розумно. Намагаючись лібералізувати сферу експорту пестицидів в Україну, є ризик перетворення території держави в могильник небезпечних відходів. Адже для європейців їх дешевше завезти в іншу країну, аніж утилізувати в себе, – вважає Максим Фролов.
Читайте також: Верховна Рада розширила повноваження Держекоінспекції: що це означає